ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ САЛАТУ ПОСІВНОГО
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9566Ключові слова:
сухий екстракт з листя салату посівного, карагеніновий набряк, протизапальна дія, білі щуриАнотація
Вступ. Проблема фармакологічної корекції запалення, як і раніше, залишається актуальною, оскільки сучасна медицина повністю її не вирішила. Одним із перспективних напрямів створення безпечних та ефективних протизапальних препаратів є фітотерапія. В останні роки підвищився інтерес до препаратів рослинного походження.
Мета дослідження – вивчити протизапальну активність сухого екстракту з листя салату посівного в експерименті з модельованим карагеніновим набряком лапи щурів.
Методи дослідження. При визначенні протизапальної активності екстракту з листя салату посівного використовували безпородних білих щурів-самців масою 180–200 г. Індукцію гострого асептичного запалення проводили шляхом субплантарної ін’єкції 0,1 мл 1 % розчину карагеніну. Досліджуваний зразок екстракту в дозі 100 мг/кг маси тіла вводили піддослідним щурам внутрішньошлунково у профілактичному режимі одноразово за 1 год до індукції запалення. Через 1, 3, 6 та 24 год вимірювали об’єм здорової та ураженої кінцівок за допомогою механічного онкометра. Антиексудативну активність екстракту визначали за ступенем зменшення набряку в піддослідних тварин порівняно з контрольними та виражали у відсотках. Як препарат порівняння використовували диклофенак натрію в дозі 8 мг/кг.
Результати й обговорення. Встановлено, що у групі тварин, які отримували екстракт з листя салату посівного, максимальний позитивний вплив на розвиток набряку спостерігали через 3 год від початку запалення (31,22 %), і тривав він до кінця експерименту. Через 24 год від початку розвитку запалення ефект від застосування екстракту був дещо нижчим. Але найменш виражений його вплив на розвиток запалення відзначали через 1 год дослідження. Аналогічний вплив мав диклофенак натрію, щоправда значний ефект від його застосування проявився вже через 1 год від початку експерименту.
Висновок. Доведено виразну протизапальну активність сухого екстракту з листя салату посівного, який найбільш активно пригнічує розвиток набряку лапи щурів через 1 год запалення.
Посилання
Khokhlova, K.O., Vyshnevska, L.I., Naboka, O.I., & Harna, S.V. (2012). Farmakolohichne vyvchennia protyzapalnoi aktyvnosti i hostroi toksychnosti nastoiky skladnoi “Aterofit-norma” [Pharmacological study of anti-inflammatory activity and acute toxicity of tincture of complex "Atherophyte-norm"]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Almanac, 15 (5), 60-62 [in Ukrainian].
Strachunskiy, L.S., & Kozlov, S.N. (1997). Nesteroidnyye protivovospalitelnyye sredstva [Non-steroidal anti-inflammatory drugs]. Smolensk [in Russian].
Tadić, V.M., DobrićS, & Marković, G.M. (2008). Anti-inflammatory, gastroprotective, free-radicalscavenging, and antimicrobial activities of hawthorn berries ethanol extract. J. Agric. Food Chem., 56 (17),7700-7709.
Kortikov, V.N. (2004). Spravochnik lekarstvennykh rasteniy [Directory of medicinal plants]. Rostov na Donu: “Izdatelskiy dom Prof-Press” [in Russian].
Khare, C.P. (2007). Indian Medicinal Plants: An Illustrated Dictionary 2007th. Springer-Verlag New York.
Kuete, V. (2017). Medicinal spices and vegetables from Africa. London, Academia Press.
Hrodzinskyi, A.M. (1990). Likarski roslyny: Entsyklopedychnyi dovidnyk [Medicinal plants: Encyclopedic reference book]. Kyiv: URE [in Ukrainian].
Araruna, K., & Carlos, В. (2010). Anti-inflammatory activities of triterpene lactones from Lactuca sativa. Phytopharmacology, 1 (1), 1-6.
Harsha, S.N., & Anilakumar, K.R. (2013). Anxiolytic property of hydro-alcohol extract of Lactuca sativa and its effect on behavioral and biochemical activity. The Journal of Biomedical Research, 27 (1), 37-42.
Harsha, S.N. & Anilakumar, K.R. (2013). Anxiolytic property of Lactuca sativa, effect on anxiety behavioral induced by novel food and height. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine, 532-536.
Stefanov, A.V. (Ed.). (2002). Doklinicheskiye ispytaniya lekarstvennykh sredstv. Metodicheskiye rekomendatsii [Preclinical trials of medicines. Guidelines]. Kyiv: Avitsenna [in Ukrainian].
Di Rosa, M., Giround, J.P., & Villinghby, D.A. (1971). Studies on the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different siles by carrageenen and turpentine. J. Pathol., 104, (15), 29.
Zakharevskiy, A.S. (1962). Vliyaniye nekotorykh proizvodnykh indola na nervnuyu sistemu (antagonisty serotonina) [Influence of some indole derivatives on the nervous system (serotonin antagonists)]. Candidate’s thesis [in Russian].
Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in animal-based research. Eur. Surg. Res, 55, (1-2), 43-57.
Khabriyeva, R.Yu. (2000). Osnovnyye metody statisticheskoy obrabotki rezultatov farmakologicheskikh eksperimentov: rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniyu novykh farmakologicheskikh veshchestv [The main methods of statistical processing of the results of pharmacological experiments: a guide to experimental (preclinical) study of new pharmacological substances]. Moscow: Remedium [in Russian].
Holovach, I.Yu. (2012). Dyklofenak natriiu u terapii suhlobovoho syndromu [Sodium diclofenac in the treatment of articular syndrome]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 57 [in Ukrainian].
Dzyak, G.V. (1997). Nesteroidnyye protivospalitelnyye sredstva: novyye predstavleniya o mekhanizme deystviya i novyye vozmozhnosti [Non-steroidal anti-inflammatory drugs: new ideas about the mechanism of action and new possibilities]. Likuvannia ta diahnostyka –Treatment and Diagnosis, 3, 12-16 [in Ukrainian].
Lynda, O.S., Fira, L.S., & Lykhatskyi, P.H. (2018). Vyvchennia protyzapalnoi aktyvnosti nastoiky ta ekstraktu z lystia khosty [Study of anti-inflammatory activity of tincture and extract from host leaves of lanceolate]. Ukr. biof. Zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 2 (55), 32-35 [in Ukrainian].
