ЗМІНА ПАРАДИГМИ ТА РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ОРТЕЗУВАННЯ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Рухові порушення різного ступеня та походження значно впливають на якість життя, обмежуючи мобільність, побутову самостійність, соціальну активність пацієнтів та часто супроводжуючись болем. У цьому контексті ортезування є важливим інструментом покращення якості життя осіб із руховими порушеннями.

Мета – обґрунтувати необхідність переосмислення традиційних підходів до ортезування, наголошуючи на важливості пацієнтоорієнтованого підходу, впровадження сучасних технологій та підвищення кваліфікації фахівців.

Матеріал і методи. Систематичний аналіз та узагальнення інформації з різних джерел для виявлення ключових проблем та тенденцій у сфері ортезування. Пошук проведено в базах даних Medline (за допомогою інтерфейсу Pubmed).

Результати. Ортезування є не просто технічним засобом, а важливим елементом комплексної реабілітації, що відкриває нові можливості для людей з руховими порушеннями, допомагаючи їм досягти більшої активності, незалежності та значно покращити якість свого життя. Розширення доступу до якісних ортезів є не лише медичною, але й важливою соціальною та економічною необхідністю. Коли пацієнти отримують своєчасну та адекватну ортопедичну допомогу, вони можуть краще функціонувати, інтегруватися в суспільство та знижувати навантаження на систему охорони здоров’я. Ортези допомагають пацієнтам відчувати себе більш незалежними та повноцінними членами суспільства, що є невід’ємним правом кожної людини.

Висновки. Переосмислення парадигми ортезування має ґрунтуватися на принципах пацієнтоорієнтованості, активному впровадженні інноваційних технологій, таких як 3D-друк та новітні матеріали, а також на підвищенні кваліфікації та безперервному професійному розвитку фахівців. Лише системний підхід, що охоплює всі ланки – від освіти та виробництва до законодавчого регулювання – дозволить створити ефективну та доступну систему ортезування.