ВМІСТ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-1β, ПРОКАЛЬЦИТОНІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ЛАКТАЦІЙНИЙ МАСТИТ

Н. Р. Дем’янчук; В. М. Акімова; М. М. Щурко; Н. З. Луців; Л. Д. Сойка; Б. М. Білявська; Л. Є. Лаповець; О. Ю. Бучко; С. О. Ткачук

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13972

Автор(и)

Н. Р. Дем’янчук ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
В. М. Акімова ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
М. М. Щурко ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Н. З. Луців ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Л. Д. Сойка ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Б. М. Білявська ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Л. Є. Лаповець ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
О. Ю. Бучко ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
С. О. Ткачук ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13972

Ключові слова:

інтерлейкін-1β, прокальцитонін, лактостаз, лактаційний мастит

Анотація

Вступ. Сприятливими факторами для розвитку запального процесу в молочній залозі є лактостаз, наявність патогенної флори, а також зниження імунобіологічної реактивності організму жінки. Запальний процес спричиняє і регулює низка медіаторів. Зокрема, прозапальний інтерлейкін-1β індукує запальну реакцію і гострофазну відповідь, здійснює взаємозв’язок між неспецифічною та специфічною ланками імунітету. Дослідники вважають прокальцитонін найбільш перспективним індикатором септичного процесу, який дозволяє провести диференційну діагностику бактеріального і небактеріального запалення, оцінити тяжкість стану хворого й ефективність протизапальної терапії.

Мета дослідження – оцінити вміст інтерлейкіну-1β та прокальцитоніну в сироватці крові хворих на лактаційний мастит.

Методи дослідження. Досліджено сироватку крові 97 жінок віком від 18 до 36 років (середній вік – (26±5) років). Контрольну групу становили 30 практично здорових жінок, які лактують. До 1-ї групи ввійшли 30 жінок із лактостазом, до 2-ї ‒ 37 жінок, в яких розвинувся лактаційний мастит. Вміст інтерлейкіну-1β та прокальцитоніну визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою автоматичного аналізатора “STAT FAX 303 plus”.

Результати й обговорення. Вміст інтерлейкіну-1β у сироватці крові жінок 1-ї групи ((6,37±0,46) пг/мл) у 3,5 раза перевищував показник контрольної групи ((1,78±0,11) пг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові жінок 2-ї групи становила (8,32±0,38) пг/мл, що в 4,7 раза більше за контрольне значення та перевищувало показник жінок 1-ї групи в 1,3 раза (р<0,05). При розвитку лактостазу вміст прокальцитоніну ((0,07±0,02) нг/мл) був у 3,3 раза більшим за показник контрольної групи ((0,021±0,004) нг/мл, р<0,05). У сироватці крові жінок 2-ї групи він становив (0,81±0,25) нг/мл, що перевищувало величини цього маркера в контрольній і 1-й групах у 38,6 та 11,6 раза відповідно (р<0,05).

Висновки. Встановлена концентрація інтерлейкіну-1β підтверджує участь цього цитокіну в захисній реакції, її можна використовувати для оцінки активності запального процесу при лактостазі й лактаційному маститі. Визначення прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції є доцільним для прогнозу септичного процесу в молочній залозі.

Посилання

Lai, B.-Yo., Yu, B.-W., Chu, A.-J., Liang, S.-B., Jia, L.-Y., Liu, J.-P., ... Pei, X.-H. (2021). Risk factors for lactation mastitis in China: A systematic review and meta-analysis. PLoS One, 16 (5). DOI: 10.1371/journal.pone.0251182. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251182

Salmanov, A.G., Savchenko, S.E., Chaika, K.D., Vitiuk, A., Ruban, I., Dyndar, A.O., … Abbasova, E. (2020). Postpartum mastitis in the breastfeeding women and antimicrobial resistance of responsible pathogens in ukraine: results a multicenter study. Wiad Lek., 73 (5), 895-903. PMID: 32386365. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202005111

Młodawska, М., Młodawski, J., Pazera, G., Rokita, W. (2019). Breast is the best ‒ czylico każdy ginekolog o karmieniu piersią wiedzieć powinien. Ginekologia i Perinatologia Praktyczna, 4 (1), 23-33.

Rimoldi, S.G., Pileri, P., Mazzocco, M.I., Romeri, F., Bestetti, G., Calvagna, N., … Cetin, I. (2020). The role of Staphylococcus aureus in mastitis: A Multidisciplinary Working Group Experience. J. Hum. Lact., 36 (3), 503-509. DOI: 10.1177/0890334419876272. DOI: https://doi.org/10.1177/0890334419876272

Wilson, E., Woodd, S.L., Benova, L. (2020). Incidence of and risk factors for lactational mastitis: A systematic review. J. Hum. Lact., 36 (4), 673-686. DOI: 10.1177/0890334420907898. DOI: https://doi.org/10.1177/0890334420907898

Mantovani, A., Dinarello, C.A, Molgora, M., Garlanda, C. (2019). Interleukin-1 and Related Cytokines in the Regulation of Inflammation and Immunity. Immunity, 50(4), 778-795. DOI: 10.1016/j.immuni.2019.03.012. DOI: https://doi.org/10.1016/j.immuni.2019.03.012

Dinarello, C.A. (2000). Proinflammatory cytokines. Ches., 118 (2), 503-508. DOI: 10.1378/chest.118.2.503. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.118.2.503

Samsudin, I., Vasikaran, S. (2017). Clinical utility and measurement of procalcitonin. Clin. Biochem. Rev., 38 (2), 59-68. PMID: 29332972.

Cao, X. E., Ongagna-Yhombi, S. Y., Wang, R., Ren, Y., Srinivasan, B., A Hayden, J., ... Mehta, S. (2022). A diagnostic platform for rapid, simultaneous quantification of procalcitonin and C-reactive protein in human serum. E.BioMedicine, 76, 103867. DOI: 10.1016/j.ebiom. 2022.103867. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2022.103867

Xu, H.-G., Tian, M., Pan, Sh.-Y. (2022). Clinical utility of procalcitonin and its association with pathogenic microorganisms. Crit. Rev. Clin. Lab. Sci., 59 (2), 93-111. DOI: 10.1080/10408363.2021.1988047. DOI: https://doi.org/10.1080/10408363.2021.1988047

Boraschi, D. (2022). What is IL-1 for? The functions of Interleukin-1 across evolution. Front. Immunol., 13, 872155. DOI: 10.3389/fimmu.2022.872155. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.872155

Giai, C., Gonzalez, C., Sabbione, F., Garofalo, A., Ojeda, D., O Sordelli, D., ... I Gómez, M. (2016). Staphylococcus aureus Induces Shedding of IL-1RII in Monocytes and Neutrophils. J. Innate Immun., 8 (3), 284-298. DOI: 10.1159/000443663. DOI: https://doi.org/10.1159/000443663

Van Den Eeckhout, B., Tavernier, J., Gerlo, S. (2021). Interleukin-1 as innate mediator of T cell immunity. Front. Immunol., 11, 621931. DOI: 10.3389/fimmu. 2020.621931. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.621931

Supino, D. Minute, L., Mariancini, A., Riva, F., Magrini, E., Garlanda, C. (2022). Negative Regulation of the IL-1 System by IL-1R2 and IL-1R8: Relevance in pathophysiology and disease. Front. Immunol., 13, 804641. DOI: 10.3389/fimmu.2022.804641. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.804641

Demianchuk N.R., Beliavska B.M., Lapovets L.Ye., Kunina I.O. (2015). Concentration of IL-1β in blood serum and breast milk with lactation mastitis. Journal of Problems of Biology and Medicine, 2, 1 (118), 118-120 [in Ukrainian].

Póvoa, P., Coelho, L., Dal-Pizzol, F., Ferrer R., Huttner, A., Conway Morris, A., … Kalil, A. (2023) How to use biomarkers of infection or sepsis at the bedside: guide to clinicians. Intensive Care Med., 49 (2), 142-153. DOI: 10.1007/s00134-022-06956-y. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-022-06956-y

Zhang, Y., Zhang, J., Zhao, L., Zhao, N., Zhang, Y., Zhang, J., Wang S. (2021). Procalcitonin in infectious diseases: a bibliometric analysis. Ann. Palliat. Med., 10 (7), 8003-8014. DOI: 10.21037/apm-21-1607. DOI: https://doi.org/10.21037/apm-21-1607

Varela-Patino, M., Lopez-Izquierdo, R., Velayos-Garcia, P., Alvarez-Manzanares, J., Ramos-Sanchez, C., Carbajosa-Rodriguez, V., ... Eiros, J.M. (2020). Usefulness of infection biomarkers for diagnosing bacteremia in patients with a sepsis code in the emergency department. Infez. Med., 28 (1), 29-36. PMID: 32172258.