СКЛАДНОЩІ КОМПЛЕКСНОЇ КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ НА ТЛІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

A. B. Ilchenko, O. O. Yakovleva

Анотація


Госпітальна пневмонія (ГП) утримує одну з лідируючих позицій у структурі внутрішньолікарняної захворюваності та смертності. ГП є одним із найнебезпечніших інфекційних ускладнень тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Клінічна діагностика пневмонії при травмі  досі залишається складним завданням, яке продовжують вирішувати.

Мета дослідження – з’ясувати особливості  клініко-лабораторної  діагностики ГП, що розвинулася на тлі тяжкої ЧМТ.

Матеріали і методи. Усього обстежено 166 хворих, в т. ч. 58 хворих з ізольованою  тяжкою ЧМТ (перша група) і 108 пацієнтів із ЧМТ, перебіг якої ускладнився розвитком ГП (друга група). У всіх хворих другої групи ГП було підтверджено наявністю інфільтратів на рентгенограмі органів грудної клітки (РГ ОГК). Діагноз ГП  встановлювали згідно з міжнародними рекомендаціями та чинним Українським протоколом діагностики та лікування пульмонологічних захворювань у дорослих (наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 р.). В обох групах ураховували скарги, фізикальне обстеження хворих та лабораторні дослідження, загальноприйняті в діагностиці ГП.

Результати досліджень та їх обговорення. Отримано такі показники. Середній бал за шкалою коми Глазго (ШКГ) у першій групі склав (12,0±3,0) бала, в другій – (10,3±3,3) бала. Середня тривалість штучної вентиляції легень (ШВЛ) у першій групі була (4,2±2,7) доби, а в другій – (9,7±6,8) доби.Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) виявилася в першій групі (77,9±10,3) та (95,0±11,3) другій групах. Середній показник температури тіла був(37,1±0,5) у першій та (38,7±0,8) – у другій групах. В першій групі показник  швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) був (8,8±4,9) мм/год, лейкоцити – 8,0х109±3,3, лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) (2,0±0,8) од. У другій групі показник  ШОЕ був(30,6±13,4) мм/год, лейкоцити – 20,4х109±6,6, ЛІІ (5,9±3,4) од.

Висновки. Загальноприйняті  клінічні та лабораторні методи діагностики госпітальної пневмонії мають різний (часто низький) рівень чутливості й специфічності, внаслідок чого жоден, окремо взятий критерій, не може бути золотим стандартом діагностики ГП. Беручи до уваги клінічну значимість ГП і високий ризик її розвитку в пацієнтів із ЧМТ, на сьогодні актуальним є питання дослідження нових методів діагностики ГП  з урахуванням найбільш чутливих показників та їх комплексного застосування.


Ключові слова


госпітальна пневмонія; нозокоміальна пневмонія; черепно-мозкова травма; ЧМТ; діагностика.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


American Thoracic Society (2005). Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia. American Journal Respiratory Critical Care Medicine, 171, 388–416.

Chuchalin, A.G. (2015). Pneumonia as an actual medical problem of the 21th century. Pulmonology, 25(2), 133-142. (In Russ.) DOI:10.180 93/0869-0189-2015-25-2-133-142.

Masterton , R. G. , Galloway, A., French, G. (2008). Guidelines for the management of hospital-acquired pneumonia in the UK: report of the working party on hospital-acquired pneumonia of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 62, 5–34.

Barbier, F., Andremont, А., Wolff, М. (2013). Hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia: recent advances in epidemiology and management . Opinion in Pulmonary Medicine, 19(3), 16–28.

Feshchenko, Yu.I ., Dziublyk, Yu.I., Simonov, S.S. (2012). Hospitalna (nozokomialna) pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antybakterialna terapiia [Hospital (nosocomial) pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibiotic therapy]. Zdorovia Ukrainy, 1 (278), 35-36.

Abouelela, A., Al-Badawy , T., Abdel Gawad, M. (2015). Predictive value of different scoring systems for critically ill patients with hospital acquired pneumonia. Intensive Care Medicine Experimental, 3(1), 345-347.

Dalhoff, K., Santiago, E.( 2013). Adult Patients With Nosocomial Pneumonia: Epidemiology, Diagnosis, and Treatment. Dtsch. Arztebl. Int., 110(38), 634-640.

Corral, L., Casimiro, F., Ventura, J. (2012). Impact of non-neurological complications in severe traumatic brain injury outcome. Critical Care,16(23), 44 – 52.

Sopena, N. , Heras, E., Casas, I. (2014). Risk factors for hospital-acquired pneumonia outside the intensive care unit: a case-control study. American Journal of Infection Control, 42(1), 38–42.

Thomas M. F. (2010). Recommendations for treatment of hospital-acquired and ventilator-associated pneumonia: review of recent international guidelines. Clinical Infectious Diseases, 51(1), 42–S47.

Kollef, M.H., Hamilton, C.W., Ernst, F.R.(2012). Economic impact of ventilator-associated pneumonia in a large matched cohort. Infection Control and Hospital Epidemiology, 33(3), 250–256.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7111

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.