ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ

О. О. Белов

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11990

Автор(и)

О. О. Белов Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11990

Ключові слова:

депресивні розлади, якість життя, гендерні, вікові особливості

Анотація

Мета – дослідити особливості якості життя хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерних та вікових особливостей.

Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади ендогенного характеру, з використанням методики оцінки якості життя Mezzich et al. в адаптації Н. О. Марути.

Результати. Хворим на депресивні розлади притаманні низька самооцінка якості життя (ЯЖ), особливо за сферами психологічного благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, особистісної реалізації та фізичного благополуччя. У жінок виявлено нижчі показники ЯЖ за сферами фізичного благополуччя, психологічного благополуччя, самообслуговування і незалежності дій, працездатності, міжособистісної взаємодії та соціоемоційної підтримки, а також за інтегральними сферами суб᾽єктивного благополуччя/задоволеності та виконання соціальних ролей, і інтегральним показником ЯЖ. Оцінка ЯЖ фахівцем виявила вищі показники ЯЖ у чоловіків, при цьому значущими відмінності були лише за сферами духовної реалізації та загального сприйняття життя. Оцінка ЯЖ фахівцем була у середньому в 1,5 рази вищою, ніж самооцінка хворими. З віком показники ЯЖ за всіма сферами погіршуються.

Висновки. Депресія супроводжується вираженим зниженням ЯЖ за всіма сферами, яке суб᾽єктивно тяжче сприймається жінками, але об᾽єктивно більше виражене у чоловіків; це погіршання стає більш вираженим з віком.

Посилання

Greenberg, P.E., Fournier, A.A., Sisitsky, T., & Pike, C.T. (2015). The economic burden of adults with major depressive disorder in the United States (2005 and 2010). J. Clin. Psychiatry, 76 (2), 155-162. Retrieved from: https://doi.org/10.4088/JCP.14m09298

Gutiérrez-Rojas, L., Porras-Segovia, A., Dunne, H., & Andrade-González, N. (2020). Prevalence and correlates of major depressive disorder: a systematic review. Braz. J. Psychiatry, 42 (6), 452. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/1516-4446-2020-0650

Murray, C.J. (2018). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet, 392, 1789-1858. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32279-7

Malhi, G.S., & Mann, J.J. (2018). Depression. Lancet, 392, 2299-2312. Retrieved from: https://doi.org/ 10.1016/S0140-6736(18)31948-2

Fekadu, N., Shibeshi, W., & Engidawork, E. (2016). Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. J. Depress. Anxiety, 6 (1), 255-257. Retrieved from: https://doi.org/10.4172/2167-1044.1000255

Kessing, L.V., & Miskowiak, K. (2018). Does cognitive dysfunction in bipolar disorder qualify as a diagnostic intermediate phenotype? Front. Psychiatry, 9, 490. Retrieved from: https://doi.org/10.3389/fpsyt. 2018.00490

Pshuk, N.G., Stukan, L.V., & Kaminska, A.O. (2018). Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiad. Lek., 71 (5), 980-985. Retrieved from: https://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30176626

Mukharovska, I.R., Markova, M.V., Krivonis, T.G., & Zhulkevych, I.V. (2020). Alhorytm otsinky simeinoho statusu rodyny z onkolohichnym patsiientom [Algorithm for assessment family status of families with cancer patient]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 1, 18-23. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11200 [in Ukrainian].

Markova, M., Rezunenko, O., & Kozhyna, H. (2017). Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. J. Educ. Health Sport., 7, 711-715. Retrieved from: https://doi.org/10.5281/zenodo.830020

Wiles, N., Taylor, A., Turner, N., Barnes, M., Campbell, J., Lewis, G., & Kessler, D. (2018). Management of treatment-resistant depression in primary care: a mixed-methods study. Br. J. Gen. Pract., 68 (675), 673-681. Retrieved from: https://doi.org/10.3399 / bjgp18X699053

Zhulkevych, I.V., Smiian, S.I., Havryliuk, M.Ye., Kmita, H.H., Kramar, L.T., & Korchynska, R.M. (2000). Metodolohichni pidkhody do vyvchennia yakosti zhyttia v hematolohichnykh doslidzhenniakh [Methodological approaches to the study of quality of life in hematological research]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 3, 16-23 [in Ukrainian].

Hofmann, S.G., Curtiss, J., Carpenter, J.K., & Kind, S. (2017). Effect of treatments for depression on quality of life: a meta-analysis. Cogn. Behav. Ther., 46 (4), 265-286. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/16506073.2017.1304445

Krivonis, T.G., & Zhulkevych, I.V. (2020). Henderni osoblyvosti proiavu kliniko-psykholohichnykh fenomeniv u onkolohichnykh patsiientiv [Gender features of clinical-psychological phenomena in cancer patients]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 115-119. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1. 11078 [in Ukrainian].

Maruta, N.A., Panko, T.V., Yavdak, I.A., & Semykina, E.E. (2004). Kriteriy kachestva zhizni v psikhiatricheskoy praktike [Quality of life criterion in psychiatric practice]. Kharkov: RIF Arsis Ltd [in Russian].