ВМІСТ ВІТАМІНУ D У СИРОВАТКАХ КРОВІ МЕШКАНЦІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ І ХРОНІЧНУ ЕПШТЕЙНА – БАРР ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14598Ключові слова:
Лайм-бореліоз, хронічна Епштейна – Барр вірусна інфекція; вміст вітаміну D у сироватках крові, реакція непрямої імунофлуоресценції, технологія БІОЧИП, полімеразна ланцюгова реакція, імуноферментний аналіз, імуноблотАнотація
Вступ. Науковці припускають, що вітамін D, завдяки імуномодулювальним властивостям, здатний контролювати противірусну імунну відповідь. Тому необхідно з’ясувати його менеджмент у пацієнтів з вірусними та бактерійними мікст-інфекціями.
Мета дослідження – визначити вміст 25-гідроксивітаміну (25(OH)D) у сироватках крові мешканців Тернопільщини, хворих на Лайм-бореліоз (ЛБ) і хронічну Епштейна – Барр вірусну інфекцію (ЕБВІ) окремо та при їх поєднанні.
Методи дослідження. Обстежено 81 пацієнта з клінічними проявами ЛБ та EБВІ. Діагноз ЛБ встановлювали клінічно, підтверджували серологічно у два етапи (імуноферментний аналіз та імуноблот). Хронічну EБВІ діагностували за допомогою непрямої імунофлуоресценції (технологія БІОЧИП). Активну фазу недуги визначали за високим вмістом ДНК вірусу в полімеразній ланцюговій реакції одночасно у крові та слині хворих. Рівень 25(OH)D визначали шляхом проведення хемілюмінесцентного імуноаналізу. Результати інтерпретували згідно з рекомендаціями Першого українського консенсусу щодо менеджменту вітаміну D (2023): <20 нг/мл – дефіцит вітаміну D (ДВД); ≥20–29 нг/мл – недостатність вітаміну D (НВД); >30–50 нг/мл – достатній рівень вітаміну D (ДРВД); >50–60 нг/мл – безпечний, але не цільовий рівень вітаміну D (БРВД); >60–100 нг/мл – зона невизначеності з потенційними перевагами чи ризиками; >100 нг/мл ‒ надлишок/зона токсичності вітаміну D.
Результати й обговорення. Разом ДВД та НВД частіше реєстрували у хворих на хронічну ЕБВІ в активній фазі, поєднану з ЛБ, і тільки на цю недугу порівняно з пацієнтами лише з ЕБВІ в латентній фазі (p<0,05). Разом ДРВД і БРВД переважали у пацієнтів тільки з хронічною ЕБВІ в латентній фазі чи в поєднанні її з ЛБ порівняно з хворими на ЕБВІ в активній фазі разом із ЛБ або окремо (p<0,05). Середній рівень 25(OH)D вищий у пацієнтів із хронічною ЕБВІ в латентній фазі, ніж в осіб з активною фазою недуги як разом із ЛБ, так і без нього (p<0,05), і більший у хворих на хронічну ЕБВІ в латентній фазі в поєднанні з ЛБ порівняно з особами лише з активною фазою ЕБВІ (p<0,05).
Висновки. Визначення вмісту вітаміну D у мешканців Тернопільщини, хворих на ЛБ і хронічну ЕБВІ, за рівнем 25(OH)D проведено вперше, воно дозволило встановити суттєву різницю його вмісту в осіб як лише з ЕБВІ в активній чи латентній фазі, так і в поєднанні з ЛБ.
Посилання
Povoroznyuk, V.V. & Pludowski, P., (Eds). (2014). Vitamin D deficiency and insufficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment. Donetsk: Publisher Zaslavsky OYu [in Ukrainian].
Zmijewski, M.A. (2019). Vitamin D and Human Health. International journal of molecular sciences, 20(1), 145. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20010145
Alonso, N., Zelzer, S., Eibinger, G., & Herrmann, M. (2023). Vitamin D Metabolites: Analytical Challenges and Clinical Relevance. Calcified tissue international, 112(2), 15-177. DOI: https://doi.org/10.1007/s00223-022-00961-5
Bikle, D.D. (2020). Vitamin D: Newer Concepts of Its Metabolism and Function at the Basic and Clinical Level. Journal of the Endocrine Society, 4(2), bvz038. DOI: https://doi.org/10.1210/jendso/bvz038
Carlberg, C. (2022). Vitamin D in the Context of Evolution. Nutrients, 14(15), 3018. DOI : 10.3390/nu14153018 DOI: https://doi.org/10.3390/nu14153018
Tuckey, R.C., Cheng, C.Y.S., & Slominski, A.T. (2019). The serum vitamin D metabolome: What we know and what is still to discover. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 186, 4-21. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2018.09.003
Holick, M.F., Binkley, N.C., Bischoff-Ferrari, H.A., Gordon, C.M., Hanley, D.A., Heaney, R.P., Murad, M.H., & Weaver, C.M. (2011). Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96(7), 1911-1930. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385
Grygorieva, N., Tronko, M., Kovalenko, V., Komisarenko, S., Tatarchuk, T., Dedukh, N., Veliky, M., Strafun, S., Komisarenko, Y., Kalashnikov, A., Orlenko, V., Pankiv, V., Shvets, O., Gogunska, I., & Regeda, S. (2023). Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults: Ukrainian experts consensus statement. PAIN, JOINTS, SPINE, 13(2), 60-76. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/pjs.13.2.2023.368
Amrein, K., Scherkl, M., Hoffmann, M., Neuwersch-Sommeregger, S., Köstenberger, M., Tmava Berisha, A., Martucci, G., Pilz, S., & Malle, O. (2020). Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. European Journal of Clinical Nutrition, 74(11), 1498-1513. DOI: https://doi.org/10.1038/s41430-020-0558-y
Povoroznyuk, V., Balatska, N., Muc, V., & Vdovina, O. (2011). Deficiency and insufficiency of vitamin D in residents of Ukraine. PAIN, JOINTS, SPINE, (4), 5-13 [in Ukrainian].
Povoroznyuk, V., Pludowski, P., Holick, M., Balatska, N., Dzerovych, N., Solonenko, T., & Ivanyk, O. (2021). 25-hydroxy vitamin D levels, vitamin D deficiency and insufficiency in patients with bone and musculoskeletal disorders. PAIN, JOINTS, SPINE, 7(3), 80-88. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-1507.7.3.2017.116858
Povoroznyuk, V., & Pankiv, I. (2021). Vitamin D Status in Population of Bukovyna and Subcarpathia Depending on Residence above Sea Level. PAIN, JOINTS, SPINE, (2.22), 7-10. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-1507.2.22.2016.75755
Shchubelka, K. (2020). Vitamin D status in adults and children in Transcarpathia, Ukraine in 2019. BMC Nutrition, 6(1). DOI : 10.1186/s40795-020-00380-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s40795-020-00380-5
Povoroznyuk, V., & Muts, V. (2022). Deficiency and insufficiency of Vitamin D in the Residents of Ukraine: Impact of Seasonal Factor. PAIN, JOINTS, SPINE, (1-2.13-14), 5-8 [in Ukrainian].
Grygorieva, N., Solonenko, T., & Musiienko, A. (2023). Vitamin D deficiency during the COVID-19 pandemic and war in Ukraine. PAIN, JOINTS, SPINE, 13(1), 7-14 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/pjs.13.1.2023.352
Bouillon, R., Marcocci, C., Carmeliet, G., Bikle, D., White, J.H., Dawson-Hughes, B., Lips, P., Munns, C.F., Lazaretti-Castro, M., Giustina, A., & Bilezikian, J. (2018). Skeletal and Extraskeletal Actions of Vitamin D: Current Evidence and Outstanding Questions. Endocrine Reviews, 40(4), 1109-1151. DOI: https://doi.org/10.1210/er.2018-00126
Martineau, A.R., Jolliffe, D.A., Hooper, R.L., Greenberg, L., Aloia, J.F., Bergman, P., Dubnov-Raz, G., Esposito, S., Ganmaa, D., Ginde, A.A., Goodall, E.C., Grant, C.C., Griffiths, C.J., Janssens, W., Laaksi, I., Manaseki-Holland, S., Mauger, D., Murdoch, D.R., Neale, R., ... Camargo, C.A. (2017). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ, i6583. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.i6583
Cai, L., Wang, G., Zhang, P., Hu, X., Zhang, H., Wang, F., & Tong, Y. (2022). The Progress of the Prevention and Treatment of Vitamin D to Tuberculosis.Frontiers in Nutrition, 9. DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2022.873890
Sykes, R. A., & Makiello, P. (2016). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. Journal of Public Health, fdw017. DOI: https://doi.org/10.1093/pubmed/fdw017
Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036. DOI: https://doi.org/10.3390/biology10101036
Shkilna, M.I. (2016). Lime Borreliosis in Forestry Workers of Ternopil Region. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, (1).
Sanderson, V.P., Tilak, M., Lloyd, V.K., Singh-Ranger, G., & Wills, M.K.B. (2023). Profiling disease burden and Borrelia seroprevalence in Canadians with complex and chronic illness. PLOS ONE, 18(11), DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0291382
Duda O.K., & Kolesnyk R.O. (2015). Clinical forms of chronic Epstein-Barr virus infection: issues of modern diagnosis and treatment. Actual Infectology, 1(6), 15-20 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.1.06.2015.78421
Chen, J., & Longnecker, R. (2019). Epithelial cell infection by Epstein–Barr virus. FEMS Microbiology Reviews, 43(6), 674-683. DOI: https://doi.org/10.1093/femsre/fuz023
Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein–Barr virus: Biology and clinical disease. Cell. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2022.08.026
Kimura, H., & Cohen, J.I. (2017). Chronic Active Epstein–Barr Virus Disease. Frontiers in Immunology, 8. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2017.01867
Mostafa, A., Jalilvand, S., Shoja, Z., Nejati, A., Shahmahmoodi, S., Sahraian, M.A., & Marashi, S.M. (2017). Multiple sclerosis-associated retrovirus, Epstein-Barr virus, and vitamin D status in patients with relapsing remitting multiple sclerosis. Journal of Medical Virology, 89(7), 1309-1313. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.24774
Pérez-Pérez, S., Domínguez-Mozo, M.I., García-Martínez, M.Á., Aladro, Y., Martínez-Ginés, M., García-Domínguez, J.M., López de Silanes, C., Casanova, I., Ortega-Madueño, I., López-Lozano, L., Torrejón, M.J., Arroyo, R., & Álvarez-Lafuente, R. (2018). Study of the possible link of 25-hydroxyvitamin D with Epstein-Barr virus and human herpesvirus 6 in patients with multiple sclerosis. European Journal of Neurology, 25(12), 1446-1453.
Teymoori-Rad, M., Mozhgani, S.-H., Zarei-Ghobadi, M., Sahraian, M.A., Nejati, A., Amiri, M.M., Shokri, F., & Marashi, S.M. (2019). Integrational analysis of miRNAs data sets as a plausible missing linker between Epstein-Barr virus and vitamin D in relapsing remitting MS patients. Gene, 689, 1-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gene.2018.12.004
Abdel-Wahab, N., Talathi, S., Lopez-Olivo, M.A., & Suarez-Almazor, M.E. (2017). Risk of developing antiphospholipid antibodies following viral infection: a systematic review and meta-analysis. Lupus, 27(4), 572-583. DOI: https://doi.org/10.1177/0961203317731532
Kim, Y., Kim, H.S., Park, J.S., Kim, C.J., & Kim, W.H. (2017). Identification of Epstein-Barr Virus in the Human Placenta and Its Pathologic Characteristics. Journal of Korean Medical Science, 32(12), 1959. DOI: https://doi.org/10.3346/jkms.2017.32.12.1959
Elliott, S.E., Parchim, N.F., Kellems, R.E., Xia, Y., Soffici, A.R., & Daugherty, P.S. (2016). A pre-eclampsia-associated Epstein-Barr virus antibody cross-reacts with placental GPR50. Clinical Immunology, 168, 64-71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clim.2016.05.002
Bivona, G., Scazzone, C., Sasso, B.L., Giglio, R.V., Gambino, C.M., Agnello, L., & Ciaccio, M. (2023). Multiple Sclerosis Pathogenesis: Possible Interplay between Vitamin D Status and Epstein Barr Virus Infection. Journal of Integrative Neuroscience, 22(1), 7. DOI: https://doi.org/10.31083/j.jin2201007
Pérez-Pérez, S., Domínguez-Mozo, M.I., García-Martínez, M.Á., Aladro, Y., Martínez-Ginés, M., García-Domínguez, J.M., López de Silanes, C., Casanova, I., Ortega-Madueño, I., López-Lozano, L., Torrejón, M. J., Arroyo, R., & Álvarez-Lafuente, R. (2018). Study of the possible link of 25-hydroxyvitamin D with Epstein-Barr virus and human herpesvirus 6 in patients with multiple sclerosis. European Journal of Neurology, 25(12), 1446-1453. DOI: https://doi.org/10.1111/ene.13749
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Медична та клінічна хімія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.