МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЯЄЧНИКІВ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12742Ключові слова:
яєчники, щури-самиці, свинець, інтоксикація, морфологічні зміни, біохімічні зміни кровіАнотація
Вступ. Свинець є природним токсичним металом, який міститься в земній корі. Як токсикант він перебуває в центрі уваги не лише екологів, токсикологів і гігієністів, а й морфологів та клініцистів. Це зумовлено тим, що отруєння сполуками свинцю супроводжуються порушенням функціонування нервової, серцево-судинної, травної, сечовидільної та репродуктивної систем.
Мета дослідження – вивчити вплив малих, середніх і великих доз ацетату свинцю на біохімічні показники та морфологічний стан яєчників щурів в експерименті.
Методи дослідження. Дослідження виконано на 40 статевозрілих нелінійних щурах-самицях, розділених на 4 експериментальні групи, яким упродовж 30 днів давали для пиття розчин ацетату свинцю з розрахунку 0,05, 10 та 60 мг/кг маси тварини. У роботі використано біохімічні, гістологічні й статистичний методи дослідження.
Результати й обговорення. Встановлено, що у 3-й групі тварин, порівняно з 2-ю, концентрація дієнових кон’югатів (ДК) була вищою у 2,8 раза, ТБК-активних продуктів (ТБК-ап) – у 2,1 раза. У 4-й групі щурів, порівняно з 2-ю, вміст ДК був більшим у 4,3 раза, ТБК-ап – у 2,7 раза. У 4-й групі тварин, порівняно з 3-ю, рівень ДК був вищим на 55,8 %, ТБК-ап – на 24,8 %. У 3-й групі щурів, порівняно з 2-ю, супероксиддисмутазна (СОД) активність була меншою на 34,7 %, а каталазна (КАТ) – більшою на 32,3 %. У 4-й групі тварин, порівняно з 2-ю, СОД активність була нижчою на 63 %, а КАТ активність – на 86,6 %. У 4-й групі щурів, порівняно з 3-ю, СОД активність була меншою на 43,3 %, а КАТ активність – на 89,9 %. Результати проведених морфологічних досліджень яєчників у тварин усіх груп показали, що з наростанням дози ацетату свинцю поглиблювалися морфологічні зміни як у кірковій, так і у мозковій речовинах яєчників щурів. Це призводило до зміни товщини поверхневих структур яєчників та зменшення кількості фолікулів, що свідчило про порушення процесів їх росту і дозрівання.
Висновок. При впливі малих доз ацетату свинцю зміни мають адаптаційно-компенсаторний характер, а при дії великих – дистрофічно-деструктивний.
Посилання
Slobjdian, S.O., & Gutyj, B.V. (2020). The state of antioxidant system of rats’ organism under continuous cadmium and lead load. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 196-201. DOI: 10.31210/visnyk2020.01.24 [in Ukrainian].
Smolyar, V.T., & Petrashenko, G.I. (2017). Lead in food and rations. Probl. Nutr., 4, 42-51 [in Ukrainian].
Sachdeva, C., Thakur, K., Sharma, A., & Sharma, K. (2018). Lead: tiny but mighty poison. Indian J. Clin. Biochem., 33 (2), 132-146. DOI: 10.1007/s12291-017-0680-3.
Tkachyshyn, V.S. (2021). Lead intoxication and its inorganic compounds. Sci. Rev., 17 (4), 6-11 [in Ukrainian].
Krzastek, C., Farhi, J., Gray, M., & Smith, P. (2020). Impact of environmental toxin exposure on male fertility potential. Transl. Androl. Urol., 9 (6), 2797-2813. DOI: 10.21037/tau-20-685.
Maior, V.V., Kolosova, I.I., & Shatorna, V.F. (2016).Investigation of the heavy metals complex (lead, iron, gold, silver) effect on the reproductive system condition. Reports of Vinnytsia National Medical University, 2, 341-344 [in Ukrainian].
Biletska, E.M., Onul, N.M., & Kalinicheva, V.V. (2018). Combined effect of low dose levels of lead and zinc on bone tissue of rats. Zaporozhie Med. J., 20 (1), 101-104 [in Ukrainian].
Ostrovskaya, S.S., Shatorna, V.F., & Zemlyany, O.A. (2019). Ultrastructure of the left ventricular myocardium of rats after the combined action of radiation and heavy metals. Coll. Materials of Reports of Participants of Scientific-practical. Conf. Ternopil. pp. 92-93 [in Ukrainian].
Shatornaya, V.F., Nefyodova, O.O., Nefyodov, O.O., Kolosova, I.I., Major, V.V., Kuznetsova, O.V., ..., & Yeroshenko, G.A. (2020). Cardiogenesis changes after the plumbic acetate impact in rats under the correction conditions in the experiment. World of Medicine and Biology, 4 (74), 219-223. DOI: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-219-223. [in Ukrainian].
Asad, A., Hamid, S., & Qama K. (2018). Effect of lead acetate on basement membrane of seminiferous tubules of adult rat testis and protective effects of ficus carica: a histological study. J. Colle Physicians Surg. Pak., 28 (10), 731-734.
Kolosova, I.I. (2016). Morphological characteristics of rat ovaries at different stages of pregnancy in normal and in condition of lead intoxication. Bull. Probl. Biol. Med., 1 (126), 281-287 [in Ukrainian].
Ostrovska, S.S., Shatorna, V.F., Slesarenko, O.G., Gerasymchuk, P.G., Topka, E.G., Alekseenko, Z.K., …, & Kosse, V.A. (2021). Impact of lead on reproductive health of men. Ukr. J. Med. Biol. Sport., 6 (4), 16-21 [in Ukrainian].
Ghafouri-Fard, S., Shoorei, H., Mohaqiq, M., Tahmasebi, M., Seify, M., & Taheri, M. (2021). Counteracting effects of heavy metals and antioxidants on male fertility. Biometals, 34, 439-491. DOI: 10.1007/s10534-021-00297-x.
Chinyere Nsonwu-Anyanwu, A., Raymond Ekong, E., Jeremiah Offor, S., Francis Awusha, O., Chukwuma Orji, O., Idiongo Umoh, E., …, & Adanna Opara Usoro, C. (2019). Heavy metals, biomarkers of oxidative stress and changes in sperm function: a case-control study. Int. J. Reprod. BioMed., 17 (3), 163-174. DOI: 10.18502/ijrm.v17i3.4515.
Gross, D., & Tolba, R.H. (2015). Ethics in animal-based research. Eur. Surg. Res., 55 (1–2), 43-57. DOI: 10.1159/000377721.
Korobeynikova, E.N. (1989). Modification of the determination of POL products in the reaction with thiobarbituric acid. Lab. Work, 7, 8-10.
Mechyshchen, I.F. (1998). Method for determination of oxidative modification of blood plasma proteins. Bukovynian Medical Herald, 1, 156-158 [in Ukrainian].
Chevari, S., Chaba, I., & Sokei, Y. (1985). The role of superoxide dismutase in the oxidative processes of the cell and a method for its determination in biological materials. Lab. Work, 11, 678-681 [in Russian].
Avtandilov, G.G. (1980). Introduction to quantitative pathological morphology. Moscow: Meditsina [in Russian].
Avtandilov, G.G. (1990). Medical morphometry. Moscow: Meditsina [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.