ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ МАТІОЛИ ДВОРОГОЇ (MATTHIOLA BICORNIS (SIBTH. & SM.) DC.) СОРТУ ЦАРИЦЯ НОЧІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11533Ключові слова:
матіола дворога, амінокислотний склад, іонообмінна рідинно-колонкова хроматографіяАнотація
Вступ. Амінокислоти – фізіологічно важлива група сполук, що бере участь у синтезі й метаболізмі багатьох речовин, здатна підтримувати нормальне функціонування органів і систем організму. Амінокислоти та їх похідні давно й ефективно застосовують у медицині. Рослини синтезують усі необхідні їм амінокислоти. Організм людини не може синтезувати всі амінокислоти, яких потребує, частину з них він одержує з їжею. Тому актуальним є дослідження амінокислотного складу рослин.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі.
Методи дослідження. Об’єктами дослідження були обмолочена трава, стебла, корені та насіння матіоли дворогої сорту Цариця ночі. Амінокислотний склад досліджуваних видів сировини визначали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот.
Результати й обговорення. У сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі, взятої для дослідження, встановлено наявність 18 амінокислот: 7 незамінних, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найвищий вміст амінокислот спостерігали в насінні та обмолоченій траві, найнижчий – у коренях. За кількістю в надземній частині рослини домінував пролін. У коренях та насінні найбільше накопичувалася глутамінова кислота. Цистин у обмолоченій траві й стеблах було виявлено в найменшій кількості, гістидин – у коренях, а γ-аміномасляну кислоту – в насінні. Сума незамінних амінокислот у досліджуваних видах сировини матіоли дворогої сорту Цариця ночі становила майже 1/3 від загальної суми амінокислот (31,28, 24,69, 28,63 та 29,77 % відповідно). Серед незамінних амінокислот у обмолоченій траві, стеблах та коренях за вмістом переважали лейцин і лізин, у насінні – лейцин та фенілаланін. У найменшій кількості в коренях містилися метіонін та фенілаланін, а в обмолоченій траві, стеблах і насінні – метіонін та ізолейцин.
Висновок. Одержані результати буде використано для стандартизації сировини та розробки нових лікарських препаратів рослинного походження на основі комплексу амінокислот матіоли дворогої.
Посилання
Wu, G. (2009). Amino acids: metabolism, functions, and nutrition. Amino Acids, 37 (1), 1-17. DOI: https://doi.org/10.1007/s00726-009-0269-0
Garaeva, S.N., Redkozubova, G.V., & Postolati, G.V. (2009). Aminokisloty v zhivom organizme [Amino acids in a living organism]. Kyiv [in Russian].
Isyuk, M.V., Benzel, I.L., & Benzel, L.V. (2012). Doslidzhennia aminokyslotnoho skladu herani sybirskoi [Study of the amino acid composition of Siberian geranium]. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky – Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, 3 (10), 4-6 [in Ukrainian].
Kinichenko, А.О. (2016) Doslidzhennia aminokyslotnoho skladu Portulaca oleracea L. ta Portulaca grandiflora Hook [Research of amino acid composition of Portulaca oleracea L. and Portulaca grandiflora Hook]. Farmatsevtychnyi chasopys – Pharmaceutical Review, (4), 5-7 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2016.4.7112
Drozdova, I.L. & Lupilina, T.I. (2015). Aminokislotnyy sostav travy ikotnika serogo [The amino acid composition of berteroa incana herb]. Vestnik VGU. Serija: Khimiya. Biologiya. Farmatsiya – Proceedings of Voronezh State University. Series: Chemistry. Biology. Pharmacy, (1), 125-128 [in Russian].
Lysikov, Yu.A. (2012). Aminokisloty v pitanii cheloveka [Amino acids in human nutrition]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya – Experimental and Clinical Gastroenterology, (2), 88-105 [in Russian].
Simonyan, A.V., Salamatov, A.A., Pokrovskaya,Yu.S., & Avanesyan, A.A. (2007). Ispolzovanie ningidrinovoy reaktsii dlya kolichestvennogo opredeleniyaα-aminokislot v razlichnykh obyektakh [The use ofninhydrin reaction for the quantitative determination ofα-amino acids in various objects]. Volgograd: Izdatelstvo VolGMU [in Russian].
Iosypenko, O.O., Кyslychenko, V.S., & Omelchenko Z.І. (2020). Vyvchennia aminokyslotnoho skladu lystia kabachkiv [Study of the amino acid composition of zucchini leaves]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 22 (2), 72-80 [in Ukrainian].
Sorochan, O.O., & Shtemenko, N.I. (2005). Metody analizu aminokyslot [Methods of amino acid analysis]. Dnipro: RVV DNU [in Ukrainian].
Syrovaya, A.O., Shapoval, L.G., Makarov, V.A., Petyunina, V.N., & Graboveckaya E.R. (2015). Aminokisloty glazami khhimikov, farmatsevtov, biologov: v 2-h t. Tom 2 [Amino acids through the eyes of chemists, pharmacists, biologists: in 2 vol. Vol. 2]. Kharkiv: Shchedra sadyba plius [in Russian].
Syrovaya, A.O., Shapoval, L.G., Makarov, V.A., Petyunina, V.N., & Graboveckaya, E.R. (2014). Aminokisloty glazami khimikov, farmatsevtov, biologov: v 2-h t. Tom 1 [Amino acids through the eyes of chemists, pharmacists, biologists: in 2 vol. Vol. 1]. Kharkiv: Shchedra sadyba plius [in Ukrainian].
