ПОРУШЕННЯ СНУ В МЕДСЕСТЕР, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗМІННО, ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ

Автор(и)

  • А. І. Ціпкало ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • О. Б. Фурка ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • О. В. Баб’як РІВНЕНСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
  • М. І. Марущак ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i3.13373

Ключові слова:

артеріальний тиск, якість сну, кортизол, медсестри, вплив на організм

Анотація

Вступ. Нестача сну викликає дезадаптивні зміни, що спричиняють метаболічні порушення, такі, як артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, діабет та ожиріння. Проблеми зі сном можуть збільшити ризик виникнення психіатричних розладів, соматичних розладів, дорожньо-транспортних пригод і проблем з пам’яттю, а також погіршення функціонування організму в цілому. Все більше доказів свідчить про те, що порушення сну співіснують з іншими захворюваннями, які часто є взаємодіючими та двонаправленими.

Мета дослідження – проаналізувати порушення сну в медсестер терапевтичних і хірургічних відділень, які працюють позмінно, та встановити ймовірні взаємозв’язки з рівнем артеріального тиску.

Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 медсестер терапевтичних відділень і 20 – хірургічних, які працювали позмінно. Систолічний і діастолічний артеріальний тиск (у мм рт. ст.) вимірювали ззідно зі стандартним протоколом. Для визначення якості сну медсестер терапевтичних та хірургічних відділень, які працюють позмінно, ми використали опитувальник “Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI)”. Внутрішню узгодженість шкал (internal consistency) цього опитувальника перевіряли за допомогою методу α Кронбаха.

Результати й обговорення. Встановлено, що на частоту пробуджень посеред ночі або рано-вранці медсестер терапевтичних відділень, які працюють позмінно, впливають вік, тривалість роботи по змінах. Виявлено також взаємозв’язок між частотою пробуджень і частотою нічних змін протягом місяця в медсестер різного профілю, проте у працівників хірургічних відділень ця асоціація втрачається при збільшенні частоти нічних змін упродовж місяця. Аналіз взаємозв’язку між пробудженнями посеред ночі або рано-вранці та артеріальною гіпертензією в усіх респондентів, які брали участь у дослідженні, показав вірогідну залежність між частотою пробуджень та рівнем систолічного артеріального тиску в медсестер терапевтичних відділень, тоді як у працівників хірургічних відділень такої асоціації не встановлено. При цьому в медсестер терапевтичних відділень, які 12 рази на тиждень прокидаються посеред ночі або рано-вранці, рівень систолічного артеріального тиску був вірогідно вищим стосовно таких даних у працівників хірургічних відділень.

Висновки. У медсестер, які працюють позмінно, порушення сну характеризується зростанням частоти пробуджень посеред ночі або рано-вранці, що взаємопов’язано з рівнем артеріального тиску.

Посилання

Sengupta, A., Weljie, A.M. (2019). Metabolism of sleep and aging: Bridging the gap using metabolomics. Nutr. Heal. Aging, 5, 167-184.

Baglioni, C., Nanovska, S., Regen, W., Spiegelhalder, K., Feige, B., Nissen, C., et al. (2017). Sleep and Mental Disorders: A Meta-Analysis of Polysomnogra­phic Research HHS Public Access Author manuscript. Psychol. Bull., 142, 969-990.

Aminoff, M.J., Boller, F., Swaab, D.F. (2011). We spend about one-third of our life either sleeping or attempting to do so. Handb. Clin. Neurol., 98, vii.

Datta, S. (2010). Cellular and chemical neuro­science of mammalian sleep. Sleep Med., 2010.

Bellesi, M., Bushey, D., Chini, M., Tononi, G., Cirelli, C. (2016). Contribution of sleep to the repair of neuronal DNA double-strand breaks: Evidence from flies and mice. Sci. Rep., 6, 36804.

Humer, E., Pieh, C., Brandmayr, G. (2020). Meta­bolomics in Sleep, Insomnia and Sleep Apnea. International Journal of Molecular Sciences, 21(19), 7244.

Roach, M., Juday, T., Tuly, R., Chou, J.W., Jena, A.B., Doghramji, P.P. (2020). Challenges and opportunities in insomnia disorder. Int. J. Neurosci., 1, 8.

Tefft, B.C. (2018). Acute sleep deprivation and culpable motor vehicle crash involvement. Sleep, 41, 1-11.

Ohayon, M.M. (2007). Prevalence and comorbidity of sleep disorders in general population. Rev. Prat., 57, 1521-1528.

Khurshid, A.A. (2015). Review of changes in DSM-5 sleep-wake disorders. Psychiatr. Times, 32, 16.

Kilańska, K., Gaworska-Krzemińska, A., Karolczak, A., Szynkiewicz, P., Greber, M. (2019). Work patterns and a tendency among Polish nurses to leave their job. Med Pr., 70 (2), 145-153. 10.13075/mp.5893.00727

Simon, M., Müller, B.H., Hasselhorn, H.M. (2010). Leaving the organization or the profession – a multilevel analysis of nurses’ intentions. J. Adv. Nurs., 66 (3), 616-626. 10.1111/j.1365-2648.2009.05204.x

Ball, J., Day, T., Murrell, S., Dall’Ora C., Rafferty A.M., Griffiths P., et al. (2017). Cross-sectional examination of the association between shift length and hospital nurses’ job satisfaction and nurse reported quality measures. BMC Nurs., 16 (26). 10.1186/s12912-017-0221-7

Galatsch, M., Li, J., Derycke, H., Müller, B.H., Hasselhorn, H.M. (2013). Effects of requested, forced and denied shift schedule change on work ability and health of nurses in Europe – results from the European NEXT Study. BMC Public Health, 13, 1137. 10.1186/1471-2458-13-1137

Benceković, Ž., Benko, I., Režek, B., Grgas-Bile, C. (2016). The role and promotion of nursing. Acta Clin. Croat., 55 (2), 271-278.

Griffiths, P., Dall’Ora, C., Simon, M., Ball, J., Lindqvist, R., Rafferty, A-M., et al. (2014). Nurses’ shift length and overtime working in 12 European countries. Med Care, 52(11), 975-981.

Touitou, Y., Reinberg, A., Touitou, D. (2017). Association between light at night, melatonin secretion, sleep deprivation, and the internal clock: health impacts and mechanisms of circadian disruption. Life Sci., 173, 94-106. 10.1016/j.lfs.2017.02.008

Costa, G. (2010). Shift work and health: current problems and preventive actions. Saf. Health Work, 1 (2), 112-123. 10.5491/SHAW.2010.1.2.112

van Bogaert, P., Peremans, L., van Heusden, D., Verspuy, M., Kureckova, V., van de Cruys, Z., et al. (2017). Predictors of burnout, work engagement and nurse reported job outcomes and quality of care: a mixed method study. BMC Nurs, 16 (5), 10.1186/s12912-016-0200-4

Papantoniou, K., Devore, E.E., Massa, J., Strohmaier, S., Vetter, C., Yang, L., et al. (2018). Rotating night shift work and colorectal cancer risk in the nurses’ health studies. Int. J. Cancer, 143 (11), 2709-2717. 10.1002/ijc.31655

Tadinac, M., Sekulić, A., Hromatko, I., Mazul-Sunko, B., Ivančić, R. (2014). Age and individual sleep characteristics affect cognitive performance in anesthesiology residents after a 24-hour shift. Acta Clin. Croat, 53 (1), 22-30.

Trošt Bobić, T., Šečić, A., Zavoreo, I., Matijević, V., Filipović, B., Kolak, Ž., et al. (2016). The impact of sleep deprivation on the brain. Acta Clin Croat., 55 (3), 469-73.

Engert, V., Efanov, S.I., Duchesne, A., Vogel, S., Corbo, V., Pruessner, J.C. (2013). Differentiating anti­cipatory from reactive cortisol responses to psychosocial stress. Psychoneuroendocrinology, 38 (8), 1328-1337.

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J., 39 (33), 3021-3104.

Marković, V.M., Čupić, Ž., Vukojević, V., Kolar-Anić, L. (2011). Predictive modeling of the hypothalamic-pituitary-adrenal (HPA) axis response to acute and chronic stress. Endocr J, 58 (10), 889-904.

Powell, D.J., Schlotz, W. (2012). Daily life stress and the cortisol awakening response: testing the anti­cipation hypothesis. PLoS One, 7 (12), e52067.

Bostock, S., Steptoe, A. (2013). Influences of early shift work on the diurnal cortisol rhythm, mood and sleep: within-subject variation in male airline pilots. Psychoneuroendocrinology, 38 (4), 533-541.

Kantermann, T., Wehrens, S.M.T., Ulhôa, M.A., Moreno, C., Skene, D.J. (2012). Noisy and individual, but doable: shift-work research in humans. Prog. Brain Res., 199, 399-411.

Schmidt, R.E., Cullati, S., Mostofsky, E., Haller, G., Agoritsas, T., et al. (2015). Healthcare-related regret among nurses and physicians is associated with self-rated insomnia severity: a cross-sectional study. PLoS One, 10, 10.

Jehan, S., Zizi, F., Pandi-Perumal, S.R., Myers, A.K., Auguste, E., Jean-Louis, G., et al. (2017). Shift work and sleep: medical implications and mana­gement. Sleep Med. Disord., 1, 2.

Burgess, P.A. (2007). Optimal shift duration and sequence: recommended approach for short-term emer­gency response activations for public health and emer­gency management. Am. J. Public Health, 97 (l), S88-92.

Nijm, J., Jonasson, L. (2009). Inflammation and cortisol response in coronary artery disease. Ann. Med., 41, 224-233.

al'Absi, M., Wittmers, L.E. (2003). Enhanced adrenocortical responses to stress in hypertension-prone men and women. Ann. Behav. Med., 25, 25-33.

Wirtz, P.H., von Känel, R., Emini, L., Ruedisueli, K., Groessbauer, S., Maercker, A. et al. (2007). Evidence for altered hypothalamus-pituitary-adrenal axis functioning in systemic hypertension: blunted cortisol response to awakening and lower negative feedback sensitivity. Psychoneuroendocrinology, 32, 430-436

Hamer, M., Steptoe, A. (2012). Cortisol Res­ponses to Mental Stress and Incident Hypertension in Healthy Men and Women. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 97 (1), E29-E34.

Brunner, E.J., Hemingway, H., Walker, B.R., Page, M., Clarke, P., et al. (2002). Adrenocortical, auto­nomic, and inflammatory causes of the metabolic synd­rome: nested case-control study. Circulation, 106, 2659-2665.

Reynolds, R.M., Labad, J., Strachan, M.W., Braun, A., Fowkes, F.G., Lee, A.J., et al. (2010). Edinburgh Type 2 Diabetes Study (ET2DS) Investigators 2010 Elevated fasting plasma cortisol is associated with ischemic heart disease and its risk factors in people with type 2 diabetes: the Edinburgh type 2 diabetes study. J. Clin. Endocrinol. Metab., 95, 1602-1608.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-16

Як цитувати

Ціпкало, А. І., Фурка, О. Б., Баб’як, О. В., & Марущак, М. І. (2022). ПОРУШЕННЯ СНУ В МЕДСЕСТЕР, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗМІННО, ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ. Медична та клінічна хімія, (3), 47–54. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i3.13373

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ