Проблема оцінки нейротоксичності пестицидів для організму, що розвивається
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i2.9145Ключові слова:
пестициди, нервова система, неврологічні порушення, пренатальний розвиток, постнатальний розвиток, guideline 426.Анотація
Вступ. Результати багатьох незалежних дослiджень iнформують про потенцiйну загрозу для здоров’я людини при впливі хімiчних речовин, зокрема пестицидів. Пестициди – це хімічні сполуки, які широко використовують у сільському і лісовому господарствах, промисловості та побуті для боротьби з різними шкідниками. Вони є одними із суттєвих забруднювачів довкілля. Незважаючи на проведення запобіжних санітарно-гігієнічних заходів, при використанні пестицидів спостерігають їх надходження в атмосферне повітря і повітря робочих та житлових приміщень, при обробці сільськогосподарських угідь – у ґрунт і водойми, також відмічають наявність залишкових кількостей у продуктах харчування. Усі ці фактори сприяють потраплянню даних сполук в організм людини, що в подальшому може бути однією з причин виникнення різних захворювань хімічної етіології. Нервова система в процесі онтогенезу є однією з найбільш вразливих до впливу хімічних речовин. Накопичені епідеміологічні дані свідчать про те, що вплив хімічних речовин, зокрема пестицидів, на організм у пре- і постнатальний періоди може в подальшому призводити до таких неврологічних порушень у дітей: аутизму, порушень поведінкових реакцій, виникнення гіперактивності, нездатності до навчання та різних емоційних проблем. Епідеміологічні спостереження вказують на зв’язок цих сполук із порушенням розвитку нервової системи в дітей, але його складно ідентифікувати. У статті представлено огляд лiтератури щодо впливу пестицидiв на організм вагітних жінок та нащадків. Головним джерелом інформації про можливі негативні ефекти пестицидів є результати, отримані в експериментах на лабораторних тваринах. Guideline 426 направлений на вивчення функціонального розвитку нервової системи при впливі пестицидів у пре- і постнатальний періоди.
Мета дослідження – вивчити сучасні джерела лiтератури щодо дослідження взаємозв’язку між дією пестицидів на організм вагітних та розвитком плода.
Висновки. Визначення потенційної небезпеки пестицидів для організму, що розвивається, є пріоритетним. Наукові публікації за епідеміологічними даними свідчать про вплив пестицидів у пре- і постнатальний періоди на появу неврологічних порушень у нащадків.
Посилання
Adams, D. (2017). Insecticides and pesticides: Techniques for crop Protection.
Maksymiv, I.V. (2015). Pesticides: benefits and hazards. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 2 (1), 71-77.
Kim, K.H., Kabir, E., & Jahan, S.A. (2017). Exposure to pesticides and the associated human health effects. Science of the Total Environment, 575, 525-535.
Mostafalou, S., & Abdollahi, M. (2013). Pesticides and human chronic diseases: evidences, mechanisms, and perspectives. Toxicology and Applied Pharmacology,268 (2), 157-177.
Liu, J., & Schelar, E. (2012). Pesticide exposure and child eurodevelopment: summary and implications. Workplace Health & Safety, 60 (5), 235-242.
Stryzhova, N.V., & Mashayeva, L.L. (1996). Vlyianye ksenobiotikov na beremennost [Influence of xenobiotics on pregnancy]. Akush. i ginekolog. – Obstetrics and Gynecology, 3, 20-23 [in Russian].
Wang, L., Wu, T., Liu, X., Anderson, J. L., Alamian, A., Fu, M., & Li, J. (2012). Pesticide exposure during pregnancy and low birth weight. WHO South-East Asia Journal of Public Health, 1 (3), 232.
Mayhoub, F., Berton, T., Bach, V., Tack, K., Deguines, C., Floch-Barneaud, A., ... & Chardon, K. (2014). Self-reported parental exposure to pesticide
during pregnancy and birth outcomes: The MecoExpo cohort study. PloS One, 9 (6), e99090.
Rappazzo, K.M., Warren, J.L., Meyer, R.E., Herring, A.H., Sanders, A.P., Brownstein, N.C., & Luben, T.J. (2016). Maternal residential exposure to
agricultural pesticides and birth defects in a 2003 to 2005 North Carolina birth cohort. Birth Defects Research Part A: Clinical and Molecular Teratology, 106 (4), 240-249.
Garry, V.F. (2004). Pesticides and children. Toxicology and Applied Pharmacology, 198, 152-163.
Bjørling-Poulsen, M., Andersen, H. R., & Grandjean, P. (2008). Potential developmental neurotoxicity of pesticides used in Europe. Environmental Health, 7 (1), 50.
Rauh, V.A., Perera, F.P., Horton, M.K., Whyatt, R.M., Bansal, R., Hao, X., ... & Peterson, B.S. (2012). Brain anomalies in children exposed prenatally
to a common organophosphate pesticide. Proceedings of the National Academy of Sciences, 109 (20), 7871- 7876.
Rice, D., & Barone Jr.S. (2000). Critical periods of vulnerability for the developing nervous system: evidence from humans and animal models. Environmental Health Perspectives, 108 (3), 511.
Kyrylova, L.H., & Lysytsia, V.V. (2010). Vrodzheni vady rozvytku tsentralnoi nervovoi systemy – nahalna medyko-sotsialna problema derzhavnoho znachennia [Congenital malformations of the development of the
central nervous system are a common medical and social problem of state importance]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 6 (80), 35-38 [in Ukrainian].
Posar, A., & Visconti, P. (2017). Autism in 2016: the need for answers. Jornal de Pediatria, 93 (2), 111-119. 16. Baird, G., Simonoff, E., Pickles, A., Chandler, S., Loucas, T., Meldrum, D., & Charman, T. (2006). Prevalence
of disorders of the autism spectrum in a population cohort of children in South Thames: the Special Needs and Autism Project (SNAP). The Lancet, 368
(9531), 210-215.
Brugha, T.S., McManus, S., Bankart, J., Scott, F., Purdon, S., Smith, J., & Meltzer, H. (2011). Epidemiology of autism spectrum disorders in adults in the community in England. Archives of General Psychiatry, 68 (5), 459-465.
Abrahams, B.S., & Geschwind, D.H. (2008). Advances in autism genetics: on the threshold of a new neurobiology. Nature Reviews Genetics, 9 (5), 341.
Waye, M.M., & Cheng, H.Y. (2018). Genetics and epigenetics of autism: A Review. Psychiatry and Clinical Neurosciences, 72 (4), 228-244.
Freitag, C.M. (2007). The genetics of autistic disorders and its clinical relevance: a review of the literature. Molecular Psychiatry, 12 (1), 2.
Goin-Kochel, R. P., Trinh, S., Barber, S., & Bernier, R. (2017). Gene disrupting mutations associated with regression in autism spectrum disorder. Journal of Autism and Developmental Disorders, 47 (11), 3600-3607.
Xu, G., Strathearn, L., Liu, B., & Bao, W. (2018). Prevalence of Autism Spectrum Disorder Among US Children and Adolescents, 2014-2016. Jama, 319 (1), 81-82.
AlSagob, M., Colak, D., & Kaya, N. (2015). Genetics of autism spectrum disorder: an update on copy number variations leading to autism in the next generation sequencing era. Discovery Medicine, 19 (106), 367-379.
Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 15.06.2015 № 341. (2015). Rozlady autystychnoho spectra (Rozlady zahalnoho rozvytku) [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 15, 2015, No. 341. Disadvantages of the optical spectra (discharge of general development]. [in Ukrainian].
Organisation for Economic Co-operation and Development. (2007). Test No. 426: Developmental Neurotoxicity Study. OECD Publishing.
