НЕМЕДИКАМЕНТОЗНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА НИРКОВО-ЗАМІСНІЙ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13143Ключові слова:
нирково-замісна терапія, тривога, депресія, якість життя, арт-терапіяАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – проаналізувати вплив немедикаментозного лікування, арт-терапії, на рівень тривожно-депресивних розладів у хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії (НЗТ).
Матеріал і методи. Дослідження проводилося на базі центру нефрології та діалізу Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 – пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – на перитонеальному та 49 пацієнтів, які склали контрольну групу, мали з ХХН І–ІІ стадій. Із 114 пацієнтів лише 42 пацієнти дали згоду на проведення специфічного немедикаментозного лікування. Інші 72 пацієнти були у групі спостереження. Дослідження тривало протягом року. Хворим проводили повторне анкетування для визначення тривоги/депресії, якості життя, яке також було проведено на початку дослідження. Методом немедикаментозного лікування був різновид арт-терапії – ізо-терапія. Для визначення показників тривоги та депресії використовували опитувальник HADS, а для визначення показників якості життя – анкету SF-36.
Результати. При повторному огляді пацієнтів виявлено, що показники САТ та ДАТ у хворих, яким проводили арт-терапію, були достовірно нижчими, ніж у тих, яким така терапія не проводилась, р<0,05 у групах ГД1, ГД2, ПД1 та ПД2. Достовірна значима різниця виявлена і при порівнянні показників тривоги та депресії на початку дослідження та через рік. Так, наприклад, у ГД1 на початку дослідження рівень тривоги становив 9,2±0,9, а вже через рік – 6,2±1,2. Подібні дані спостерігаються також і в групах ГД2, ПД1 та ПД2 і при порівнянні показників депресії в даних групах. При дослідженні показників якості життя середні показники демонструють позитивний вплив арт-терапії через рік спостереження. Особливе місце в показниках ЯЖ посідають загальне та ментальне здоров’я. У нашому дослідженні саме ці показники продемонстрували статистично значиму різницю у внутрішній структурі кожної із досліджуваних груп через рік спостереження, р<0,05.
Висновки. У пацієнтів, яким у комплексне лікування включали арт-терапію, через 12 місяців від початку терапії відзначали статистично достовірне зниження показників тривожності та депресії, покращення показників якості життя. Одночасно у пацієнтів, які перебували на НЗТ виявили статистично достовірне зниження як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску, що, безумовно, зменшувало ступінь кардіоваскулярного ризику.
Посилання
Raj, R., Ahuja, K.D.K., Frandsen, M., & Jose, M. (2017). Symptoms and their recognition in adult haemodialysis patients: interactions with quality of life. Nephrology, 22, 228-233. DOI: 10.1111/nep.12754.
Nabolsi, M.M., Wardam, L., & Al-Halabi, J.O. (2015). Quality of life, depression, adherence to treatment and illness perception of patients on haemodialysis. Int. J. Nurs. Pract., 21, 1-10. DOI: 10.1111/ijn.12205.
Denhaerynck, K., Manhaeve, D., Dobbels, F., Garzoni, D., Nolte, C., & De Geest, S. (2007). Prevalence and consequences of nonadherence to hemodialysis regimens. Am. J. Crit. Care., 16, 222-235.
Lowney, A.C., Myles, H.T., Bristowe, K., Lowney, E.L., Shepherd, K., & Murphy, M. (2015). Understanding what influences the health-related quality of life of hemodialysis patients: a collaborative study in England and Ireland. J. Pain Symptom. Manag., 50, 778-785. DOI: 10.1016/j.jpainsymman.2015.07.010.
Liebman, S., Li, N-C., & Lacson, E. (2016). Change in quality of life and one-year mortality risk in maintenance dialysis patients. Qual. Life Res., 25, 2295-2306. DOI: 10.1007/s11136-016-1257-y.
Barros, A., da Costa, B.E., Mottin, C.C., & D’Avila, D.O. (2016). Depression, quality of life, and body composition in patients with end-stage renal disease: a cohort study. Rev. Bras. Psiquiatr., 38, 301-306. DOI: 10.1590/ 1516-4446-2015-1681.
Gerogianni, G., Polikandrioti, M., Babatsikou, F., Zyga, S., Alikari, V., & Vasilopoulos, G. (2019). Anxiety-Depression of Dialysis Patients and Their Caregivers. Medicina (Kaunas), 55(5), 168. DOI: 10.3390/medicina55050168.
Chan, L., Tummalapalli, S.L., Ferrandino, R., Poojary, P., Saha, A., & Chauhan, K. (2017). The Effect of Depression in Chronic Hemodialysis Patients on Inpatient Hospitalization Outcomes. Blood Purif., 43, 226-234. DOI: 10.1159/000452750.
Ossareh, S., Tabrizian, S., & Zebarjadi, M. (2014). Prevalence of depression in maintenance hemodialysis patients and its correlation with adherence to medications. Iran J. Kidney Dis., 8, 467-475.
Loosman, W.L., Rottier, M.A., Honig, A., & Siegert, C.E.H. (2015). Association of depressive and anxiety symptoms with adverse events in Dutch chronic kidney disease patients: a prospective cohort study. BMC Nephrol., 16, 1-8. DOI: 10.1186/s12882-015-0149-7.
Rajan, E.E., & Subramanian, S. (2016). The effect of depression and anxiety on the performance status of end-stage renal disease patients undergoing hemodialysis. Saudi J. Kidney Dis. Transplant., 27, 331. DOI: 10.4103/ 1319-2442.178555.
Bujang, M.A., Musa, R., Liu, W.J., Chew, T.F., Lim, C.T.S., & Morad, Z. (2015). Depression, anxiety and stress among patients with dialysis and the association with quality of life. Asian J. Psychiatr., 18, 49-52. DOI: 10.1016/j.ajp.2015.10.004.
Lowney, A.C., Myles, H.T., Bristowe, K., Lowney, E.L., Shepherd, K., & Murphy, M. (2015). Understanding what influences the health-related quality of life of hemodialysis patients: a collaborative study in England and Ireland. J. Pain Symptom. Manag., 50, 778-785. DOI: 10.1016/j.jpainsymman.2015.07.010.
Carswell, C., Reid, J., Walsh, I., McAneney, H., & Noble H. (2019). Implementing an arts-based intervention for patients with end-stage kidney disease whilst receiving haemodialysis: a feasibility study protocol. Pilot Feasibility Stud., 5, 1. DOI: 10.1186/s40814-018-0389-y.
Cohen, S.D., Cukor, D., & Kimmel, P.L. (2016). Anxiety in patients treated with hemodialysis. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., 11, 2250-2255. DOI: 10.2215/CJN.02590316.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.