ДІАГНОСТИКА СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ ДО КОМПЛЕКСУ B. BURGDORFERI S. L. У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗОМ, ПОЄДНАНИМ ІЗ ЕПШТЕЙНА – БАРР ВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14731Ключові слова:
Лайм-бореліоз, специфічні IgM, IgG, антигени, комплекс B. burgdorferi s. l.: B. burgdorferi s. s., B. afzelii, B. garinii та B. spielmanii, ІФА, імуноблот, ЕБВІ, мультиплексна непряма імунофлуоресценція, технологія БІОЧИП, полімеразна ланцюгова реакціяАнотація
РЕЗЮМЕ. Метою дослідження було діагностувати специфічні антитіла класів М і G до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l. у пацієнтів із Лайм-борелізом, поєднаним із Епштейна – Барр вірусною інфекцією.
Матеріал і методи. У Центрі із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України обстежено 106 пацієнтів, мешканців Тернопільської області, віком від 30 до 72 років, які мали клінічні прояви ЛБ і ЕБВІ. Чоловіків було 33 (31,1 %), жінок – 73 (68,9 %). Серед пацієнтів за кількістю переважали жителі міста над мешканцями села – 85 (80,2 %) проти 21 (19,8 %) осіб.
Лабораторно ЛБ підтверджували серологічно, застосувавши двоетапну схему діагностики (ІФА, імуноблот). Етіологічну структуру ЛБ вивчали за допомогою імуноблоту (лайн-блоту). Специфічні антитіла IgМ визначали до OspC B. burgdorferi s. s., B. afzelii, B. garinii та B. spielmanii, VlsE, р41 і p39 – антигенів B. afzelii. Специфічні антитіла класу IgG діагностували до VlsE B. afzelii, B. burgdorferi s. s. та B. garinii; ліпідів клітинної мембрани B. afzelii та B. burgdorferi s. s.; p83 до B. afzelii, р41 і p39 – антигенів B. garinii; OspC (p25) до B. garinii, а також до рекомбінантних високоспецифічних антигенів B. burgdorferi: p18, p19, p20, p21 та p58.
За допомогою реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ), технологія БІОЧИП, у сироватках крові обстежених пацієнтів виявляли специфічні антитіла класів М і G до антигенів ВЕБ. Фази хронічної ЕБВІ (активну чи латентну) діагностували методом ПЛР у режимі реального часу, визначаючи ДНК ВЕБ у крові та слині (в обох чи одному зразку); діапазон визначення (103–107 копій/мл). За відсутності ДНК вірусу в крові чи слині встановлювали латентну фазу цієї недуги.
Результати. ЛБ серологічно, за допомогою двох методів діагностики (ІФА та імуноблот), діагностовано у 52,8 % хворих із клінічними проявами Лайм-бореліозу. Активну фазу Ештейна – Барр вірусної інфекції (ЕБВІ) діагностували у 44,6 % хворих із клінічно та серологічно підтвердженим ЛБ. У хворих із моноінфекцією ЛБ переважали сироваткові анти-IgG до р83 B. afzelii та р39 B. garinii, р<0,05. У пацієнтів із поєднанням ЛБ і ЕБВІ переважали анти-IgМ до р41 і р39 B. afzelii та OspC B. spelmanii.
Висновки. Визначення специфічних сироваткових IgМ і IgG у пацієнтів із Лайм-бореліозом, поєднаним із Епштейна – Барр вірусною інфекцією, мешканців Тернопільської області, проведено вперше і дозволило встановити суттєву різницю вмісту специфічних антитіл класів М і G до різних антигенів різних борелій комплексу B. burgdorferi s. l. як в осіб лише з ЛБ, так і в поєднанні з ЕБВІ.
Посилання
Chomel, B. (2015). Lyme disease. Revue Scientifique et Technique de l'OIE, 34(2), 569-576. DOI: 10.20506/rst.34.2.2380.
Nelson, C.A., Saha, S., Kugeler, K.J., Delorey, M.J., Shankar, M.B., Hinckley, A.F., & Mead, P.S. (2015). Incidence of Clinician-Diagnosed Lyme Disease, United States, 2005–2010. Emerging Infectious Diseases, 21(9), 1625–1631. DOI: 10.3201/eid2109.150417.
Sykes, R.A., & Makiello, P. (2016). An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. Journal of Public Health, fdw017. DOI: 10.1093/pubmed/fdw017.
Trevisan, G., & Cinco, M. (2022). Borrelia Lyme Group. Journal of Dermatology Research Reviews & Reports, 1-12. DOI: 10.47363/jdmrs/2022(3)142.
Trevisan, G., Cinco, M., Trevisini, S., di Meo, N., Chersi, K., Ruscio, M., Forgione, P., & Bonin, S. (2021). Borreliae Part 1: Borrelia Lyme Group and Echidna-Reptile Group. Biology, 10(10), 1036. DOI: 10.3390/biology10101036.
Petrulionienė, A., Radzišauskienė, D., Ambrozaitis, A., Čaplinskas, S., Paulauskas, A., & Venalis, A. (2020). Epidemiology of Lyme Disease in a Highly Endemic European Zone. Medicina, 56(3), 115. DOI: 10.3390/medicina56030115.
Nebogatkin, I.V., & Shulgan, A.M. (2020). Epidemiolohichni y epizootychni osoblyvosti khvoroby Layma u 2019 rotsi v Ukrayini [Epidemiological and epizootic features of Lyme disease in 2019 in Ukraine]. Aktualna infektolohiya – Actual infectology, 8(5-6), 44-48 [in Ukrainian].
Martin, C.I., Sukarna, T. Y., Akther, S., Ramrattan, G., Pagan, P., Di, L., Mongodin, E.F., Fraser, C.M., Schutzer, S.E., Luft, B.J., Casjens, S.R., & Qiu, W.-G. (2015). Phylogenomic Identification of Regulatory Sequences in Bacteria: an Analysis of Statistical Power and an Application to Borrelia burgdorferi Sensu Lato. mBio, 6(2). DOI: 10.1128/mbio. 00011-15.
Coipan, E.C., Jahfari, S., Fonville, M., Oei, G.A., Spanjaard, L., Takumi, K., Hovius, J.W. R., & Sprong, H. (2016). Imbalanced presence of Borrelia burgdorferi s.l. multilocus sequence types in clinical manifestations of Lyme borreliosis. Infection, Genetics and Evolution, 42, 66-76. DOI: 10.1016/j.meegid.2016.04.019.
Sprong, H., Azagi, T., Hoornstra, D., Nijhof, A.M., Knorr, S., Baarsma, M.E., & Hovius, J.W. (2018). Control of Lyme borreliosis and other Ixodes ricinus-borne diseases. Parasites & Vectors, 11(1). 10.1186/s13071-018-2744-5.
Ocampo-Candiani, J., Ocampo-Garza, S.S., Franco-Márquez, R., Villarreal-Villarreal, C.D., Villarreal-Salinas, D.L., García-Lozano, J.A., & Álvarez-Cano, A. (2019). Image Gallery: Primary cutaneous chest-wall osteosarcoma, an extraordinary entity. British Journal of Dermatology, 180(4). DOI: 10.1111/bjd.17458
Popovych, O.O. (2016). Laym-borelioz: suchasna problema infektolohiyi (klinichna lektsiya) [Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture)]. Aktualna infektolohiya – Actual infectology, (3), 114-122 [in Ukrainian].
Andreychyn, M.A., Korda, M.M., Shkilna, M.I., Ivakhiv, O.L., Andreychyn, S.M., Bilkevych, N.A., ... & Yuskevych, V.V. (2021). Laym-borelioz : monohrafiya – Lyme-borreliosis: monograph. Ternopil: TNMU [in Ukrainian].
Hauser, U. (2019). Modified interpretation criteria significantly improve performance of commercially available confirmatory assays for the serodiagnosis of Lyme borreliosis: a case-control study with clinically defined serum samples. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 38(3), 529-539. DOI: 10.1007/s10096-018-03455-1.
Strobino, B., Steinhagen, K., Meyer, W., Scheper, T., Saschenbrecker, S., Schlumberger, W., Stöcker, W., Gaito, A., & Fallon, B. (2018). A Community Study of Borrelia burgdorferi Antibodies among Individuals with Prior Lyme Disease in Endemic Areas. Healthcare, 6(2), 69. DOI: 10.3390/ healthcare6020069.
Leeflang, M.M.G., Ang, C.W., Berkhout, J., Bijlmer, H.A., Van Bortel, W., Brandenburg, A.H., ... Sprong, H. (2016). The diagnostic accuracy of serological tests for Lyme borreliosis in Europe: a systematic review and meta-analysis. BMC Infectious Diseases, 16(1). DOI: 10.1186/s12879-016-1468-4.
Eldin, C., Raffetin, A., Bouiller, K., Hansmann, Y., Roblot, F., Raoult, D., & Parola, P. (2019). Review of European and American guidelines for the diagnosis of Lyme borreliosis. Médecine et Maladies Infectieuses, 49(2), 121-132. DOI: 10.1016/j.medmal.2018.11.011.
Hatchette, T., & Lindsay, R. (2020). Modified two-tiered testing algorithm for Lyme disease serology: the Canadian context. Canada Communicable Disease Report, 46(5), 125-131. DOI: 10.14745/ccdr.v46i05a05.
Hillerdal, H., & Henningsson, A.J. (2021). Serodiagnosis of Lyme borreliosis – is IgM in serum more harmful than helpful? European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. DOI: 10.1007/s10096-020-04093-2.
Markowicz, M., Reiter, M., Gamper, J., Stanek, G., & Stockinger, H. (2021). Persistent Anti-Borrelia IgM Antibodies without Lyme Borreliosis in the Clinical and Immunological Context. Microbiology Spectrum, 9(3). DOI: 10.1128/spectrum.01020-21.
Gwozdz, T., & Dorey, K. (2017). Western Blot. Basic Science Methods for Clinical Researchers, DOI: 10.1016/b978-0-12-803077-6.00006-0.
Nabir reahentiv dlya vyznachennya antytil lyudyny klasu M do antyheniv Borrelia burdorferi s.l. (OspC Bsp., OspC Bg, OspC Bb, OspC Ba, p39, p41 ta VlsE Bb) v syrovattsi krovi metodom immunoblotynhu EUROLINE Borrelia RN-AT adv. (k. nomer: DN 2131-3201-2 M) – Reagent kit for the determination of human class M antibodies to Borrelia burdorferi s.l. antigens (OspC Bsp., OspC Bg, OspC Bb, OspC Ba, p39, p41 and VlsE Bb) in serum by immunoblotting EUROLINE Borrelia RN-AT adv. (Cat. No.: DN 2131-3201-2 M). Retrieved from: http://shop.tinyteria.com/index.php?route=extension/module/free_downloads/download&did=248 (accessed 04.03.2024). [in Ukrainian].
Nabir reahentiv dlya vyznachennya antytil klasu G do antyheniv Borrelia burdorferi s.l. (p18, p19, p20, p21, p58, OspC (p25), p39, p83, p41, LBb, LBa, VlsE Bg, VlsE Bb ta VlsE Ba) metodom imunoblotynhu Anti-Borrelia EUROLINE-RN-AT IgG (k. nomer: DN 2131-24001 G) – Reagent kit for the determination of class G antibodies to Borrelia burdorferi s.l. antigens (p18, p19, p20, p21, p58, OspC (p25), p39, p83, p41, LBb, LBa, VlsE Bg, VlsE Bb and VlsE Ba) by immunoblotting Anti-Borrelia EUROLINE-RN-AT IgG (Cat. No.: DN 2131-24001 G). Retrieved from: http://shop.tinyteria.com/index.php?route=extension/module/free_downloads/download&did=247 (accessed 04.03.2024). [in Ukrainian].
Pedrycz-Wieczorska, A. (2017). Analysis of the methods for diagnosing borreliosis − Lyme disease. Health Problems of Civilization, 2, 80–86. https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69022.
Damania, B., Kenney, S. C., & Raab-Traub, N. (2022). Epstein-Barr virus: Biology and clinical disease. Cell. https://doi.org/10.1016/j.cell.2022.08.026
Duda O.K., & Kolesnyk R.O. (2015). Clinical forms of chronic Epstein-Barr virus infection: issues of modern diagnosis and treatment. Actual infectology. 1(6), 15-20. [in Ukrainian].
Chen, H., Chen, S., Lu, J., Wang, X., Li, J., Li, L., ... & Liu, W. (2017). Multiparametric detection of antibodies against different EBV antigens to predict risk for nasopharyngeal carcinoma in a high-risk population of China. Cancer prevention research, 10(9), 542-550.
