Особливості ліпідного обміну в жінок із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST залежно від гормонального статусу
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.7965Ключові слова:
гострий коронарний синдром, жінки, естрогенодефіцит, ліпідний обмін, дисліпідемії.Анотація
Вступ. Роль порушень обміну ліпідів у процесі атерогенезу встановлено давно. Мало відомо про вплив дисліпідемій на розвиток ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок. Існує уявлення про те, що вплив ендогенних естрогенів протягом фертильного періоду життя жінок уповільнює маніфестацію атеросклерозу в них і до настання менопаузи частота випадків ІХС у жінок є нижчою. Особливу небезпеку в розвитку ІХС у жінок становлять гіперхолестеринемія або атерогенна дисліпідемія і пов’язаний з нею ризик макросудинних уражень, зважаючи на тривалий безсимптомний перебіг і значну поширеність у жіночій популяції.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників ліпідного обміну впацієнтокіз гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (ГКСбпST) та практично здорових жінок залежно від гормонального статусу.
Методи дослідження. Обстежено 157 жінок віком 35–72 років (середній вік – (56,54±0,87) року),з них 112 пацієнтокіз ГКСбпST (1-ша група) віком 39–72 роки (середній вік – (58,52±0,99) року) та 45 практично здорових жінок (2-га група – група порівняння віком 35–71 рік (середній вік – (52,58±1,58) року). Визначали рівень жіночих статевих гормонів. Вивчали показники ліпідного обміну в жінок.
Залежно від типу гормонального статусу жінок 1-ї та 2-ї груп було розподілено в підгрупиА і Б: А – 64 жінки віком 39–72 роки (середній вік – (60,77±1,16)) року з ГКСбпST, 2А – 26 практично здорових осіб віком 42–71 рік (середній вік – (58,64±2,18) року) з гормональними ознаками постменопаузи: рівнем естрадіолу <80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ<1;1Б – 48 жінок віком 35–65 років (середній вік – (52,29±1,63)) рокуз ГКСбпST, 2Б – 19 практично здорових осіб віком 35–58 років (середній вік – (49,84±1,84) року) з рівнем естрадіолу >80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та індексом ЛГ/ФСГ>1.
Результати й обговорення. Майже всі хворі жінкипідгрупи 1А мали рівень загального холестерину, більший 4 ммоль/л, що в 1,3 раза достовірно перевищувало такий же показник у пацієнток підгрупи 1Б ((95,31±2,64) % (1А) проти (75,00±6,25) % (1Б)). Середній рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності достовірно найвищий у жінокпідгрупи 1А ((4,50±0,21)ммоль/л (1А) проти (3,44±0,24)ммоль/л (1Б)). У (73,43±5,52) % пацієнток підгрупи 1А виявлено гіпертригліцеридемію, яку в 1,6 раза достовірно частіше реєстрували ((45,83±8,19) %), ніж у хворихпідгрупи 1Б. Частка пацієнток зі зниженими значеннями холестерину ліпопротеїнів високої щільності була майже 1,5 разаменшоювпідгрупі 1А ((37,50±6,05) % (1А) проти (52,08±7,21) % (1Б)). Середній рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності у підгрупі 1Б був достовірно нижчим порівняно з підгрупою 1А ((1,04±0,03) ммоль/л (1Б) проти (1,16±0,05)ммоль/л (1А). Поширеність цукрового діабету ((31,25±5,15%), куріння ((54,16±7,19) %) та професійно-шкідливої праці ((89,58±4,41) %) виявилася достовірно вищою в пацієнтокпідгрупи 1Б.
Висновки.У хворих із ГКСбпST, незалежно від гормонального балансу жіночих статевих гормонів, більша поширеність та виразність дисліпідемій порівняно зі здоровими особами. Естрогенодефіцит у постменопаузальних жінок із ГКСбпST призводить до тяжких порушень ліпідного і жирового обміну, що сприяють розвитку ГКСбпST. Нижчі рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності, антиатерогенного холестерину ліпопротеїнів високої щільності у жінок зі збереженим естрогеновим фоном, порівняно з пацієнтками з естрогенодефіцитом, є наслідком вищої поширеності цукрового діабету ((31,25±5,15%), куріння ((54,16±7,19) %) та професійно-шкідливої праці ((89,58±4,41) %) поряд з наявністю традиційних факторів ризику ГКСбпST у цих жінок.
Посилання
Mehta L. S., Beckie T. M., DeVon H. A., Grines C. L., Krumholz H. M., Johnson M. N., Lindley K. J., Vaccarino V., Wang T. Y., Watson K. E., Wenger N. K. (2016) On behalf of the American Heart Association Cardiovascular Disease in Women and Special Populations Committee of the Council on Clinical Cardiology, Council on Epidemiology and Prevention, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, and Council on Quality of Care and Outcomes Research. Acute myocardial infarction in women: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation,; vol. 133, pp. 916-947.
Grundy S.M., Cleeman J.I., Merz C.N., Brewer H. B., Clark L. T., Hunninghake D. B., Pasternak R. C., Smith S. C., Stone N. J.; National Heart, Lung, and Blood Institute; American College of Cardiology Foundation; American Heart Association. (2004) Implications of recent clinical trials for the National Chole sterol Education Program Adult Treatment Panel III guidelines. Circulation, vol. 110 (2). – pp. 227–239.
Luepker R. V. WHO MONICA Project: What Have We Learned and Where to Go from Here? (2012) Public Health Reviews, vol. 33. – pp. 373–396.
Netyazhenko V.Z., Barna O.M. (2003) Ishemichna khvoroba sertsya u zhinok: osoblyvosti faktoriv ryzyku [Coronary heart disease in women: features of risk factors]. Ukrayinsʹkyy kardiolohichnyy zhurnal, no 2. pp. 17–24.
Arnaiz P., Acevedo M., Barja S., Aglony M., Guzmán B., Carvajal J., Moreno J. Navarrete C., Berríos X. (2010) Adiponectin levels, cardiometabolic risk factors and markers of subclinical atherosclerosis in children. Int. J. Cardiol. vol. 138, pp. 138–144.
Smeetnik V.P., 2006 Medytsyna Climactericia [Climactericia medicine] M. 847 p. (in Rus.)
Zaremba Ye.Kh., Hzhehotsʹkiy M.R., Shatinsʹka-Mytsyk I.S. et al. (2014) Menopauza: mizhdistsiplinarni aspekty [Menopause: interdisciplinary aspects] Lʹviv: ART Studiya AKME. 124 p. (in Ukr.)
NICE Guidelines (2015) Menopause: diagnosis and management, https://www.nice.org.uk/guidance/ ng23.
Bassand J.P., Hamm C. W., Ardissino D., Boersma E., Budaj A., Fernández-Avilés F. (2011) Guidelines for the diagnosis and treatment of non-ST-segment elevation acute coronary syndromes. European Heart Journal, vol. 93, pp. 2999-3054.
Nakaz № 164. (2016) Unifikovaniy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorinnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi: gostryy koronarnyy syndrom bez elevatsiyi sehmenta ST [Order no 164. Unified clinical protocols of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) care and rehabilitation with non – ST elevation acute coronary syndrome]. Kyiv, 78 p. (in Ukr.)
Moskalenko V.F, Gulchiy O.P, Golubchikov M.V (2009) Biostatystyka. Pid zagalʹnoyu redaktsiyeyu chlena - korespondenta AMN Ukrayiny, profesora V.F. Moskalenka [Biostatistiks. Under the general editorship of Corresponding Member of AMS of Ukraine, Professor Moskalenko V.F]. Knyga plyus, p. 184. (in Ukr.)
Goodman, N.F.; Cobin, R.H.; Ginzburg, S.B.; Katz, I.A.;Woode, D.E. (2011) AACE medical guidelines for clinical practice for the diagnosis and treatment of menopause. Endocr. Pract., vol. 17, pp.1–25.
Polotsky, H. N., Polotsky, A. J. (2010) Metabolic implications of menopause. Semin. Reprod. Med.,vol. 28, pp. 426–434.
Zhou J. L., Lin S. Q., Shen Y., Chen Y., Zhang. Y., Chen F.L., (2010) Serum lipid profile changes during the menopausal transition in Chinese women: a community-based cohort study. Menopause, vol. 17, pp. 997–1003.
Fernandez M. L., Murillo A. G. (2016) Postmenopausal women have higher hdl and decreased incidence of low hdl than premenopausal women with metabolic syndrome. Healthcare, vol. 4, pp. 20-30.
