ВМІСТ ВІТАМІНУ D У СИРОВАТКАХ КРОВІ МЕШКАНЦІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ І ХРОНІЧНУ ЕПШТЕЙНА – БАРР ВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ

Т. І. Юзьків; М. І. Шкільна; О. Л. Івахів; М. Т. Гук; І. М. Кліщ

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14598

Автор(и)

Т. І. Юзьків ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
М. І. Шкільна ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
О. Л. Івахів ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
М. Т. Гук ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
І. М. Кліщ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14598

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, хронічна Епштейна – Барр вірусна інфекція; вміст вітаміну D у сироватках крові, реакція непрямої імунофлуоресценції, технологія БІОЧИП, полімеразна ланцюгова реакція, імуноферментний аналіз, імуноблот

Анотація

Вступ. Науковці припускають, що вітамін D, завдяки імуномодулювальним властивостям, здатний контролювати противірусну імунну відповідь. Тому необхідно з’ясувати його менеджмент у пацієнтів з вірусними та бактерійними мікст-інфекціями.

Мета дослідження – визначити вміст 25-гідроксивітаміну (25(OH)D) у сироватках крові мешканців Тернопільщини, хворих на Лайм-бореліоз (ЛБ) і хронічну Епштейна – Барр вірусну інфекцію (ЕБВІ) окремо та при їх поєднанні.

Методи дослідження. Обстежено 81 пацієнта з клінічними проявами ЛБ та EБВІ. Діагноз ЛБ встановлювали клінічно, підтверджували серологічно у два етапи (імуноферментний аналіз та імуноблот). Хронічну EБВІ діагностували за допомогою непрямої імунофлуоресценції (технологія БІОЧИП). Активну фазу недуги визначали за високим вмістом ДНК вірусу в полімеразній ланцюговій реакції одночасно у крові та слині хворих. Рівень 25(OH)D визначали шляхом проведення хемілюмінесцентного імуноаналізу. Результати інтерпретували згідно з рекомендаціями Першого українського консенсусу щодо менеджменту вітаміну D (2023): <20 нг/мл – дефіцит вітаміну D (ДВД); ≥20–29 нг/мл – недостатність вітаміну D (НВД); >30–50 нг/мл – достатній рівень вітаміну D (ДРВД); >50–60 нг/мл – безпечний, але не цільовий рівень вітаміну D (БРВД); >60–100 нг/мл – зона невизначеності з потенційними перевагами чи ризиками; >100 нг/мл ‒ надлишок/зона токсичності вітаміну D.

Результати й обговорення. Разом ДВД та НВД частіше реєстрували у хворих на хронічну ЕБВІ в активній фазі, поєднану з ЛБ, і тільки на цю недугу порівняно з пацієнтами лише з ЕБВІ в латентній фазі (p<0,05). Разом ДРВД і БРВД переважали у пацієнтів тільки з хронічною ЕБВІ в латентній фазі чи в поєднанні її з ЛБ порівняно з хворими на ЕБВІ в активній фазі разом із ЛБ або окремо (p<0,05). Середній рівень 25(OH)D вищий у пацієнтів із хронічною ЕБВІ в латентній фазі, ніж в осіб з активною фазою недуги як разом із ЛБ, так і без нього (p<0,05), і більший у хворих на хронічну ЕБВІ в латентній фазі в поєднанні з ЛБ порівняно з особами лише з активною фазою ЕБВІ (p<0,05).

Висновки. Визначення вмісту вітаміну D у мешканців Тернопільщини, хворих на ЛБ і хронічну ЕБВІ, за рівнем 25(OH)D проведено вперше, воно дозволило встановити суттєву різницю його вмісту в осіб як лише з ЕБВІ в активній чи латентній фазі, так і в поєднанні з ЛБ.

Посилання

Povoroznyuk, V.V. & Pludowski, P., (Eds). (2014). Vitamin D deficiency and insufficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment. Donetsk: Publisher Zaslavsky OYu [in Ukrainian].

Zmijewski, M.A. (2019). Vitamin D and Human Health. International journal of molecular sciences, 20(1), 145.

Alonso, N., Zelzer, S., Eibinger, G., & Herrmann, M. (2023). Vitamin D Metabolites: Analytical Challenges and Clinical Relevance. Calcified tissue international, 112(2), 15-177.

Bikle, D.D. (2020). Vitamin D: Newer Concepts of Its Metabolism and Function at the Basic and Clinical Level. Journal of the Endocrine Society, 4(2), bvz038.

Carlberg, C. (2022). Vitamin D in the Context of Evolution. Nutrients, 14(15), 3018. DOI : 10.3390/nu14153018

Tuckey, R.C., Cheng, C.Y.S., & Slominski, A.T. (2019). The serum vitamin D metabolome: What we know and what is still to discover. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 186, 4-21.

Holick, M.F., Binkley, N.C., Bischoff-Ferrari, H.A., Gordon, C.M., Hanley, D.A., Heaney, R.P., Murad, M.H., & Weaver, C.M. (2011). Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96(7), 1911-1930.

Grygorieva, N., Tronko, M., Kovalenko, V., Komisarenko, S., Tatarchuk, T., Dedukh, N., Veliky, M., Strafun, S., Komisarenko, Y., Kalashnikov, A., Orlenko, V., Pankiv, V., Shvets, O., Gogunska, I., & Regeda, S. (2023). Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults: Ukrainian experts consensus statement. PAIN, JOINTS, SPINE, 13(2), 60-76. [in Ukrainian].

Amrein, K., Scherkl, M., Hoffmann, M., Neuwersch-Sommeregger, S., Köstenberger, M., Tmava Berisha, A., Martucci, G., Pilz, S., & Malle, O. (2020). Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. European Journal of Clinical Nutrition, 74(11), 1498-1513.

Povoroznyuk, V., Balatska, N., Muc, V., & Vdovina, O. (2011). Deficiency and insufficiency of vitamin D in residents of Ukraine. PAIN, JOINTS, SPINE, (4), 5-13 [in Ukrainian].

Povoroznyuk, V., Pludowski, P., Holick, M., Balatska, N., Dzerovych, N., Solonenko, T., & Ivanyk, O. (2021). 25-hydroxy vitamin D levels, vitamin D deficiency and insufficiency in patients with bone and musculoskeletal disorders. PAIN, JOINTS, SPINE, 7(3), 80-88.

Povoroznyuk, V., & Pankiv, I. (2021). Vitamin D Status in Population of Bukovyna and Subcarpathia Depending on Residence above Sea Level. PAIN, JOINTS, SPINE, (2.22), 7-10. [in Ukrainian].

Shchubelka, K. (2020). Vitamin D status in adults and children in Transcarpathia, Ukraine in 2019. BMC Nutrition, 6(1). DOI : 10.1186/s40795-020-00380-5

Povoroznyuk, V., & Muts, V. (2022). Deficiency and insufficiency of Vitamin D in the Residents of Ukraine: Impact of Seasonal Factor. PAIN, JOINTS, SPINE, (1-2.13-14), 5-8 [in Ukrainian].

Grygorieva, N., Solonenko, T., & Musiienko, A. (2023). Vitamin D deficiency during the COVID-19 pandemic and war in Ukraine. PAIN, JOINTS, SPINE, 13(1), 7-14 [in Ukrainian].

Bouillon, R., Marcocci, C., Carmeliet, G., Bikle, D., White, J.H., Dawson-Hughes, B., Lips, P., Munns, C.F., Lazaretti-Castro, M., Giustina, A., & Bilezikian, J. (2018). Skeletal and Extraskeletal Actions of Vitamin D: Current Evidence and Outstanding Questions. Endocrine Reviews, 40(4), 1109-1151.

Martineau, A.R., Jolliffe, D.A., Hooper, R.L., Greenberg, L., Aloia, J.F., Bergman, P., Dubnov-Raz, G., Esposito, S., Ganmaa, D., Ginde, A.A., Goodall, E.C., Grant, C.C., Griffiths, C.J., Janssens, W., Laaksi, I., Manaseki-Holland, S., Mauger, D., Murdoch, D.R., Neale, R., ... Camargo, C.A. (2017). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ, i6583.

Cai, L., Wang, G., Zhang, P., Hu, X., Zhang, H., Wang, F., & Tong, Y. (2022). The Progress of the Prevention and Treatment of Vitamin D to Tuberculosis.Frontiers in Nutrition, 9.

Sykes, R. A., & Makiello, P. (2016). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. Journal of Public Health, fdw017.

Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036.

Shkilna, M.I. (2016). Lime Borreliosis in Forestry Workers of Ternopil Region. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, (1).

Sanderson, V.P., Tilak, M., Lloyd, V.K., Singh-Ranger, G., & Wills, M.K.B. (2023). Profiling disease burden and Borrelia seroprevalence in Canadians with complex and chronic illness. PLOS ONE, 18(11),

Duda O.K., & Kolesnyk R.O. (2015). Clinical forms of chronic Epstein-Barr virus infection: issues of modern diagnosis and treatment. Actual Infectology, 1(6), 15-20 [in Ukrainian].

Chen, J., & Longnecker, R. (2019). Epithelial cell infection by Epstein–Barr virus. FEMS Microbiology Reviews, 43(6), 674-683.

Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein–Barr virus: Biology and clinical disease. Cell.

Kimura, H., & Cohen, J.I. (2017). Chronic Active Epstein–Barr Virus Disease. Frontiers in Immunology, 8.

Mostafa, A., Jalilvand, S., Shoja, Z., Nejati, A., Shahmahmoodi, S., Sahraian, M.A., & Marashi, S.M. (2017). Multiple sclerosis-associated retrovirus, Epstein-Barr virus, and vitamin D status in patients with relapsing remitting multiple sclerosis. Journal of Medical Virology, 89(7), 1309-1313.

Pérez-Pérez, S., Domínguez-Mozo, M.I., García-Martínez, M.Á., Aladro, Y., Martínez-Ginés, M., García-Domínguez, J.M., López de Silanes, C., Casanova, I., Ortega-Madueño, I., López-Lozano, L., Torrejón, M.J., Arroyo, R., & Álvarez-Lafuente, R. (2018). Study of the possible link of 25-hydroxyvitamin D with Epstein-Barr virus and human herpesvirus 6 in patients with multiple sclerosis. European Journal of Neurology, 25(12), 1446-1453.

Teymoori-Rad, M., Mozhgani, S.-H., Zarei-Ghobadi, M., Sahraian, M.A., Nejati, A., Amiri, M.M., Shokri, F., & Marashi, S.M. (2019). Integrational analysis of miRNAs data sets as a plausible missing linker between Epstein-Barr virus and vitamin D in relapsing remitting MS patients. Gene, 689, 1-10.

Abdel-Wahab, N., Talathi, S., Lopez-Olivo, M.A., & Suarez-Almazor, M.E. (2017). Risk of developing antiphospholipid antibodies following viral infection: a systematic review and meta-analysis. Lupus, 27(4), 572-583.

Kim, Y., Kim, H.S., Park, J.S., Kim, C.J., & Kim, W.H. (2017). Identification of Epstein-Barr Virus in the Human Placenta and Its Pathologic Characteristics. Journal of Korean Medical Science, 32(12), 1959.

Elliott, S.E., Parchim, N.F., Kellems, R.E., Xia, Y., Soffici, A.R., & Daugherty, P.S. (2016). A pre-eclampsia-associated Epstein-Barr virus antibody cross-reacts with placental GPR50. Clinical Immunology, 168, 64-71.

Bivona, G., Scazzone, C., Sasso, B.L., Giglio, R.V., Gambino, C.M., Agnello, L., & Ciaccio, M. (2023). Multiple Sclerosis Pathogenesis: Possible Interplay between Vitamin D Status and Epstein Barr Virus Infection. Journal of Integrative Neuroscience, 22(1), 7.

Pérez-Pérez, S., Domínguez-Mozo, M.I., García-Martínez, M.Á., Aladro, Y., Martínez-Ginés, M., García-Domínguez, J.M., López de Silanes, C., Casanova, I., Ortega-Madueño, I., López-Lozano, L., Torrejón, M. J., Arroyo, R., & Álvarez-Lafuente, R. (2018). Study of the possible link of 25-hydroxyvitamin D with Epstein-Barr virus and human herpesvirus 6 in patients with multiple sclerosis. European Journal of Neurology, 25(12), 1446-1453.