ЗАСТОСУВАННЯ МАГНІЮ ОРОТАТУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ПОДАГРІ

S. I. Smiian, M. V. Franchuk, L. V. Balaban

Анотація


У 25–90 % хворих на подагру виявляють метаболічний синдром (МС) і навпаки, у пацієнтів із МС значно підвищується ризик розвитку подагри та гіперурикемії (ГУ). Близько 40–50 % випадків МС поєднується з дефіцитом магнію. Комплексне лікування МС із додаванням магнієвмісних препаратів приводить до більш ефективної нормалізації ліпідного та глікемічного профілів, зниження артеріального тиску, профілактиці атеросклерозу.

Мета дослідження – визначити поширеність МС та ЦД у пацієнтів із подагрою та можливість її корекції.

Матеріали і методи. Обстежено 45 хворих на подагру, які стаціонарно лікувалися в ревматологічному відділенні КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”. Пацієнтів поділили на дві групи: перша група (n=23) отримувала стандартну гіпоурикемічну терапію алопуринолом, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та магнію оротату в добовій дозі 1500 мг. Пацієнти другої групи (n=22), група контролю, отримували тільки алопуринол та НПЗП.

Результати досліджень та їх обговорення. Динамічне спостереження за основними клініко-лаборатоними параметрами свідчило, що пацієнти, які отримували в комплексній терапії магнію оротату, продемонстрували вірогідно кращі результати лікування, ніж група контролю.

Висновок. Препарати магнію оротату можна рекомендувати при метаболічних порушеннях у комплексному лікуванні подагри.


Ключові слова


подагра; метаболічний синдром; магнію оротат.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Shilov, А.M., Avshalumov, А.Sh., & Markovskiy V.B. (2009). Vzaimosviaz defitsita vagniya I metabolicheskogo sindroma [Relationship of magnesium deficiency and the metabolic syndrome]. Ruskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 17, 3 [in Russian].

Kravchun, P.G., Krapyvko, S.А., & Kravchun, P.P. (2012). Vliyaniye magniya orotata na lipidnyi obmen u bolnykh khronicheskoy serdechnoy nedostatochnistyu s suputstvuyushchim sakharnym diabetom 2 tipa [Effect of magnesium orotate on lipid metabolism in patients with chronic heart failure with concomitant diabetes type 2]. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskiy zhurnal – International Endocrinological Journal, 2 (42), 12 [in Russian].

Teodorovych, О.V. (2008). Narusheniye obmena mochevoy kisloty u bolnykh sakharnym diabetom 2 tipa [Violation of uric acid metabolism in patients with type 2 diabetes]. RMZh – RMJ, 15, 985-988 [in Russian].

Shuba, N.М. (2013). Giperurikemiya – multimorbidnaya patologiya v revmatologiii [Hyperuricemia – multimorbid pathology in rheumatology]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatologic Journal, 52 [in Russian].

Kao, M.P.C. (2010). Oxidative stress in renal dysfunction: mechanisms, clinical sequelae and therapeutic option. Journal of Human Hypertension, 24, 1-8.

Muirden, K.D. (2010). Community Oriented Program for the Control of Rheumatic Diseases. Studies of rheumatic diseases in the developing world II, 17, 153-156.

Nakagawa, T. (2003). Hyperuricemia causes glomerular hypertrophy in the rat. Am. J. Nephrol. 23, 2-7.

Roddy, Е. (2010). Effect of insulin on renal sodium and uric acid handling in essentia hypertension. Am. J. Hypertens.

Singh, J.A. (2008). Gout is associated with more comorbidities, poorer health-related quality of life and higher healthcare utilisation in US veterans II. Ann. Rheum. Dis., 67, 1310-1316.

Stoller, M.L., & Meng, M.V. (2007). Urinary stone disease. New Jersey: Humana Presse Inc.

Woodward, О.M. (2009). Identification of a urate transporter, ABCG2, with a common functional polymorphism causing gout. PNAS, 3, 10338-10342.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7353

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.