ВПЛИВ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ У МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ЖИТЕЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11342Ключові слова:
гіпертонічна хвороба, тривога, депресія, психосоціальні факториАнотація
Мета – визначити значимість впливу психосоціальних факторів, а саме тривоги та депресії, на клінічний перебіг гіпертонічної хвороби в умовах коморбідності та прихильність до антигіпертензивної терапії у сільських та міських жителів.
Матеріал і методи. Обстежено та проаналізовано лікування 152 хворих на гіпертонічну хворобу, які перебували на стаціонарному лікуванні в Полтавському обласному медичному клінічному кардіоваскулярному центрі протягом 2018–2020 років. Пацієнти були поділені на групи залежно від ізольованого чи поєднаного перебігу гіпертонічної хвороби, а також від місця проживання, за віковими і ґендерними ознаками. Наявність тривоги та депресії визначали шляхом використання госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Прихильність до антигіпертензивної терапії визначали за допомогою розширеного і модифікованого опитувальника Моріски–Грін.
Результати. Достовірно встановлено прямий кореляційний зв’язок (р>0,05) між наявністю в однієї досліджуваної особи і тривоги і депресії та наявністю коморбідної патології і відсутність залежності від територіальної належності (р<0,001) досліджуваних пацієнтів. Незалежно від територіальної належності жінки більше, ніж чоловіки, схильні до проявів тривоги або/і депресії, майже на 20,0 %. Зниження рівня прихильності мало зворотну кореляційну залежність зі зростанням коморбідної патології, наявністю та ступенем вираженості тривоги та/або депресії у порівнюваних групах.
Висновки. Ізольований перебіг гіпертонічної хвороби у меншій мірі поєднується з такими психосоціальними факторами як тривога та/або депресія, тоді як зі зростанням коморбідності у перебігу ГХ прослідковується прямий кореляційний зв’язок між зростанням тривожно-депресивної симптоматики та супутніми ІХС та ЦД 2-го типу. У всіх досліджуваних групах виявлена більша схильність міських жителів до розвитку тривоги та депресії, порівняно з сільськими жителями. Низька прихильність до лікування асоціювалася зі зростанням коморбідної патології та наявністю клінічно вираженої тривоги та депресії.
Посилання
Mukharovska, I. R., Markova, M., & Yavorska, T. (2018). Role of stress risk in development and course of cerebrovascular pathology. Psychosomatic Medicine and General Practice, 3, 1-10.
Chepelevska, L.A., Yashhenko, Yu.B., Kondratyuk, N. Yu., Semenyuk, O.A. (2012). Stan demohrafichnoi sytuatsii v Ukraini: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [The state of the demographic situation in Ukraine: problems and ways to solve them]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. Health of Nation, 6 (3), 251-255 [in Ukrainian].
Cherkun, M.P., & Katerenchuk, I.P. (2019). Komorbidnyi perebih hipertonichnoi khvoroby ta tsukrovoho diabetu 2-ho typu v umovakh vplyvu psykhosomatychnykh faktoriv [Comorbid course of hypertension and type 2 diabetes mellitus under the influence of psychosomatic factors]. Kardiologiya: ot nauky k praktike – Cardiology: From Science to Practice, 4(38), 18-29 [in Ukrainian].
Sherashov, V.S., & Sherashova, N.V. Modern scientific ideas about the risk factors for the development of cardiovascular diseases (based on the materials of the World Congress of Cardiology, Dubai, United Arab Emirates).
Bilovol, O.M., Panchenko, M.S., Kicha, N.V., Kravchenko, I.M. (2016). Medyko-psykholohichni faktory v prohnozuvanni sertsevo-sudynnoho ryzyku [Medical and psychological factors in predicting cardiovascular risk]. Ukrainskyi zhurnal ekstremalnoi medytsyny im. H. O. Mozhaieva – H. O. Mozhaiev Ukrainian Journal of Experimental Medicine, 18 (4), 10-16 [in Ukrainian].
Marrugat, J., D’Agostino, R., & Sullivan, L. (2003). An adaptation of the Framingham coronary heart disease risk function to European Mediterranean areas. J. Epidemiol. Community Health, 57 (8), 634-638. DOI: https://doi.org/10.1136/jech.57.8.634
Kornatskyi, V.M., Dyachenko, L.O., & Mykhalchuk, V.M. (2017). Vplyv psykhosotsialnykh chynnykiv na stan zdorovia ta yakist zhyttia naselennia [The impact of psychosocial factors on the health and quality of life of the population]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Journal, 2, 106-113 [in Ukrainian].
Sobennykov, V.S., Vynokurov, E.V., Rychkova, L.V., & Sobennykova, V.V. (2019). Еmotsyonalnaya dyzregulyatsiya kak faktor psykhosomaticheskykh narusheniy pry depresii i kardiovaskulyarnoy patologii [Emotional dysregulation as a factor in psychosomatic disorders in depression and cardiovascular disease]. Acta Biomedica Scientifica, 4 (1), 87-92. DOI: 10.29413/ABS.2019-4.1.13 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.29413/ABS.2019-4.1.13
Compare, A., Zarbo, C., & Manzoni, G.M. (2013). Social support, depression, and heart disease: a ten year literature review. Front Psychol., 4, 384. DOI: 10.3389/fpsyg.2013.00384. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00384
Goldin, P.R., McRae, K., Ramel, W., & Gross, J.J. (2008). The neural bases of emotion regulation: reappraisal and suppression of negative emotion. Biol. Psychiatr., 63 (6), 577-586. DOI: 10.1016/j.biopsych. 2007.05.031.
Pasternak, N.I., & Yurtsenyuk, O.S. (2016). Tryvozhni ta depresyvni rozlady u khvorykh na arterialnu hipertenziiu (ohliad literatury) [Anxiety and depressive disorders in patients with hypertension]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 1 (55), 201-205 [in Ukrainian].
Reeves, W.C., Strine, T.W., & Pratt, L.A. (2011). Mental illness surveillance among adults in the United States. MMWR Surveillance Summaries, 60 (3), 1-29.
Bacon, S.L., Campbell, T.S., Arsenault, A., & Lavoie, K.L. (2014). The impact of mood and anxiety disorders on incident hypertension at one year. International Journal of Hypertension. DOI: 10.1155/2014/953094. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/953094
Morisky, D.E., Green, L.W., & Levine, D.M. (1986). Concurrent and predictive validity of a self-reported measure of medication adherence. Medical Care, 24 (1), 67-74. DOI: https://doi.org/10.1097/00005650-198601000-00007
