РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНОГО ХОЛАНГІТУ З БІЛІАРНИМ СЕПСИСОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15559Ключові слова:
гнійний холангіт, біліарний сепсис, ретроградна холангіопанкреатографіяАнотація
РЕЗЮМЕ. Проблема лікування гнійного холангіту з біліарним сепсисом обумовлена високою захворюваністю, серйозністю ускладнень та недостатньою ефективністю існуючих методів лікування. Вдосконалення терапевтичних підходів та впровадження нових методів лікування є надзвичайно важливими для покращення клінічних результатів та зниження рівня смертності серед пацієнтів. Комплексний підхід до лікування, що включає використання сучасних антибактеріальних препаратів, мінімально інвазивних методів дренування та імуномодулювальної терапії, є перспективним напрямком, що потребує подальших досліджень та впровадження в клінічну практику.
Мета – ретроспективний аналіз оптимізації малоінвазивного лікування біліарного холангіту, ускладненого біліарним сепсисом.
Матеріал і методи. Групу спостереження склали 60 пацієнтів, у яких було діагностовано гнійний холангіт з біліарним сепсисом. Пацієнтів поділено на дві групи: I групу склали 56,6 % пацієнтів, яким проводили ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ), II групу – 43,4 % пацієнтів, яким проводили оперативне втручання без контрастування позапечінкових жовчних проток.
Пацієнтам було проведено клінічні та інструментальні дослідження.
Результати. При аналізі лабораторних показників пацієнтів I групи після оперативного втручання спостерігається значне зростання маркерів цитолізу, що підтверджує гепатотоксичність контрастної речовини. Проводилось спостереження в динаміці за загальним станом пацієнтів та лабораторними маркерами патологічного процесу. Через 24 години після хірургічного лікування спостерігається підвищення маркерів цитолізу гепатоцитів, що пов’язано з токсичним впливом контрасту на паренхіму печінки. Оцінюючи дані лабораторних показників пацієнтів II групи, яким не проводилась ЕРХПГ, спостерігали значно менші значення зростання маркерів цитолізу, порівняно з пацієнтами I групи.
Висновок. Результати лікування гнійного холангіту з біліарним сепсисом дозволяють скоротити кількість ліжко-днів за рахунок виключення з діагностичної програми ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), що дозволяє уникнути розвитку специфічних ускладнень, як під час її виконання, так і після, а також уникнути токсичного впливу контрасту на паренхіму печінки хворого. А застосування комбінації препаратів Інозитол або вітамін В8 та Ліпоєва кислота доповнюють та взаємопідсилюють один одного.
Посилання
Navuluri R, Hoyer M, Osman M, Fergus J. Emergent treatment of acute cholangitis and acute cholecystitis. Semin Interv Radiol. 2020;37(01):014-23. DOI: 10.1055/s-0039-3402016. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-3402016
Yang J, Liu Y, Liu S. Timing of biliary decompression for acute cholangitis. World J Gastroenterol. 2023;29(5):904-7. DOI: 10.3748/wjg.v29.i5.904. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v29.i5.904
An Z, Braseth AL, Sahar N. Acute cholangitis. Gastroenterol Clin North Am. 2021;50(02):403-14. DOI: 10.1016/j.gtc.2021.02.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gtc.2021.02.005
Mukai S, Itoi T, Tsuchiya T, Ishii K, Tanaka R, Tonozuka R, Sofuni A. Urgent and emergency ERCP for gallstone-induced acute cholangitis and pancreatitis. Dig Endosc. 2022;35(47-57). . DOI: 10.1111/den.14379. DOI: https://doi.org/10.1111/den.14379
Entezari P, Aguiar JA, Salem R, Riaz A. Role of interventional radiology in the management of acute cholangitis. Semin Interv Radiol. 2021;38(03):321-9. DOI: 10.1055/s-0041-1731370. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-1731370
Kanikovskyi OY, Karyi YV, Chereshniuk IL, Ruban MM, Mykhalchuk VA. Miniinvazyvni ta vidkryti sposoby dekompresiyi zhovchnykh protok pry likuvanni mekhanichnoyi zhovtyanytsi [Minimally invasive and open methods of bile ducts decompression for the treatment of obstructive jaundice]. Rep Vinnytsia National Med Univ. 2023;27(3):390-4. Ukranian. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2023-27(3)-06. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(3)-06
Smith SE. Management of acute cholangitis and choledocholithiasis. Surg Clin North Am. 2024;104(06):1175-89. DOI: 10.1016/j.suc.2024.03.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.suc.2024.03.007
Shah SL, Carr-Locke D. ERCP for acute cholangitis: timing is everything. Gastrointest Endosc. 2020;91(4):761-2. DOI: 10.1016/j.gie.2019.12.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gie.2019.12.010
Bilovol AN., Knyazkova I. I. Al'fa-lipoyeva kyslota: vid farmakolohichnykh vlastyvostey do klinichnoho zastosuvannya [Alpha-lipoic acid: from pharmacological properties to clinical application]. Liky Ukrayiny. 2015;7(193):6–11. DOI: 10.37987/1997-9894.2015.7(193).222616 DOI: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2015.7(193).222616
