ЗАЛЕЖНІСТЬ ТРОФІЧНОЇ АКТИВНІСТІ КЛІЩІВ ТА ЇХ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІД ЗМІН КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ В УМОВАХ ХОЛОДНОГО ПОДІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15560Ключові слова:
Тернопільська область, іксодові кліщі, кліматичні умови, лайм-бореліоз, анаплазмоз, бабезіозАнотація
РЕЗЮМЕ. Іксодові кліщі видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulanus все частіше нападають на людей. Під час живлення кров’ю ці членистоногі здатні передавати людині багатьох збудників інфекційних хвороб, зокрема тих, що спричиняють різні форми бореліозів, анаплазмози, бабезіози, ерліхіози тощо. Частота їх нападів залежить від ряду умов, передусім від основних кліматичних факторів: температури, відносної вологості повітря, частоти опадів тощо.
Матеріал і методи. Ідентифікацію кліщів здійснювали з використанням оптико-електронної системи IMAGLAV-SEO. Епідеміологічний стан кліщів визначали за допомогою ПЛР-досліджень з використанням ампліфікатора ROTOR-GENE-600, 5-канальний («Corbett Research», Aвстралія), у режимі реального часу наборами, які містять зонди з флуоресцентною детекцією при проходженні кожного циклу. Використовували набори для екстракції ДНК/РНК «РеалБест-екстракція 100», фірми ВекторБест (представництво Україна). Найчастіше використовували тест системи: «РеалБест ДНК Borrelia burgdorferi s.l.», «РеалБест ДНК Anaplasma phagocytophilum/Ehrlichia muris/Ehrlichia chaffeensis», ДНК Borrelia miyamotoi, а також «РеалБест ДНК Babesia species» та «РеалБест РНК ВКЕ» (представництво Україна).
Результати. Найбільша частота нападів на людей, близько 36,06 %, була у 2018 році, а найменша у 2017 році – 29,86 % від загальної кількості досліджених кліщів. Із 260 екземплярів кліщів, досліджених у 2020–2024 роках, найбільша їх частка припадає на 2020 і 2021 роки: 26,62 і 26,92 % відповідно.
Згідно з результатами, відсоток кліщів-носіїв збудників інфекцій різко зростав у 2020, 2023 і 2024 роках і становив 62,5, 40,42 і 57,77 % відповідно. Власне у 2018, 2020 і 2021 роках, коли була найвища частота нападів кліщів, спостерігалася найвища середньорічна відносна вологість повітря і відносно низька середньорічна температура. У 2018, 2020, 2023 і 2024 рр. спостерігався найбільший відсоток інфікованих кліщів при високих температурах у ці роки.
Висновки. Поширення і розвиток іксодових кліщів та патогенів у них значною мірою залежать від основних кліматичних факторів: середньорічної температури, відносної вологості повітря та кількості опадів.
Посилання
Lindgren E, Tälleklint L, Polfeldt T. Impact of climatic change on the northern latitude limit and population density of the disease-transmitting European tick Ixodes ricinus. Environ. Health Perspect. 2000. 108(2):119-23. DOI: 10.1289/ ehp.00108119. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.00108119
Gray JS, Dautel H, Estrada-Peña A, Kahl O, Lindgren E. Effects of Climate Change on Ticks and Tick-Borne Diseases in Europe. Interdiscip. Perspect. Infect. 2009. 4;593232. DOI: 10.1155/2009/593232. DOI: https://doi.org/10.1155/2009/593232
Pfäffle M, Littwin N, Muders SV, Petney TN. The ecology of tick-borne diseases. Int. J. Parasitol. 2013;43(12-13):1059-77. DOI: 10.1016/j.ijpara. 2013.06.009. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2013.06.009
Wikel SK. Ticks and Tick-Borne Infections: Complex Ecology, Agents, and Host Interactions. Vet. Sci. 2018;5(2):60. DOI: 10.3390/vetsci5020060 DOI: https://doi.org/10.3390/vetsci5020060
Voyiatzaki C et al. Climate Changes Exacerbate the Spread of Ixodes ricinus and the Occurrence of Lyme Borreliosis and Tick-Borne Encephalitis in Europe-How Climate Models Are Used as a Risk Assessment Approach for Tick-Borne Diseases. Int J Environ Res Public Health. 2022;27(19,11):6516. DOI: 10.3390/ijerph19116516 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116516
Zając Z, Kulisz J, Bartosik K, Woźniak A, Dzierżak M, Khan A. Environmental determinants of the occurrence and activity of Ixodes ricinus ticks and the prevalence of tick-borne diseases in eastern Poland. Scientific Reports. 2021;11: 15472. DOI: 10.1038/s41598-021-95079-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-95079-3
Tsoumani ME, Papailia S, Papageorgiou EG, Voyiatzaki C. Climate Change Impacts on the Prevalence of Tick-Borne Diseases in Europe. Environ. Sci. Proc. 2023;26(1):18. DOI: 10.3390/environsciproc2023026018 DOI: https://doi.org/10.3390/environsciproc2023026018
Ostfeld RS, Brunner JL. Climate change and Ixodes tick-borne diseases of humans. Philos. Trans. R. Soc. Lond. B. Biol. Sci. 2015;5(370(1665)):20140051. DOI: 10.1098/ rstb.2014.0051 DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0051
Nuttall PA. Climate change impacts on ticks and tick-borne infections. Biologia. 2022;77:1503–1512. DOI: 10.1007/s11756-021-00927-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s11756-021-00927-2
Panteleienko OV, Makovska IF, Tsarenko TM. Іnfluence of ecological and climatic conditions on the spread of Borrelia burgdorferi in domestic dogs in Ukraine. Regul. Mech. Biosyst. 2022;13(4). DOI: 10.15421/022257 DOI: https://doi.org/10.15421/022257
Akimov IA, Nebogatkin IV. Distribution of Ixodes ricinus (Arachnida, Ixodidae) in Ukraine in the context of tick hazard, and factors favoring its persistence in conditions of fast-going environmental change. Zoodiversity. 2022;56(5):429–434. DOI: 10.15407/zoo2022. 05.429 DOI: https://doi.org/10.15407/zoo2022.05.429
