ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНОГО ПАТЕРНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГЕМОРАГІЧНИМ ПІВКУЛЬОВИМ ІНСУЛЬТОМ У ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ ЗАХВОРЮВАННЯ

С. О. Мєдвєдкова; А. О. Дронова

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12809

Автор(и)

С. О. Мєдвєдкова Запорізький державний медичний університет
А. О. Дронова Запорізький державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12809

Ключові слова:

геморагічний інсульт, реабілітація, відновний період, електроенцефалографія

Анотація

РЕЗЮМЕ. Мета роботи – дослідити стан біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів з геморагічним півкульовим інсультом (ГПІ) у відновному періоді захворювання у зіставленні з клініко-неврологічними даними.

Матеріал і методи. Проведене проспективне когортне динамічне обстеження 33 пацієнтів (19 чоловіків (57,58 %) та 14 жінок (42,42 %), середній вік хворих – (57,92±9,77) років) з ГПІ у відновному періоді захворювання. Всім пацієнтам на 30 добу ГПІ було проведене комплексне обстеження за шкалою NIHSS, шкалою Ренкіна, індексом Бартела, а також проведено компʼютерну електроенцефалографію для оцінки стану біоелектричної активності мозку. Було виконано спектральний аналіз із визначенням показників абсолютної спектральної потужності (АСП), відносної спектральної потужності (ВСП), лобно-потиличного градієнта (ЛПГ) ритмів δ-, θ-, α- та β-діапазонів та їх піддіапазонів, а також інтегральні коефіцієнти DTABR, DAR, TAR. На 180-ту добу захворювання також визначено функціональний вихід та ступінь відновлення самообслуговування у пацієнтів з ГПІ.

Результати. Значення АСП повільнохвильової активності в ураженій півкулі (УП) були вищі в лобових ділянках, порівняно з каудальними відділами. Також зареєстровано відʼємні значення ЛПГ α-ритму в УП та в інтактній півкулі (ІП), при цьому зональні відмінності α_lo-ритму в УП були менш вираженими, порівняно з ІП. При проведенні кореляційного аналізу було виявлено достовірний позитивний звʼязок між рівнем неврологічного дефіциту на 30-ту добу за NIHSS та АСП θ-ритму в УП (R=+0,43, р<0,05) та в ІП (R=+0,46, р<0,05), а також з АСП θ_hi-ритму обох півкуль (р<0,05). В той же час лише в ураженій півкулі рівень АСП θ_lo-діапазону мав достовірний звʼязок з рівнем неврологічного дефіциту на 30-ту добу (R=+0,42, р<0,05).

Висновки. Стан біоелектричної активності головного мозку в пацієнтів з ГПІ на 30-ту добу захворювання характеризується більш високими значеннями АСП θ-ритму в УП, нижчими рівнями АСП α-, β-ритмів в ІП, а також згладжуванням зональних відмінностей ритмів α_lo на стороні ураження. Пацієнти з повним відновленням рівня самообслуговування відрізнялись нижчим показником АСП β_hi-ритму в ураженій півкулі та більш високим коефіцієнтом ЛПГ θ_lo-ритму в ураженій півкулі на 30-ту добу захворювання.

Посилання

An, S.J., Kim, T.J., & Yoon, B.W. (2017). Epidemiology, risk factors, and clinical features of intracerebral hemorrhage: an update. J. Stroke, 19(1), 3-10. DOI: https://doi.org/10.5853/jos.2016.00864.

Serikov, K.V. (2017). Changes of the stress-limiting system indicators in patients with hemorrhagic stroke at the stages of the general adaptation syndrome development during intensive therapy. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Emergensy Medicine, 6(85), 62-66. DOI: 10.22141/ 2224-0586.6.85.2017.111607.

Shavelle, R.M., Brooks, J.C., Strauss, D.J., & Turner-Stokes, L. (2019). Life expectancy after stroke based on age, sex, and rankin grade of disability: a synthesis. J. Stroke, 28(12), 104450. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2019.104450.

Alerhand, S., & Lay, C. (2017). Spontaneous intracerebral hemorrhage. Emerg. Med. Clin. North Am., 35(4), 825-845. DOI: https://doi.org/10.1016/j.emc.2017.07.002.

Ziai, W.C., & Carhuapoma, J.R. (2018). Intracerebral hemorrhage. Continuum, 24(6), 1603-1622. DOI: https://doi.org/10.1212/CON.0000000000000672.

Hevyak, O. M. (2017). Physical rehabilitation in the acute period of intracerebral hemorrhage. Zhurnal nevrolohii im. B.M. Mankovskoho – B. M. Mankowski Journal of Neurology, 5(1), 12-14 [in Ukrainian].

Tkachishin, O.V. (2019). Pokaznyky koahuliatsiinoho hemostazu u khvorykh iz hemorahichnym insultom, asotsiiovanym iz hipertonichnoiu khvoroboiu, pislia rannoho vidnovnoho periodu [Indicators of coagulation hemostasis in patients with hemorrhagic stroke associated with hypertension after an early recovery period]. Ukrainian Neurosurgical Journal, 25(1), 18-22. DOI: https://doi.org/10.25305/unj.150511.

Xin, X., Chang, J., Gao, Y., & Shi, Y. (2017). Correlation between the revised brain symmetry index, an EEG feature index, and short-term prognosis in acute ischemic stroke. J. Clin. Neurophysiol., 34(2), 162-167. DOI: https://doi.org/10.1097/WNP.0000000000000341.

Wolf, M.E., Ebert, A.D., & Chatzikonstantinou, A. (2017). The use of routine EEG in acute ischemic stroke patients without seizures: generalized but not focal EEG pathology is associated with clinical deterioration. Int. J. Neurosci., 127(5), 421-426. DOI: 10.1080/00207454.2016.1189913.

Kuznietsov, A.A. (2018). Diagnostic value of the integral assessment of electroencephalographic pattern in patients in the acute period of spontaneous supratentorial intracerebral haemorrhage. Patologia, 3(44), 378-385. DOI:10.14739/2310-1237.2018.3.151869.

Purandare, M., Ehlert, A.N., Vaitkevicius, H., Dworetzky, B.A., & Lee, J.W. (2018). The role of cEEG as a predictor of patient outcome and survival in patients with intraparenchymal hemorrhages. Seizure, 61, 122-127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.seizure.2018.08.014.

Kuznietsov, A.A. (2013). Clinical, encephalographic and cerebral hemodynamic comparisons in patients with ischemic supratentorial stroke in acute period. Patologia, 2(28), 62-67.