МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ: ДОВГИЙ ШЛЯХ ЕВОЛЮЦІЇ –- ВІД ПОВНОГО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ВИЗНАННЯ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.8987Ключові слова:
метаболічний синдром, критерії діагностики, фактори ризику, лікування метаболічного синдрому, метформін.Анотація
Впродовж останніх років чітко спостерігається зростання поширеності ожиріння, цукрового діабету 2 типу, захворювань серцево-судинної системи. Також активно обговорюється питання збільшення частки загальної захворюваності людства на хронічні неінфекційні хвороби. Метаболічний синдром (МС) є однією з основних проблем у галузі охорони здоров’я XXI століття. Ця «хвороба цивілізації», у розвитку якої беруть участь урбанізація, модифікація способу життя, пов’язана з гіподинамією, нераціональним харчуванням, підвищенням калорійності харчових продуктів і зростанням стресових навантажень, привертає особливу увагу у зв’язку з прогресивною тенденцією до «омолодження» населення з даною патологією. Незважаючи на наявність великої кількості літературних даних та результатів клінічних досліджень в цьому напрямку, показники смертності від серцево-судинних ускладнень в осіб з МС залишаються високими, що також свідчить про необхідність подальшого вивчення цієї проблеми, а також пошуку вирішення питань, що стосуються його раннього виявлення та профілактики. У статті проаналізовано літературні дані щодо історії, поширеності, клініко-патогенетичних особливостей компонентів метаболічного синдрому, обговорюються практичні аспекти його виявлення і лікування, включаючи критерії діагностики, групи ризику, особливості клінічних проявів, цільові рівні основних компонентів і схеми медикаментозної корекції, доведено актуальність поглибленого вивчення.
Неправильний спосіб життя (гіподинамія, нераціональне харчування, стреси), низька частота діагностики даного захворювання клініцистами та глобальне зростання поширеності ожиріння, інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу роблять актуальною проблему всебічного вивчення метаболічного синдрому, встановлення клініко-патогенетичних особливостей кластерів даного захворювання, а також розробку на основі цього алгоритмів ведення пацієнтів з МС та коморбідними станами.