ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КАРДІОПРОТЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРВІТИНУ ТА СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ЛИСТЯ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10838Ключові слова:
адреналін, сухий екстракт з хости ланцетолистої листя, корвітин, білі щуриАнотація
Вступ. У сучасних умовах психоемоційний стрес ускладнює перебіг і прогноз основних захворювань серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу) та може призвести до розвитку некротичного ушкодження міокарда. Дослідження, які проводять в останні роки фармакологи, фармацевти і медики, спрямовані на пошук нових рослинних засобів із кардіопротекторними властивостями з більшою ефективністю та меншою токсичністю порівняно з існуючими на сьогодні на фармацевтичному ринку препаратами.
Мета дослідження – вивчити мембранопротекторні властивості сухого екстракту з хости ланцетолистої листя та показники функціонування серцевого м’яза на моделі токсичного ураження серця адреналіном.
Методи дослідження. Експерименти проведено на шестимісячних 42-х білих щурах-самцях масою 180–200 г. Некротичне ушкодження міокарда моделювали шляхом одноразового внутрішньом’язового введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг. З метою корекції щодня протягом експерименту вводили сухий екстракт з хости ланцетолистої листя в дозі 100 мг/кг маси тіла та корвітин у дозі 42 мг/кг. Дослідження виконували через 24 та 48 год після введення адреналіну. Записували і проводили аналіз електрокардіограм, у сироватці крові та серці визначали активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази.
Результати й обговорення. Активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові щурів, яким вводили адреналін, підвищувалася в усі терміни експерименту. Активність креатинфосфокінази в сироватці крові тварин після введення адреналіну збільшувалася: через 24 год – у 2,2 раза, через 48 год – у 2,5 раза. У серці щурів спостерігали зворотну тенденцію до зниження цих показників. Через 24 год після введення адреналіну позитивний вплив на активність ензимів мав корвітин. У кінці експерименту ефективними виявились обидва коригувальних чинники. На електрокардіограмах підтверджено розвиток міокардіодистрофії в щурів, які отримали токсичну дозу адреналіну. До кінця експерименту як екстракт, так і корвітин проявили позитивний вплив на показники електрокардіограми у тварин, що підтвердило їх кардіопротекторні властивості.
Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну призводить до цитолізу кардіоцитів та зміни проникності плазматичних мембран, на що вказують підвищення активності аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові та її зниження в серці. Сухий екстракт з хости ланцетолистої листя та корвітин мають виражений протекторний вплив на активність ензимів. Екстракт і корвітин, введені на тлі адреналінового ушкодження серця, зменшують збудливість синусового вузла та сповільнюють проведення імпульсів передсердями і шлуночками.
Посилання
Musiienko, A.M., Denefil, O.V., & Yarysh, Yu.Yu. (2018). Zminy pokaznykiv elektrokardiohram pry adrenalinovo-kaltsiievii modeli urazhennia sertsia shchuriv-samtsiv ta zastosuvanni z metoiu korektsii kvertsetynu [Changes of electrocardiogram indices in adrenaline-calcium model of lesion of male rats and use for quercetin correction]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1 (33), 109-114 [in Ukrainian].
Aleksevych, K.O., Fira, L.S., & Hrymaliuk, O.I. (2015). Zminy pokaznykiv bioenerhetychnykh protsesiv za umov odnochasnoho urazhennia shchuriv toksychnymy dozamy adrenalinu ta tetrakhlormetanu [Changes in bioenergy processes in the context of simultaneous lesions of rats with toxic doses of adrenaline and tetrachloromethane]. Zdobutky Klinichnoi i Eksperymentalnoi Medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 13-16 [in Ukrainian].
Davydova, I. V. (2016). Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: chy zavzhdy my vstyhaiemo [Prevention of cardiovascular disease: do we always have time]. Family Medicine – Semeynaya Meditsina, 6, 20-24 [in Ukrainian].
Kovalenko, V.M., & Dorohoi, A.P. (2016). Sertsevo-sudynni khvoroby: medychno-sotsialne znachennia ta stratehiia rozvytku kardiolohii v Ukraini [Cardiovascular diseases: medical and social importance and strategy of cardiology development in Ukraine]. Ukrainskyi Kardiolohichnyi Zhurnal – Ukrainian Cardiology Journal, 3, 5-14 [in Ukrainian].
Brydon, L., & Magid, K., & Steptoe, A. (2006). Platelets, coronary heart disease, and stress Brain Behav. Immun., 20 (2), 113-119.
Eisenmann, E.D., Rorabaugh, B.R., & Zoladz, P.R. (2016). Acute stress decreases but chronic stress increases myocardial sensitivity to ischemic injury in rodents. Frontiers in Psychiatry, 7, 71. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2016.00071
Denefil, O.V., Riabokon, M.O., Riabokon, S.S., & Usynskyi, R.S. (2018). Zminy pokaznykiv perekysnoho okysnennia lipidiv i antyoksydantnoi systemy u vnutrishnikh orhanakh shchuriv pry dii kardiotoksychnoi dozy adrenalinu [Changes in lipid peroxidation and antioxidant system in rat internal organs under cardiotoxic dose of adrenaline]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 22 (4), 20-26 [in Ukrainian].
Lobo Filho, H.G., Ferreira, N.L., & Sousa, R.B. (2011). Experimental model of myocardial infarction induced by isoproterenol in rats. Rev. Bras. Cir. Cardiovasc., 3, 232-237.
Olesova, V.M., Markatiuk, O.I., Iurova, I.I., & Obrezan, A.G. (2013). Metabolizm miokarda i preparaty metabolicheskogo deystviya [Myocardial metabolism and metabolic drugs]. Kardiologiya – Cardiology, 1, 66-71 [in Russian].
Fushtei, I.M. (2010). Nekotorye voprosy metabolicheskoy terapii pri ishemicheskoy bolezni serdtsa [Some issues of metabolic therapy for coronary heart disease]. Suchasni medychni tekhnolohii – Advanced Medical Technology, 3, 111-116 [in Russian].
Aksonova, I.I., & Bilai, I.M. (2013). Perspektyvy vykorystannia likarskykh zasobiv roslynnoho pokhodzhennia u kompleksnii terapii aterosklerozu [Prospects for use of herbal medicines in the complex therapy of atherosclerosis]. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky – Topical Issues of Pharmaceutical and Medical Science and Practice, 2, 74-76 [in Ukrainian].
Lynda, O.S., & Fira, L.S. (2018). Doslidzhennia membranoprotektornoi aktyvnosti sukhoho ekstraktu z khosty lantsetolystoi [Investigation of membrane protector activity of dry extract from host lanceolate]. Suchasni dosiahnennia farmatsevtychnoi nauky v stvorenni ta standartyzatsii likarskykh zasobiv i diietychnykh dobavok, shcho mistiat komponenty pryrodnoho pokhodzhennia: mat. I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii – Modern Achievements of Pharmaceutical Science in the Creation and Standardization of Medicines and Dietary Supplements Containing Components of Natural Origin: Materials of I International Scientific-practical Internet-conference (p. 82). Kharkiv [in Ukrainian].
Protska, V.V. (2017). Farmakohnostychne doslidzhennia khosty podorozhnykovoi ta khosty lantsetolystoi [Pharmacognostic study of plantain hosts and lanceolate hosts]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Russian].
Khara, M.R., Saturska, H.S., & Lepiavko, A.A. (2008). Henderni ta vikovi osoblyvosti metabolizmu miokarda za umov dii adrenalinu ta dalarhinu [Gender and age-specific features of myocardial metabolism under adrenaline and dalargin]. Naukovi doslidzhennia – teoriia i eksperyment 2008: materialy IV nauk.-prakt. konf., 19-21 travnia 2008 r. – Scientific Research – Theory and Experiment 2008: Materials of IV Scientific Practice. Conf., May 19-21, 2008 (pp. 76–78). Poltava: Interhrafika [in Ukrainian].
Rybolovlev, Yu.R., & Rybolovlev, R.S. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoy aktivnosti [Dosing of substances for mammals according to biological activity constants]. Doklady AN SSSR – Reports of the USSR Academy of Sciences, 247 (6), 1513-1516 [in Russian].
Moibenko, A. (2007). Patogeneticheskoe obosnovanie effektivnosti novogo otechestvennogo kardioprotektora korvitina (vodorastvorimogo kvertsetina) pri ostrom infarkte miokarda [Pathogenetic substantiation of the effectiveness of a new domestic cardioprotector corvitin (water-soluble quercetin) in acute myocardial infarction]. Visnyk farmakolohii ta farmatsii – Bulletin of Pharmacology and Pharmacy, 5, 38-47 [in Russian].
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine: a handbook]. Lviv: SPOLOM [in Ukrainian].
Gross, D., & Tolba, R.H. (2015). Ethics in animal-based research. European Surgical Research, 55 (1-2), 43-57. DOI: https://doi.org/10.1159/000377721
Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East African Journal of Public Health, 6 (3), 1-7. DOI: https://doi.org/10.4314/eajph.v6i3.45762
Ghosh, R., Alajbegovic, A., & Gomes, A. V. (2015). NSAIDs and cardiovascular diseases: Role of reactive oxygen species. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 2015, 1-25. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/536962
Shlapak, I.P., Loskutov, O.A., Druzhina, A.N., Pilipenko, M.N., & Todurov, B.M. (2011). Intensivnaya terapiya ostrogo povrezhdeniya legkikh pri tyazhelykh respiratornykh virusnykh infektsiyakh [Intensive care for acute lung injury in severe respiratory viral infections]. Kyiv: Department of Anesthesiology and Intensive Care NMAPE named after P.L. Shupyk [in Russian].
Sedlak, T., Shufelt, C., Iribarren, C., & Merz, C.N.B. (2012). Sex hormones and the QT interval: A review. Journal of Women’s Health, 21 (9), 933-941. DOI: https://doi.org/10.1089/jwh.2011.3444
Kolyushko, G.I. (2012). Psevdokoronarnye izmeneniya EKG (chast 1) [Pseudocoronary ECG changes (part 1)]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 3-4 (1), 50-57 [in Russian].
