ПРЕДИКТОРИ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНОЇ АРИТМІЇ ТА ЇЇ ЛІКУВАННЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА

Автор(и)

  • V. Yu. Dobryanska ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського
  • S. M. Heryak ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського
  • M. I. Shved ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8912

Ключові слова:

вагітність, пролапс мітрального клапана, екстрасистолія, лікування.

Анотація

В статті описано та проаналізовано предиктори екстрасистолічної аритмії та її лікування у вагітних із первинним пролапсом мітрального клапана.

Мета дослідження – визначити предиктори розвитку екстрасистолії при різних варіантах ПМК та підвищити ефективність лікування аритмії у вагітних.

Матеріал і методи. Всім хворим було проведено загальноклінічне обстеження; анкетування за розробленою анкетою для виявлення фенотипових маркерів сполучнотканинної дисплазії (СТД) і стигм дизембріогенезу, спадковості за різними захворюваннями; ЕКГ-дослідження в 12 загальноприйнятих відведеннях; ХМ ЕКГ за допо­могою програмно-апаратного комплексу “DiaCard” (“Сольвейг”, Україна); визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР); ЕхоКГ-дослідження в М-, В- і Д-режимах на апараті “Toshiba istyle SSA-580A”; визначення електролітного балансу крові – вмісту в плазмі Са2+, Мg2+ i K+ (колориметричним методом за допомогою фотометра Biosystems BTS-330). Після попередньої рандомізації вагітним із ПМК та частою екстрасистолією було призначено три варіанти антиаритмічної терапії та вивчено їх ефективність.

Результати. При комплексному антропометричному та клінічному обстеженні 53 вагітних з пролапсом мітрального клапана було виявлено, що фенотиповими маркерами аритмогенезу в жінок із ПМК слід вважати: зріст >180 см, гіпермобільність суглобів, підвищену розтяжність шкіри, ознаки зап’ястка та великого пальця, варикоз, які мають позитивні кореляційні зв’язки зі ступенем пролабування передньої стулки МК, наявністю міксоматозної дегенерації (МД) стулок, мітральної регургітації та двостулковим пролабуванням і, певним чином, визначають тяжкість та особливості перебігу ПМК у вагітних. Предикторами екстрасистолічної аритмії у вагітних із ПМК можуть слугувати міксоматоз стулок МК, мітральна регургітація більше ІІ, відносна гіпомагніємія, а також вегетативна дисфункція і порушення електрофізіологічних властивостей міокарда. Встановлено високу антиарит­мічну ефективність небівололу при шлуночковій екстрасистолії, ритмокору – при суправентрикулярній екстра­систолії та комбінації цих препаратів – при шлуночковій і суправентрикулярній екстрасистолії.

Посилання

Apresova, K.G., Limanska, A.Yu., Kulchytskyi, S.K., & Pap, S.O. (2006). Vedennia vahitnosti i polohiv u zhinok z porushenniamy sertsevoho rytmu [Conducting of preg­nancy and childbirth in women with violations of cardiac rhythm]. Medyko-sotsialni problemy simi - Medico-social Problems of the Family, 3 (11), 45-46 [in Ukrainian].

Apresova, K.G., Lukyanova, I.S., & Verganskaya, T.R. (2006). Znachenye analyza varyabelnosti i narusheniy serdechnogo ritma u beremennykh s kardiovaskulyarnoy patologiey [Significance of analysis of variability and disturbances of cardiac rhythm in pregnant women with cardiovascular pathology]. Perinatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics, 1, 9-11 [in Russian].

Bachinskyi, V.B. (2009). Zminy strukturno-funktsional­noho stanu sertsevo-sudynnoi systemy u yunakiv iz pro­lapsom mitralnoho klapana ta ekstrasystoliieiu [Changes in the structural and functional state of the cardiovascular system in adolescents with mitral valve prolapse and extrasystology]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho me­dych­noho universytetu – Bulletin of the Vinnytsia National Medical University, 13 (1), 139-148 [in Ukrainian].

Bogoslav, T.V. (2002). Primenenye kombinirovan­nogo preparata magniya i pyrydoksyna (Mahne-V6) pri narusheniyakh ritma serdtsa u bolnykh s pervichnym prolapsom mytralnogo klapana [The use of the combined preparation of magnesium and pyridoxine (Magne-B6) with heart rhythm disturbances in patients with primary mitral valve prolapse]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – The Ukrainian Cardiology Journal, 1, 64-68 [in Russian].

Denysiuk, V.I., Bachynska, V.B. (2006). Henetychni i feno­typovi osoblyvosti ta elektrolitni zminy pry idiopatych­nomu prolabuvanni mitralnoho klapana v molodykh cho­lovikiv pryzovnoho viku [Genetic and phenotypic features and electrolyte changes in idiopathic prolapse of mitral valve in young men of conscripts]. Visnyk Vinnytskoho natsio­nalnoho medychnoho universytetu - Bulletin of the Vinnytsia National Medical University, 10 (2), 240-243 [in Ukrainian].

Martseniuk, Yu.O., & Volosovets, O.P. (2004). Poru­shennya sertsevoho rytmu ta providnosti u ditei na foni prolapsu mitralnoho klapanu [Violation of cardiac rhythm and conduction in children in the background of mitral valve prolapse]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia –Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 3, 10-13 [in Ukrainian].

Takamoto, T., Nitta, M., & Tsujibayashi, T. (1991). The prevalence and clinical features of pathologically abnormal mitral valve leaflets (myxomatous mitral valve) in the mitral valve prolapse syndrome: an echocardiographic and pathological comparative study. J. Cardiology, 21, 25, 75-86.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-02

Як цитувати

Dobryanska, V. Y., Heryak, S. M., & Shved, M. I. (2018). ПРЕДИКТОРИ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНОЇ АРИТМІЇ ТА ЇЇ ЛІКУВАННЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8912

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження