Кореляційний аналіз показників гемостазу і функціонального стану печінки за гострого калькульозного холециститу
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.8391Ключові слова:
кореляційний аналіз, гострий калькульозний холецистит, обтураційна жовтяниця, гепатоцити, система гемостазу.Анотація
Вступ. Гострий калькульозний холецистит (ГКХ) характеризується розвитком певних симптомів – від місцевого запального процесу до значних функціональних порушень у печінці. Активність системи гемостазу прямо пов’язана із функціональним станом печінки, оскільки гепатоцити є основним місцем синтезу більшості протеїнів, зокрема протеїнів системи зсідання крові.
Метою дослідження було встановлення взаємозв’язків між показниками системи гемостазу та функціонального стану печінки у хворих на ГКХ неускладнений та ускладнений обтураційною жовтяницею (ОЖ) з використанням кореляційного аналізу.
Методи дослідження. Об’єктом дослідження була плазма та сироватка крові 47 хворих на неускладнений ГКХ (І група) та 32 хворих на ГКХ з ОЖ (ІІ група). В якості порівняння було досліджено сироватку та плазму крові 25 практично здорових осіб, що склали контрольну групу. Визначали показники системи гемостазу (кількість тромбоцитів (ТЦ), протромбіновий час (ПЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ), концентрацію загального фібриногену (ЗФ), вміст розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), активності антитромбіну ІІІ (АТІІІ) та Хагеман-залежного фібринолізу (ХЗФ). Також проводили визначення показників функціонального стану печінки: каталітичної активності лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) і холінестерази (ХЕ) та концентрації α1-антитрипсину (α1-АТ), α2-макроглобуліну (α2-МГ) та С-реактивного протеїну (СРП).
Результати й обговорення. Виявлені кореляційні зв’язки дозволяють визначити ступінь спряженості процесів. Чим менша кількість зв’язків виявляється і слабшою є спряженість процесів, тим гнучкішою стає система, яка реагує на патологічну зміну внутрішнього середовища. Встановлено найбільшу кількість кореляційних зв’язків в контрольній групі пацієнтів. У хворих на ГКХ без ускладнень спостерігалася тенденція до зменшення кількості зв’язків, де найбільше корелював α1-АТ з досліджуваними показниками. Зменшення кількості та зміна структури кореляційних зв’язків були виявлені у хворих на ГКХ з ОЖ. Також встановлено появу нових кореляційних зв’язків між досліджуваними показниками у даній групі хворих.
Висновки. Встановлені вірогідні кореляційні зв’язки при неускладненому ГКХ та ускладненому ОЖ свідчать про напруженість адаптаційних механізмів системи гемостазу та функціонального стану печінки при ускладненні запального процесу.
Посилання
Desiateryk, V.I., & Mamchur, D.V. (2009). Profilaktyka pechinkovoi nedostatnosti u khvorykh na obturatsiinu zhovtianytsiu [Prevention of liver instability and patients with obstructive jaundice]. Klinichna khirurhiia – Surgery, 3, 65–67 [in Ukrainian].
Shevchuk, M.H., Tkachuk, O.L., & Shevchuk, I.M. (2006). Postdekompresiini dysfunktsii pechinky u khvorykh na obturatsiini zhovtianytsi [Postdecompression liver dysfunction in patients with obstructive jaundice]. Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Ivano-Frank. med. un-tu [in Ukrainian].
Honskyi, Ia.I., Maksymchuk, T.P., & Kalynskyi, M.I. (2002). Biokhimiia liudyny [Human biochemistry]. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Borovikov, V. (2001). STATISTICA: iskusstvo analiza dannyh na komp'jutere. Dlja professionalov [STATISTICA: the art of data analysis on a computer. For professionals]. S-Pb: Piter [in Russian].
Patalakh, І.І., & Kudinov, S.O. (2008). Systema hemostazu ta bilky hostroi fazy zapalennia pry trombohennykh patolohiiakh [System of hemostasis and proteins of the acute phase of inflammation at thrombogenic pathologies]. Ukrainskyi biokhimichnyi zhurnal – Ukrainian Biochemical Journal, 1 (80), 5–12 [in Ukrainian].
Zorin, N.A., Zorin, V.N., & Zorina, R.M. (2006). Rol belkov semeistva makroglobulinov v reguliatcii vospalitelnykh reaktcіi [The role of proteins of the family of macroglobulins in the regulation of inflammatory reactions]. Biomeditcinskaia khimiia – Biomedical Chemistry, 3 (52), 229–238 [in Russian].
Varsteeg, H.H., Heemskerk, J.W.M., & Levi, M. (2013). New fundamentals in hemostasis. Physiol. Rev., 93, 327-358.
Teckman, J.H., & Mangalat, N. (2015). Alpha-1 antitrypsin and liver disease: mechanisms of injury and novel interventions. Expert Rev Gastroenterol Hepatol, 9 (2), 261-8. doi: 10.1586/17474124.2014.943187.
Garcia-Ferrer, I., Marrero, A., & Gomis-Ruth, F.X. (2017). α2- Macroglobulins: Structure and Function. Subcell Biochem, 83, 149-183. doi: 10.1007/978-3-319-46503-6_6.
