ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН З АНТИДІАБЕТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11747Ключові слова:
амінокислоти, рослинний антидіабетичний збір, газова хромато-мас-спектрометрія, цукровий діабетАнотація
Вступ. Цукровий діабет є однією з пріоритетних проблем ВООЗ, які вимагають негайного вирішення, оскільки епідеміологічна ситуація набуває тривожних масштабів – кількість хворих щороку стрімко зростає, що призводить до збільшення інвалідизації та смертності населення через розвиток мікро- і макроангіопатії. З метою вирішення цієї проблеми варто здійснювати оптимізацію існуючої фармакотерапії, зокрема за допомогою фітозборів, що зможуть впливати на різні ланки патогенетичного механізму розвитку даного захворювання та його ускладнень завдяки широкому спектру біологічно активних речовин. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують амінокислоти, оскільки відіграють ключову роль у численних обмінних процесах.
Мета дослідження – вивчити якісний склад і встановити кількісний вміст амінокислот у антидіабетичному рослинному зборі, обґрунтувати їх ефективність для лікування та профілактики цукрового діабету.
Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст амінокислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії.
Результати й обговорення. Під час дослідження було ідентифіковано 8 вільних амінокислот – аланін, гліцин, валін, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову кислоту, фенілаланін та 12 зв’язаних – аланін, гліцин, валін, лейцин, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову і глутамінову кислоти, фенілаланін, лізин, тирозин. Встановлено, що досліджуваний рослинний збір у найбільшій кількості містив лейцин (11,92 мг/г) у зв’язаній формі, а також пролін у вільному та зв’язаному стані (7,67 і 11,10 мг/г відповідно).
Висновки. Результати хроматографічного дослідження свідчать про достатній вміст амінокислот, зокрема незамінних, що мають здатність стимулювати секрецію інсуліну, знижувати гіперглікемію та регулювати метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет. У рослинному антидіабетичному зборі переважав такий амінокислотний компонент, як лейцин, есенціальна амінокислота з найбільш вираженою інсуліновою секретолітичною активністю.
Посилання
American Diabetes Association, Standards of Medical Care in Diabetes (2017). Diabetes care, 40 (1), 142.
International Diabetes Federation (2019). IDF Diabetes Atlas, 9th edition. Brussels, Belgium.
Kooti, W., Farokhipour, M., Asadzadeh, Z., Ashtary-Larky, D., & Asadi-Samani, M. (2016). The role of medicinal plants in the treatment of diabetes: a systematic review. Electronic Physician, 8 (1), 1832-1842.
Savych, A.O., Marchyshyn, S.M., Kozyr, H.R., & Skrinchuk, O.Y. (2019). Osnovni pryntsypy vykorystannya likarskykh roslyn ta yikh zboriv dlia likuvannIa ta profilaktyky tsukrovoho diabetu 2 typu [Basic principles of the using of medicinal plants and their collections for treatment and prevention of diabetes mellitus type 2 (literature review)]. Fitoterapiia. Chasopys – Journal Phypotherapy, 4, 43-46 [in Ukrainian].
Savych, A.O., Marchyshyn, S.M., & Kravchuk, L.O. (2020). Doslidzhennia yakisnoho skladu ta kilkisnoho vmistu flavonoyidiv u zborakh antydiabetychnykh № 3 i № 4 metodom VERH [Investigation of the qualitative composition and quantitative content of flavonoids in the herbal antidiabetic collections № 3 and № 4 by the method of HPLC]. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky i praktyky – Current Issues in Pharmacy and Medicine and Practice, 13 (2), 219-224 [in Ukrainian].
Savych, A.O., & Marchyshyn, S.M. (2020). Analiz mineralnoho skladu roslynykh antydiabetychnykh zboriv [Analysis of the mineral composition of herbal antidiabetic mixtures]. Med. i klin. khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 22 (2),81-86 [in Ukrainian].
Savych, A., Marchyshyn, S., & Basaraba, R. (2020). Determination of fatty acid composition content in the herbal antidiabetic collections. Pharmacia, 67 (3), 153-59.
Savych, A., Marchyshyn, S., & Doroshenko, O. (2020). Screening of hypoglycemic activity of herbal mixtures (Message 2). Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 3 (64), 22-29.
Savych, A., Marchyshyn, S., Basaraba, R., & Lukanyuk, M. (2020). Antihyperglycemic, hypolipidemic and antioxidant properties of the herbal mixtures in dexamethasone-induced insulin resistant rats. Pharmacologyonline, 2, 73-82.
Comerford, K.B., & Pasin, G. (2016). Emerging evidence for the importance of dietary protein source on glucoregulatory markers and type 2 diabetes: different effects of dairy, meat, fish, egg, and plant protein foods. Nutrients, 8 (8), 446.
Chen, T., Ni, Y., Ma, X., Bao, Y., Liu, J., Huang, F., Hu, C., Xie, G., Zhao, A., Jia, W., Jia, W. (2016). Branched-chain and aromatic amino acid profiles and diabetes risk in Chinese populations. Scientific Reports, 6, 20594.
Birech, Z., Mwangi, P. W., Bukachi, F., & Mandela, K.M. (2017). Application of Raman spectroscopy in type 2 diabetes screening in blood using leucine and isoleucine amino-acids as biomarkers and in comparative anti-diabetic drugs efficacy studies. PloS One, 12 (9), e0185130.
(2003). WHO Guidelines on Good Agricultural and Mixture Practices (GACP) for Medicinal Plants. World Health Organization, Geneva.
Chen, W.P., Yang, X.Y., Hegeman, A.D., Gray, W.M., Cohen, J.D. (2010). Microscale analysis of amino acids using gas chromatography-mass spectrometry after methyl chloroformate derivatization. Journal of Chromatography B: Analytical Technologies in the Biomedical and Life Sciences, 878 (24), 2199-2208.
Vancompernolle, B., Croes, K., & Angenon, G. (2016). Optimization of a gas chromatography-mass spectrometry method with methyl chloroformate derivatization for quantification of amino acids in plant tissue. Journal of Chroatography B, 1017, 241-249.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
