КЛІНІЧНИЙ ПОРТРЕТ ДІВЧИНКИ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ ТА МЕТАБОЛІЧНО НЕЗДОРОВИМ ОЖИРІННЯМ

E. F. Chaikivska

doi:10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11768

Автор(и)

E. F. Chaikivska Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11768

Ключові слова:

метаболічний синдром, ферменти печінки, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, пуриновий обмін, 25(OH)D, статевий розвиток

Анотація

РЕЗЮМЕ. В Україні 10 % дитячого населення має надлишкову масу тіла. Одним із сучасних актуальних питань пубертатного періоду у дівчат з ожирінням є дифузні захворювання печінки, з яких неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є однією з найчастіших проблем зі здоров’ям.

Мета – вивчення особливостей клініко-метаболічних показників та статевого розвитку дівчаток пубертатного віку з НАЖХП та з метаболічно нездоровим ожирінням.

Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 120 дівчат у віці 12–17 років з НАЖХП та з метаболічно нездоровим ожирінням, а також 180 умовно соматично здорових дівчат з нормальним статевим розвитком і з нормальною масою тіла. Вивчали антропометричні показники, параметри ферментного, ліпідного, вуглеводного, пуринового обміну, секрецію адипоцитокінів, 25(ОН)D, оцінювали статевий розвиток.

Результати. Для дівчаток пубертатного віку з НАЖХП та ожирінням були найхарактерніші збільшення індексу маси тіла у 2,80 раза (p<0,01), в основному за рахунок збільшення індексу жирової тканини в 3,07 раза (p<0,01), співвідношення окружності талії/окружності стегон в 1,26 раза (p<0,01). Рівень лептину вірогідно перевищував аналогічний показник групи контролю в 14,58 раза, АЛТ – в 2,17, глюкози – в 1,25, С-пептиду – в 1,77, індекс НОМА – в 1,90, сечової кислоти – в 2,27, а 25 (OH)D був знижений у 1,34 раза (p<0,01). Дівчата з НАЖХП характеризувалися більш раннім настанням менархе – (11,45±0,03) проти (12,43±0,04) років у контролі, вищим балом статевого розвитку за Л. Г. Тумилович – (10,89±0,16) проти (10,27±0,18) балів, порушеннями менструальної функції з наявністю у 62,50 % випадків олігоменореї, у 27,50 % – аменореї, у 10,00 % – рясних менструацій, у 14,17 % – дисменореї.

Висновки. Клінічний портрет дівчинки пубертатного віку з НАЖХП та метаболічно нездоровим ожирінням характеризується порушеннями ліпідного, вуглеводного, пуринового обміну, секреції адипоцитокінів, недостатністю або дефіцитом вітаміну D і більш раннім статевим дозріванням, прискореним адренархе, інвертованим пубертатом, порушеннями становлення менструальної функції.

Посилання

Abaturov, O.Ye., & Nikulina, A.O. (2020). Fenotypy ozhyrinnia u ditei, klinichni proiavy y henetychni asotsiatsii [Phenotypes of obesity in children, clinical manifestations and genetic associations]. Zdorovia dytyny – Child’s Health, 15 (4), 238–251. DOI: 10.22141/2224-0551.15.4.2020.208476 [in Ukrainian].

Borshuliak, A.A., Bodnariuk, O.I., & Andriiets, O.A. (2017). Aspekty rozvytku porushen menstrualnoi funktsii v divchat yiz nadmirnoiu masoiu tila [Aspects of the development of menstrual disorders in overweight girls]. Akusherstvo. Hynekolohyia. Henetyka – Obstetrics. Gynecology. Genetics, 3 (3), 47-52 [in Ukrainian].

Berezenko, V.S., Mykhailiuk, Kh.Z., Dyba, M.B., & Tkalyk, O.M. (2014). Prychyny rozvytku, diahnostyka ta pidkhody do likuvannia steatozu pechinky ta nealkoholnoho steatohepatytu u ditei [Causes, diagnosis and approaches to the treatment of hepatic steatosis and non-alcoholic steatohepatitis in children]. Sovremennaya pediatriya – Modern Pediatrics, 4 (60),119–125 [in Ukrainian].

Asrih, M., & Jornayvaz, F.R. (2015). Metabolic syndrome and nonalcoholic fatty liver disease: is insulin resistance the link? Mol. Cell. Endocrinol., 418 (Pt 1), 55-65. DOI: 10.1016/j.mce.2015.02.018.

Caserta, C.A., Pendino, G.M., Amante, A., Vacalebre, C., Fiorillo, M.T., Surace, P., ..., & Marcucci, F. (2010). Cardiovascular risk factors, nonalcoholic fatty liver disease, and carotid artery intima-media thickness in an adolescent population in southern Italy. Am. J. Epidemiol., 171, 1195-1202. DOI: 10.1093/aje/kwq073.

D’Adamo, E., Santoro, N., & Caprio, S. (2013). Metabolic syndrome in pediatrics: old concepts revised, new concepts discussed. Curr. Probl. Pediatr. Adolesc. Health Care., 43, 114-123. DOI: 10.1016/j.cppeds.2013.02.004.

Mencin, A.A., & Lavine, J.E. (2011). Nonalcoholic fatty liver disease in children. Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care., 14, 151-157. DOI: 10.1097/MCO.0b013e328342baec.

Mikolasevic, I., Milic, S., Turk Wensveen, T., Grgic, I., Jakopcic, I., Stimac, D., ..., & Orlic, L. (2016). Nonalcoholic fatty liver disease - a multisystem disease? World J. Gastroenterol., 22, 9488-9505. DOI: 10.3748/wjg.v22.i43.9488.

Mann, J.P., Valenti, L., Scorletti, E., Byrne, C.D., & Nobili, V. (2018). Nonalcoholic fatty liver disease in children. Semin Liver Dis., 38, 1-13. DOI: 10.1055/s-0038-1627456.

Selvakumar, P.K.C., Kabbany, M.N., Nobili, V., & Alkhouri, N. (2017). Nonalcoholic fatty liver disease in children: hepatic and extrahepatic complications. Pediatr. Clin. North. Am., 64, 659-675. DOI: 10.1016/j.pcl.2017.01.008.

Lawlor, D.A., Callaway, M., Macdonald-Wallis, C., Anderson, E., Fraser, A., Howe, L.D., ..., & Sattar, N. (2014). Nonalcoholic fatty liver disease, liver fibrosis, and cardiometabolic risk factors in adolescence: a cross-sectional study of 1874 general population adolescents. J. Clin. Endocrinol. Metab., 99 (3), E410-417. DOI: 10.1210/jc.2013-3612.

Lonardo, A., Ballestri, S., Marchesini, G., Angulo, P., & Loria, P. (2015). Nonalcoholic fatty liver disease: a precursor of the metabolic syndrome. Dig. Liver Dis., 47, 181-190. DOI: 10.1016/j.dld.2014.09.020.

Bussler, S., Penke, M., Flemming, G., Elhassan, Y.S., Kratzsch, J., Sergeyev, E., ..., & Kiess, W. (2017). Novel insights in the metabolic syndrome in childhood and adolescence. Horm. Res. Paediatr., 88, 181-193. DOI: 10.1159/ 000479510.

Mann, J.P., De Vito, R., Mosca, A., Alisi, A., Armstrong, M.J., Raponi, M., ..., & Nobili, V. (2016). Portal inflammation is independently associated with fibrosis and metabolic syndrome in pediatric nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology, 63 (3), 745-753. DOI: 10.1002/hep.28374.

Schwimmer, J.B., Deutsch, R., Kahen, T., Lavine, J.E., Stanley, C., & Behling, C. (2006). Prevalence of fatty liver in children and adolescents. Pediatrics, 118, 1388-1393. DOI: 10.1542/peds.2006-1212.

Yu, E.L., Golshan, S., Harlow, K.E., Angeles, J.E., Durelle, J., Goyal, N.P., ..., & Schwimmer, J.B. (2019). Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease in children with obesity. J. Pediatr., 207, 64-70. DOI: 10.1016/j.jpeds.2018.11.021.

Yu, E.L., Golshan, S., Harlow, K.E., Angeles, J.E., Durelle, J., Goyal, N.P., …, & Schwimmer, J.B. (2018). Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease in children with obesity. J. Pediatr., 207, 64-70. DOI: 10.1016/j.jpeds.2018.11.021.

Reaven, G.M. (1988). Banting Lecture Role of insulin resistance in human disease. Diabetes, 37, 1595-1607.

Anderson, E.L., Howe, L.D., Jones, H.E., Higgins, J.P., Lawlor, D.A., & Fraser, A. (2015). The prevalence of non-alcoholic fatty liver disease in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. PLoS ONE, 10 (10), e0140908. DOI: 10:e0140908.10.1371/journal.pone.0140908.