АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ У ХВОРИХ З АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ ТА ПАТОЛОГІЧНОЮ ЗВИВИСТІСТЮ КАРОТИДНИХ АРТЕРІЙ ДО ТА ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ КАРОТИДНИХ СТЕНОЗІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11321Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, атеросклероз, каротидний стеноз, патологічна звивистість, каротидна ендартеректоміяАнотація
Однією з провідних причин розвитку ішемічного інсульту у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), що поступається лише атеросклерозу (АС), є патологічні звивистості (ПЗ) каротидних артерій (КА).
Мета – вивчити особливості динаміки артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з АГ у поєднанні АС або ПЗ КА до та після каротидної ендартеректомії (КЕ).
Матеріал і методи. Відібрано 104 пацієнти з АГ та каротидними стенозами з метою проведення КЕ. Пацієнтів поділено на дві групи: 76 хворих з АС КА (група 1), та 28 хворих з ПЗ КА, що не поєднувалась з АС та(або) з фібром’язовою дисплазією (група 2). Пацієнтам проводили добове моніторування АТ (ДМАТ) за 2 дні та через 3 місяці після КЕ. Вік хворих складав від 36 до 70 років. Оцінювали середні показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) за добу, день, ніч; середнього пульсового АТ (ПАТ); варіабельність САТ та ДАТ за добу, день, ніч.
Результати. До операції у хворих групи 1 спостерігали достовірно вищий рівень середнього САТ за добу (p<0,001), за день (p<0,001), за ніч (p<0,0001); середнього ДАТ за добу (p<0,001), за день (p<0,01), за ніч (p<0,001); достовірно вищі показники денних значень варіабельності САТ (p<0,02) та ДАТ (p<0,03). Рівень ПАТ був вище нормативних значень в обох групах та достовірно вищий у групі 1.
Після операції у хворих групи 1 відбулась достовірна позитивна динаміка усіх показників ДМАТ. У хворих групи 2 фіксували достовірну позитивну динаміку тільки середнього нічного ДАТ (p<0,01) та не спостерігали достовірних змін решти показників САТ та ДАТ. Достовірно позитивну динаміку варіабельності АТ спостерігали у хворих з АС КА.
Висновки. У пацієнтів з АС КА хірургічне лікування асоційоване зі стійким зниженням АТ, на відміну від хворих з ПЗ КА.
Посилання
Lashkul, Z.V. (2014). Osoblyvosti epidemiolohii arterialnoii hipertenzii ta ii uskladnen na rehionalnomu rivni z 1999 po 2013 roky [Peculiarities of epidemiology of arterial hypertension and its complications at the regional level from 1999 to 2013]. Suchasni medychni tekhnolohii – Modern Medical Technologies, 2, 134-141 [in Ukrainian].
Majon, M., Van der Graaf, Y., & Frank, L. (2012). Hypertension and longitudinal changes in cerebral blood flow: The SMART – MR study. Annals of Neurology, 71, 825-833. DOI: https://doi.org/10.1002/ana.23554
Kopolovets, I., Sihotski, V., & Frankovichova, T. (2015). Khirurhichne likuvannia khvorykh iz hostrym ishemichnym porushenniam mozkovoho krovoobihu pry aterosklerotychnykh urazhenniakh ekstrakranialnykh viddiliv sonnykh arterii [Surgical treatment of patients with acute ischemic cerebral circulatory disorders with atherosclerotic lesions of the extracranial carotid arteries]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 3 (72), 91-95 [in Ukrainian].
Vachev, A.N., Frolova, E.V., & Nefedova, D.V. (2017). Treatment of resistant arterial hypertension in the remote period after carotid endarterectomy. Angiol. Sosud. Khir., 23 (1), 170-174.
Kuzyk, Yu.I. (2014). Patolohichni zvyvystosti vnutrishnoi sonnoi arterii u patsiientiv molodoho ta serednoho viku: kliniko-morfolohichni osoblyvosti [Pathological tortuosities of the internal carotid artery in young and middle-aged patients: clinical and morphological features]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 4, 74-77 [in Ukrainian].
Martins, H.G., Mayer, A., Batista, P., Soares, F., Almeida, V., & Pedro, A.J (2018). Morphological changes of the internal carotid artery: prevalence and characteristics. A clinical and ultrasonographic study in a series of 19 804 patients over 25 years old. Eur. J. Neurol., 25(1), 171-177.
Welby, J.P., Kim, S.T., Carr, C.M., Lehman, V.T., Rydberg, C.H., & Wald, J.T. (2019). Carotid artery tortuosity is associated with connective tissue diseases. Am. J. Neuroradiol., 40(10), 1738-1743. DOI: https://doi.org/10.3174/ajnr.A6218
Yu, J., Qu, L., Xu, B., Wang, S., Li, C., & Xu, X. (2017). Current understanding of dolichoarteriopathies of the internal carotid artery: A review. Int. J. Med. Sci., 14 (8), 772-784. DOI: https://doi.org/10.7150/ijms.19229
Hong, C.K., Shim, Y.S., Lim, Y.C., Shin, Y.S., Park, H., & Chung, J. (2016). Three-year follow-up of blood pressure after treating hypertensive patients with symptomatic carotid artery stenosis. Acta Neurochir., 158 (12), 2385-2392. DOI: https://doi.org/10.1007/s00701-016-2990-2
Deşer, S.B., Demirag, M.K., & Kolbakir, F. (2018). Does surgical technique influence the postoperative hemodynamic disturbances and neurological outcomes in carotid endarterectomy? Acta Chir. Belg., 27, 1-5.
Chung, J., Kim, B.M., Paik, H.K., Hyun, D-K., & Park, H. (2012). Effects of carotid artery stenosis treatment on blood pressure. J. Neurosurg., 117, 755-760. DOI: https://doi.org/10.3171/2012.7.JNS112198
Yong, J.C., Chang, B.K., Hyun, H.S., Young, S.E., & Jae CH. (2014). Blood pressure-lowering effect of carotid artery stenting in patients with symptomatic carotid artery stenosis. Acta Neurochirurgica., 156, 69-75. DOI: https://doi.org/10.1007/s00701-013-1928-1
Hao, J.H., Zhang, L.Y., Lin, K., Liu, W.D., Zhang, S.G., & Wang, J.Y. (2016). Surgical revascularization of symptomatic kinking of the internal carotid artery. Vasc. Endovascular Surg., 50 (7), 470-474. DOI: https://doi.org/10.1177/1538574416671246
Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., & Burnier. (2018). 2018 Practice Guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and the European Society of Cardiology: ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension. J. Hypertens., 36 (12), 2284-2309. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001961
Parati, G., Stergiouc, G., O’Briend, Е., Asmar, R., Beilin, L., & Bilo, G. (2014). European society of hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J. Hypertens., 7, 1359-1364. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000221
