Особливості імунного профілю у крові щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу

Автор(и)

  • R. V. Verba Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • I. M. Klishch Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.8188

Ключові слова:

поширений перитоніт, гіпотиреоз, клітинний імунітет, гуморальний імунітет.

Анотація

Вступ.  Перитоніт залишається одним з найбільш частих ускладнень хірургічних захворювань органів черевної порожнини.  За даними окремих авторів, при тяжких формах поширеного гнійного перитоніту летальність досягає 50–80 %.  Усе це вказує на необхідність подальшого вдосконалення методів діагностики і лікування даного патологічного процесу.

Мета дослідження – встановити особливості функціонування клітинної і гуморальної ланок імунної системи в щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі експериментального гіпотиреозу.

Методи дослідження. У роботі використовували білих щурів лінії Вістар. Гіпотиреоз моделювали, шляхом введення мерказолілу  в дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Визначали показники клітинної (CD4+-, CD8+-, CD22+-лімфоцити) та гуморальної (імуноглобуліни (Ig) класів A, M, G) ланок імунітету. Тварин декапітували під тіопенталовим наркозом через 24 год, на 4-ту, 7-му і 10-ту доби від початку моделювання перитоніту.

Результати й обговорення. Як показали проведені дослідження, у тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу суттєво знижувався показник CD4+-лімфоцитів, порушувалось співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжувалось достовірним зменшенням імунорегуляторного індексу. Показовою була динаміка змін В-лімфоцитів CD22+, які є продуцентами імуноглобулінів. Ці зміни корелювали зі станом специфічної гуморальної ланки імунітету – концентрацією імуноглобулінів у сироватці крові відповідних груп тварин. При моделюванні поширеного перитоніту в еутиреоїдних тварин ми виявили зниження концентрації ІgG та зростання ІgM й IgA. На тлі гіпотиреозу відзначали зменшення рівня імуноглобулінів усіх класів уже через 24 год тривалості патологічного процесу з подальшим зниженням до 10-ї доби. Показники імуноглобулінів усіх класів були також достовірно нижчими від аналогічних показників еутиреоїдних тварин з гострим поширеним перитонітом.

Висновки. У тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу суттєво знижується показник CD4+-лімфоцитів, порушується співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним зменшенням імунорегуляторного індексу. Виявлена недостатність клітинної ланки імунної відповіді відображає посилення взаємного негативного впливу запального процесу в очеревині й системних порушень імунного захисту за умов супутнього гіпотиреозу. Існує прямий зв’язок між зниженим рівнем CD22+-лімфоцитів та показниками IgA й IgG. При гострому поширеному перитоніті на тлі мерказоліліндукованого гіпотиреозу порушується функціональність імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи.

Біографії авторів

R. V. Verba, Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Vice-rector for Science and Education, Professor of Department of Clinical and Laboratory Diagnostics, MD, PhD, DSc in Biology, Professor

I. M. Klishch, Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

проректор з наукової роботи, професор кафедри клініко-лабораторної діагностики, д-р біол. наук, професор

Посилання

Bazhora, Yu.I., & Petrashevych, Yu.V. (2001) Mekhanizmy makromolekuliarnykh vzaiemodii u systemnomu homeostazi pry formuvanni pervynnoi imunnoi vidpovidi v eksperymenti [Mechanisms of macromolecular interactions in systemic homeostasis in the formation of the primary immune response in the experiment] Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Journal, 5, 3, 162-167 [in Ukrainian].

Gordiyenko, A.I., Beloglazov, V.A. (2000) Mikroturbidimetricheskiy metod opredeleniya IgG, IgM, IgA cheloveka [Microturbidimetric method for determination of human IgG, IgM, IgA]. Imunologiya ta alergologiya – Immunology and Allergology, 1, 12-15. [in Russian].

Dziubanovskyi, I.Ya., & Mihenko, B.O. (2009) Syndrom poliorhannoi nedostatnosti ta yoho korektsiia u khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [Organ failure syndrome and its correction in patients with acute peritonitis] Ukrainskyi Zhurnal Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 2, 56-59 [in Ukrainian].

Kazmirchuk, V.Ye., & Kovalchuk, L.V. (2006) Klinichna imunolohiia i alerholohiia [Clinical immunology and allergology]. Vinnytsia: Nova knyha. [in Ukrainian].

Katsal, V.A. (2007). Optymizatsiia prohramy kompleksnoho peredoperatsiinoho likuvannia khvorykh z poshyrenym hniinym perytonitom [Optimization of the program of complex preoperative treatment of patients with common purulent peritonitis]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 10, 18-21 [in Ukrainian].

Kozhemiakin, Yu.M., Khromov, O.S., Filonenko, M.A., & Saifetdinova, H.A. (2002). Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy [Scientific and practical advice on keeping laboratory animals and work with them]. Kyiv: Avitsena [in Ukrainian].

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of widespread fecal peritonitis]. Chelovek i yego zdorovye – Man and his Health, 4, 128-132 [in Russian].

Lapach, S.N., Chubenko, A.V., & Babich, P.N. (2000). Statisticheskiye metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniyem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv: Morion [in Russian].

Pankiv, V.I. (2012). Syndrom hipotyreozu [Hypothyroidism syndrome]. Mezhdunarodnyy endokrinologicheskiy zhurnal – International Endocrinology Journal, 5 (45), 136-148 [in Ukrainian].

Pasternak, I.I., Bodnar, B.M., & Bezrukov, L.O. (2000). Suchasna otsinka imunolohichnykh pokaznykiv u ditei z hostrym destruktyvnym apendytsytom, uskladnenym poshyrenymy formamy perytonitu [Modern assessment of immunological parameters in children with acute destructive appendicitis complicated by common forms of peritonitis]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Journal, 4, 1-2, 85-87 [in Ukrainian].

Blot, S., & De Waele, J.J. (2005). Critical issues in the clinical management of complicated intraabdominal infections. Drugs, 65 (12), 1611-1620.

Isman, C.A., Yegen, B.C., & Alican, I. (2003). Methimazole-induced hypothyroidism in rats ameliorates oxidative injury in experimental colitis. J. Endocrinol., 177 (3), 471-476.

Maleckas, A., Daubaras, V., Vaitkus, V., & Aniuliene, A. (2004). Increased postoperative peritoneal adhe¬sion formation after the treatment of experimen¬tal peritonitis with chlorhexidine. Langenbeck's Arch. Surg, 389, 256-260.

Van Westreenen, M., Van den Tol, P.M., & Pronk, A. (1999). Perioperative lavage promotes intraperitoneal adhesion in the rat. Eur. Surg. Res., 31, 196-201.

Reed, M., Parbadia, K., & Cherian, J. (2012). Acute bacterial peritonitis in adults. US Pharm, 37 (12), 1-8.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-11

Як цитувати

Verba, R. V., & Klishch, I. M. (2018). Особливості імунного профілю у крові щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу. Медична та клінічна хімія, (4), 10–17. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.8188

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ