ІМУНОФЕНОТИПІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ НЕПЛІДНИХ ЧОЛОВІКІВ ІЗ СУПУТНЬОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

О. В. Мельник; М. З. Воробець; Р. В. Фафула; З. Д. Воробець

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13088

Автор(и)

О. В. Мельник ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
М. З. Воробець ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Р. В. Фафула ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
З. Д. Воробець ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13088

Ключові слова:

інфертильність, ідіопатичне непліддя, ревматоїдний артрит, сироватка крові, популяційний склад лімфоцитів

Анотація

Вступ. Відомо, що приблизно 15 % подружніх пар страждають від непліддя, причому чоловічий фактор становить майже 50 % випадків. За традиційною методикою оцінки, в 30 % пацієнтів етіологія чоловічого внеску в непліддя залишається нез’ясованою і, таким чином, ідентифікується як ідіопатична. Тому діагностика чоловічого непліддя не може обмежуватися лише звичайним аналізом сперми. Регуляція чоловічої репродуктивної функції є багаторівневою, із залученням не тільки ендокринної системи, але й імунної. Інфертильність чоловіків спостерігають і при інших супутніх патологіях, зокрема ревматоїдному артриті. Для кращого розуміння імунопатогенетичних механізмів непліддя потрібно дослідити роль різних імунних чинників.

Мета дослідження – оцінити популяційний склад та активаційні маркери лімфоцитів периферичної крові чоловіків з ідіопатичною формою непліддя й автоімунною патологією суглобів.

Методи дослідження. Дослідження проведено на сироватці крові та сім’яній плазмі 45 інфертильних чоловіків віком 22–48 років: з ідіопатичним непліддям (n=23) та автоімунною патологією суглобів – ревматоїдним артритом (n=22). До контрольної групи ввійшли 27 фертильних здорових чоловіків того ж віку. Для визначення кількісних показників лімфоцитів основних популяцій і субпопуляцій у крові пацієнтів з ідіопатичним непліддям та автоімунною патологією суглобів застосовували метод проточної цитометрії з моноклональними антитілами, міченими флуоресцеїном (BD Biosciences, США). Кількість лімфоцитів визначали на проточному цитометрі BD FacsCalibur (Becton Dickinson, США).

Результати й обговорення. Кількість лімфоцитів субпопуляцій у неплідних чоловіків практично не відрізнялася від аналогічних показників контрольної групи за абсолютними значеннями. Проте у крові чоловіків з ідіопатичним непліддям спостерігали вірогідне збільшення CD4⁺CD25⁺ Т-лімфоцитів – з (0,357±0,185) до (0,504±0,220) Г/л (р<0,05). При автоімунній патології достовірних змін не виявлено. Неплідні чоловіки з автоімунною патологією відрізнялися від пацієнтів контрольної групи підвищеними показниками CD8⁺-клітин та активованих Т-лімфоцитів. Найбільше відхилень від контролю зареєстровано в осіб з ідіопатичним непліддям: знижена кількість наївних CD4⁺CD25^–-лімфоцитів при одночасному зростанні кількості CD4⁺CD25⁺-регуляторних Т-клітин, що вказувало на конверсію наївних Т-лімфоцитів на регуляторні клітини.

Висновки. Розвиток непліддя на тлі різної супутньої патології супроводжується змінами показників як системної, так і локальної імунної реактивності. Характер цих змін відрізняється залежно від супутньої патології. З’ясування характерних ознак порушень імунної реактивності в неплідних чоловіків з різною супутньою патологією дозволяє позиціонувати деякі з них як надійні маркери для прогнозування порушень репродуктивної функції.

Посилання

Tahmasbpour, E., Balasubramanian, D, Agarwal, A. (2014). A multi-faceted approach to understanding male infertility: gene mutations, molecular defects and assisted reproductive techniques (ART). J. Assist. Reprod. Genet., 31, 1115-1137. DOI 10.1007/s10815-014-0280-6.

Zargar, M.H., Ahmad, F., Lateef, M., Malla, T.M. (2021). Understanding male infertility for promising ART. Infertility and Assisted Reproduction, 141. DOI: 10.5772/intechopen.98504.

Baczkowski, T., & Kurfzawa, R. (2007). Immunophenotypic profiles of peripheral blood lymphocytes on the day of embryo transfer in women undergoing in vitro fertilization. Folia Histohemica et Cytobiologica, 45 (1), 73-77.

Bhushan, S., Theas, M.S., Guazzone, V.A., Jacob, O.P., Wang, M., Fijak, M., et al. (2020). Immune cell subtypes and their function in the testis. Front Immunol., 11, 583304. DOI: 10.3389/fimmu.2020.583304.

Gong, J., Zeng, Q., Yu, D., Yong-Gang Duan, Y.-G. (2020). T Lymphocytes and testicular immunity: A new insight into immune regulation in testes. Int. J. Mol. Sci., 22 (1), 57. DOI: 10.3390/ijms22010057.

Jafarpour, R., Pashangzadeh, S., Mehdizadeh, S., Hashem Bayatipoor, H., Shojaei, Z., Motallebnezhad, M. (2020). Functional significance of lymphocytes in pregnancy and lymphocyte immunotherapy in infertility: A comprehensive review and update. Int Immunopharmacol., 87, 106776. DOI: 10.1016/j.intimp.2020. 106776.

Krivonos, M., Khiozroeva, J.Kh., Zainulina, M.S. et al. (2022). The role of lymphocytic cells in infertility and reproductive failures in women with antiphospholipid antibodies. J. Matertn Fetal Neonatal Med., 35 (5), 871-877. DOI: 10.1080/14767058.2020.1732343.

Kaur, G., Thompson, L.A., Dufour, J.M. (2014). Sertoli cells-immunological sentinels of spermatogenesis. Semin. Cell Dev. Biol., 0, 36-44. DOI: 10.1016/j.semcdb. 2014.02.011.

Cheng, C.Y., Mruk, D.D. (2012). The blood-testis barrier and its implications for male contraception. Pharmacol. Rev., 64 (1), 16-64.

Jacobo, P., Perez, C., Theas, M.S. (2011). CD4+ and CD8+ cells producing Th1 and Th17 cytokines are involved in the pathogenesis of autoimmune orchitis. Reproduction, 141, 259-268.

Bo, M., Jasemi, S., Uras, G. (2020). Role of Infections in the pathogenesis of rheumatoid arthritis: Focus on mycobacteria. Microorganisms, 8 (10), 1459, 1-19. https://doi.org/10.3390/microorganisms8101459.

Fattah, A., Asadi, A., Shayesteh, M.R.H., Hesari, F.H., Jamalzehi, S., Abbasi, M., et al. (2020). Fertility and infertility implications in rheumatoid arthritis; state of the art. Inflamm. Res., 69 (8), 721-729. DOI: 10.1007/s00011-020-01362-w.

Kosmaczewska, A., Swierkot, J., Ciszak, L., et al. (2013). Alterations in both the activatory and inhibitory potential of peripheral blood CD4+ T Cells un rheumatoid arthritis patients correlate with disease progression. Pathol. Oncol. Res., 9. DOI 10.1007/s12253-013-9687-0.

Ling, E., Shubinsky, G., Press, J. (2007). Increasd proportion of CD3+CD4-CD8- double-negative T-cells in peripheral blood of children with Bahcet's disease. Autoimmunity Reviews, 6, 237-240.

Pierucci-Alves, F., Yi, S., Schultz, B.D. (2012). Transforming factor beta 1 induces tight junction disruption and loss of transepithelial resistance across porcine vas deferens epitthelial cells. Biology of Reproduction, 86 (2), 1-8.

McInnes, I.B., Schett, G. (2007). Cytokines in the pathogenesis of rheumatoid arthritis. Nat. Rev. Immunol., 7, 429-442. DOI: 10.1038/nri2094.

Brennan, F.M., McInnes, I.B. (2008). Evidence that cytokines play a role in rheumatoid arthritis. J. Clin. Investig., 118, 3537-3545. DOI: 10.1172/JCI36389.

Coutant, F., Miossec, P. (2020). Evolving concepts of the pathogenesis of rheumatoid arthritis with focus on the early and late stages. Curr. Opin. Rheumatol., 32, 57-63. DOI: 10.1097/BOR.0000000000000664.

Zhao, Z., He, S., Tang, S. (2022). CLP1 is a prognosis-related biomarker and correlates with immune infiltrates in rheumatoid arthritis. Front Pharmacol.,13, 827215. DOI: 10.3389/fphar.2022.827215.

Alivernini, S., Tolusso, B., Petricca, L., Ferraccioli, G., Gremese, E. (2019). Mosaic of autoimmunity. Elsevier; Amsterdam, The Netherlands: Chapter 16. Rheumatoid arthritis.

Klareskog, L., Catrina, A.I., Paget, S. (2009). Rheumatoid arthritis. Lancet, 373, 659-672. DOI: 10.1016/S0140-6736(09)60008-8.

McInnes, I.B., & Schett, G. (2011). The pathogenesis of rheumatoid arthritis. N Eng J Med., 365, 2205-2219. DOI: 10.1056/NEJMra1004965.

Doorenspleet, M.E., Klarenbeek, P.L., de Hair, M.J., van Schaik, B.D., Esveldt, R.E., van Kampen, A.H., Gerlag, D.M., Musters, A., Baas, F., Tak, P.P., et al. (2014). Rheumatoid arthritis synovial tissue harbours dominant B-cell and plasma-cell clones associated with autoreactivity. Ann Rheum Dis., 73, 756-762. DOI: 10.1136/annrheumdis-2012-202861.

Gaffen, S.L., Jain, R., Garg, A.V., Cua, D.J. (2014). The IL-23-IL-17 immune axis: From mechanisms to therapeutic testing. Nat Rev Immunol., 14, 585-600. DOI: 10.1038/nri3707.

Lubberts, E. (2015). The IL-23-IL-17 axis in inflammatory arthritis. Nat. Rev. Rheumatol., 11, 415-429. DOI: 10.1038/nrrheum.2015.53.

Hussein, H.M., & Rahal, E.A. (2019). The role of viral infections in the development of autoimmune diseases. Crit. Rev. Microbiol., 45, 394-412. DOI: 10.1080/1040841X.2019.1614904.

Listing, J., Gerhold, K., Zink, A. (2012). The risk of infections associated with rheumatoid arthritis, with its comorbidity and treatment. Rheumatology, 52, 53-61. DOI: 10.1093/rheumatology/kes305.

Venigalla, S.S.K., Premakumar, S., Janakiraman, V. (2020). A possible role for autoimmunity through molecular mimicry in alphavirus mediated arthritis. Sci. Rep., 10, 938. DOI: 10.1038/s41598-019-55730-6.