ВПЛИВ ПЕЧІНКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ В ДІВЧАТОК ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ Й ОЖИРІННЯМ НА БАЗАЛЬНИЙ АНДРОГЕННИЙ ПРОФІЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11727Ключові слова:
дівчатка, статевий розвиток, неалкогольна жирова хвороба печінки, ожиріння, печінковий метаболізм, гіперандрогенізм, менструальне здоров’яАнотація
Вступ. У літературі існують поодинокі дані відносно функціонального стану печінки у дівчаток пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням і його впливу на статевий розвиток.
Мета дослідження – вивчити особливості функціонального стану печінки у дівчаток пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням та оцінити взаємозв’язок з формуванням гіперандрогенних станів.
Методи дослідження. Під спостереженням перебували 120 дівчаток віком 12–17 років з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням, а також 180 дівчаток контрольної групи. Комплексне обстеження включало збір анамнезу, антропометрію, клінічні й біохімічні дослідження крові, ультразвукове дослідження і комп’ютерну томографію черевної порожнини, оцінку клінічного та біохімічного гіперандрогенізму, менструального здоров’я.
Результати й обговорення. У дівчаток з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням виявлено порушення вуглеводного, ліпідного, пуринового обміну на тлі збільшення трансфераз. Андрогенозалежні дерматопатії зареєстровано в 51,67 % дівчаток. Гірсутне число понад 12 балів за шкалою Феррімана – Галлвея виявлено в 37,50 % випадків, у межах від 8 до 11 балів – у 44,17 %, від 0 до 7 балів – у 18,33 %. Дівчаток пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням відрізняв підвищений базальний профіль андрогенів периферичної крові. Наявність інсулінорезистентності та гіперандрогенізму призвела до розвитку в досліджуваній групі розладів менструальної функції в період пубертату: в 62,50 % випадків відзначали олігоменорею, у 27,50 % – аменорею, в 10,00 % – рясні менструації, у 14,17 % – дисменорею.
Висновок. У дівчаток пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки й ожирінням порушення печінкового метаболізму провокують розвиток клінічного і біохімічного гіперандрогенізму, який є основою для порушення статевого розвитку та формування аномальних змін менструального здоров’я у дівчаток пубертатного віку.
Посилання
Bokova, T.A. (2018). Metabolicheskiy sindrom u detey: podhody k profilaktike i patogeneticheskoy terapii [Metabolic syndrome in children: approaches to prevention and pathogenetic therapy]. Lechaschiy Vrach – Attending Physician, 9, 74-76 [in Russian].
Aleshina, E.I., Gurova, M.M., Novikova, V.P., Gureva, V.A., & Usyichenko, E.A. (2012). Osobennosti gepatobiliarnoy sistemy pri ozhirenii u detey [Features of the hepatobiliary system in obesity in children]. Profilakt. Klinich. Med. – Prevent. Clin. Med., 1, 10-15 [in Russian].
Ochiai, H., Shirasawa, T., Nishimura, R., Yoshimoto, T., Minoura, A., Oikawa, ..., & Kokaze, A. (2020). Changes in overweight/obesity and central obesity status from preadolescence to adolescence: a longitudinal study among schoolchildren in Japan. BMC. Public Health, 20 (1), 241. DOI: 10.1186/s12889-020-8343-3.
Harrison, S.A. (2009). Povyishenie aktivnosti pechenochnyih fermentov i zhirovaya distrofiya pecheni [Increased activity of liver enzymes and fatty degeneration of the liver]. Klinich. Gastroenterol. Gepatol. – Clin. Gastroenterol. Hepatol., 2 (3), 26-31 [in Russian].
Temple, J.L., Cordero P, Li, J., Nguyen, V., & Oben, J.A.A. (2016). Guide to non-alcoholic fatty liver disease in childhood and adolescence. Int. J. Mol. Sci., 17 (6),947. DOI: 10.3390/ijms17060947.
Liu, M., Murthi, S., & Poretsky, L. (2020). Polycystic ovary syndrome and gender identity. Yale J. Biol. Med., 93 (4), 529-537.
Kur, P., Kolasa-Wołosiuk, A., Misiakiewicz-Has, K., & Wiszniewska, B. (2020). Sex hormone-dependent physiology and diseases of liver. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17 (8), 2620. DOI: 10.3390/ijerph17082620.
Kałużna, M., Człapka-Matyasik, M., Wachowiak-Ochmańska, K., Moczko, J., Kaczmarek, J., Janicki, A., …, & Ziemnicka, K. (2020). Effect of central obesity and hyperandrogenism on selected inflammatory markers in patients with PCOS: A WHtR-Matched Case-Control Study. J. Clin. Med., 9 (9), 3024. DOI: 10.3390/jcm9093024.
Zaenglein, A.L., Pathy, A.L., Schlosser, B.J., Alikhan, A., Baldwin, H.E., Berson, D.S., ..., & Bhushan, R. (2016). Guidelines of care for the management of acne vulgaris. J. Am. Acad. Dermatol., 74 (5), 945-973.e33. DOI: 10.1016/j.jaad.2015.12.037.
Rosenfield, R.L., & Ehrmann, D.A. (2016). The pathogenesis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): The hypothesis of PCOS as functional ovarian hyperandrogenism revisited. Endocr. Rev., 37 (5), 467-520.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.