ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИТРОМБОЦИТАРНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ НА ТЛІ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У СТАДІЇ СТЕАТОГЕПАТИТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8584Ключові слова:
стабільна ішемічна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печінки, антитромбоцитарна терапія.Анотація
Вступ. Показник серцево-судинної смертності за умов наявності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) значно переважає показник смертності від захворювань печінки. Встановлено, що неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) тісно асоціюється з протромботичним станом, що пояснюється безпосередньою участю печінки у гемостазі
Мета - підвищення ефективності та безпечності антитромбоцитарної терапії (АТТ) у комплексному лікуванні хворих із постінфарктним кардіосклерозом на тлі НАЖХП у стадії стеатогепатиту.
Матеріали та методи. Обстежено 211 хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) ФК ІІ-ІІІ, серед яких виділяли 160 осіб без НАЖХП (І група); 51 особа з НАЖХП у стадії стеатогепатиту (ІІ група). Усім хворим проводили загально-клінічне обстеження, електрокардіографію, ехокардіографію, коронарографію, ультразвукове дослідження печінки, оцінку функціонального стану печінки та тромбоцитарної ланки гемостазу. Хворі отримували стандартну терапію, відповідно до діючих клінічних протоколів. Оцінку ефективності лікування проводили через 3 та 6 місяців терапії.
Результати досліджень. Встановлено, що ефективність АТТ за показниками агрегаційної активності тромбоцитів залежить від наявності НАЖХП, тривалості лікування, важкості ураження печінки на тлі НАСГ і, відповідно, обраної схеми диференційованої АТТ. Визначено достатню ефективність АТТ вже через 3 місяці її застосування у хворих на стабільну ІХС без НАЖХП. Натомість, хворі на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП у стадії НАСГ потребують більш тривалого проведення корекції тромбоцитарного гемостазу з обов'язковим застосуванням диференційованого підходу до АТТ відповідно до важкості ураження печінки.
Висновки. Ефективність впливу на тромбоцитарну ланку гемостазу за показниками агрегаційної активності тромбоцитів у хворих на стабільну ІХС залежить від наявності НАЖХП і піддається більш важчому контролю при НАСГ. У хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП у стадії стеатогепатиту доцільним є контроль ефективності АТТ кожні 3 місяці її застосування та, за необхідності, проведення її корекції, що передбачає розгляд можливості її посилення чи подвоєння залежно від стану печінки.
Посилання
Kovalenko, V.M. (2016). Problemy zdorovia i medychnoidopomohytamodelpokrashchenniavsuchasnykh umovakh [Health problems and medical care and the model of improvement in modern conditions]. Kyiv [in Ukrainian].
World Gastroenterology Organization. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis: World Gastroenterology Organisation Global Guidelines (2012). [cited 2012 Dec 1]. Available from: http://www. worldgastroenterology.org/NAFLD-NASH.html.
Zaytseva, O.E. (2016). Nealkogolnyy steatogepatit. Bolshechemprostosteatoz?[Nonalcoholicsteatohepatitis. More than just steatosis?]. Terapiya – Therapy, 7, 111 [in Russian].
Stepanov, Yu.M. (2014). Steatoz pecheni i steatoge- patit – neizbezhnost smeshannogo geneza [Steatosis of the liver and steatohepatitis – the inevitability of mixed genesis]. Gastroenterologіya – Gastroenterology, 4, 136-142 [in Russian].
Fadieienko, H.D., & Chernyshov, V.A. (2014). Komor- bidna patolohiia, shcho vplyvaie na sertsevo-sudynnyi ryzyk u postinfarktnykh khvorykh [Comorbidity affecting cardiovascular risk in postinfarction patients]. Ukrayinskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 2, 11-20 [in Ukrainian].
World Gastroenterology Organization. Obesity: World Gastroenterology Organization Global Guideline (2012). [cited 2012 Dec 1]. Available from: http://www. worldgastroenterology.org/obesity.html.
Francque, S.M., van der Graaff, D., & Kwanten, W.J. (2016). Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk: Pathophysiological mechanisms and implications. Journal of Hepatology, 65, 425-443.
Barrera, F., & George, J. (2014). Prothrombotic factors and nonalcoholic fatty liver disease: an additional link to cardiovascular risk? Journal of Hepatology, 59, 1, 16- 18. DOI 10.1002/hep.26588.
Sven, M.F., van der Graaff, D., & Kwanten, W.J. (2016). Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk: Pathophysiological mechanisms and implications. Journal of Hepatology, 65, 425-443.
Morozov, Yu.A., Mednikov, R.V., & Charnaya, M.A. (2014). Narusheniya sistemy gemostaza pri patologii pe- cheni i ikh diagnostika [Disturbances of the hemostatic system in the pathology of the liver and their diagnosis]. Gemorragicheskie diatezy, trombozy, trombofilii – Hemor- rhagic Diathesis, Thrombosis, Thrombophilia, 1, 162-174 [in Russian].
Kravchenko, V.V., Sokolov, M.Yu., & Talayeva, T.V. (2016). Unifikovanyi klinichnyi protokol «Stabilna ishemich- na khvoroba sertsia». Nakaz MOZ Ukrainy № 152 vid 02.03.2016 roku [Unified clinical protocol «Stable coronary heart disease». Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 152 from 02.03.2016]. Retrieved from: http://www. moz.gov.ua/docfi. [in Ukrainian].
Khobzey, M.K., Kharchenko, N.V., & Lishchyshy- na, O.M. (2014). Unifikovanyi klinichnyi protokol «Nealko- hol’nyi steatohepatyt». Nakaz MOZ Ukrainy # 826 vid 06.11.2014 roku [Unified clinical protocol «Non-alcoholic steatohepatitis». Order of the Ministry of Health of Ukraine #826 from 06.11.2014]. Retrieved from: http:// moz.gov.ua/docfiles/dn_20141106_0826_dod_ukp_nsg. pdf. [in Ukrainian].
Kharchenko, N.V., Lishchyshyna, O.M., & Anokhi- na, H.A. (2014). Adaptovana klinichna nastanova, zasnova- na na dokazakh «Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky» [Adapted clinical guidance, based on the evidence «Non- alcoholic fatty liver disease»]. 2014. [Electronic source]. Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_ akn_dn_20140616_2.pdf. [in Ukrainian].
EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease (2016). Journal of Hepatology, 64, 6, 1388-1402.
Detektorskaya, L.N., & Zolotnitskaya, R.P. (1987). Laboratornye issledovaniya v klinike [Laboratory research in the clinic]. Moscow: Meditsina [in Russian].
