ПРОФІЛАКТИКА РЕПЕРФУЗІЙНО-РЕОКСИГЕНАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ КРОВІ

Автор(и)

  • N. I. Herasymiuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • I. I. Loyko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11315

Ключові слова:

артеріальна недостатність, реперфузійний синдром

Анотація

Хірургічне лікування хронічної артеріальної недостатності полягає в проведенні реконструктивних втручань на магістральному артеріальному руслі нижніх кінцівок. Порушенням кислотно-лужного балансу при реоксигенації ішемізованої кінцівки не надається достатньої уваги при лікуванні реперфузійно-реоксигенаційного синдрому.

Мета – покращити ефективність запобігання реперфузійно-реоксигенаційному синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом медикаментозної корекції кислотно-лужного балансу крові.

Матеріал і методи. Дослідження проводили загалом у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто-клубово-стегнового сегмента. Оцінку кислотно-лужного балансу крові проводили на мікрогазоаналізаторі АВL-330 "Radiometer" та "Stat ProfАile ultrac". 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС були прооперовані після проведення підготовки, доповненої препаратом для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол).

Результати. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у пацієнтів із ІІБ стадією ХАН знаходиться в межах, що відповідає компенсованому, із ІІІА стадією – cубкомпенсованому, із ІІІБ – ІV стадією – декомпенсованому метаболічному ацидозу. У них встановлено помітне, порівняно з контрольною групою, зниження Н СО3 і SBC. При цьому вміст SBC нижчий у 1,4 (р<0,05) раза, а Н СО3 – у 1,3 (р<0,05) раза, порівняно зі здоровими особами. Найсуттєвіші зміни КЛБ спостерігаються у пацієнтів із ІІІБ – ІV стадією ХАН. Використання Трометамолу дає можливість вже напередодні оперативного втручання підвищити рН до рівня 7,21 од., парціальний тиск Р СО2 та вміст в крові Т СО2, збільшити у 1,6 раза (р<0,05) вміст у венозній крові SBC та у 1,4 раза (р<0,05) вміст H CO3.

Висновки. Корекція кислотно-лужного балансу є необхідною умовою запобігання реперфузійному пошкодженню при реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із ХАН.

Посилання

Kalinin, R.E., Suchkov, Y.A., & Pshennikova, A.S. (2014). Endotelialnaya disfunktsiya i sposoby ee korrektsii pri obliteriruyushchem ateroskleroze [Endothelial dysfunction and methods for its correction in obliterating atherosclerosis]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].

Percival, T.J., & Rasmussen, T.E. (2012). Reperfusion strategies in the management of extremity vascular injury with ischaemia. British Journal of Surgery, 99 (Suppl. 1), 66-74. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.7790

Henyk, S.M., & Symchych, A.V. (2016). Reperfuziinyi syndrom pislia revaskuliaryzatsii ishemii nyzhnikh kintsivok [Reperfusion syndrome after revascularization of lower extremity ischemia]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 3,104-108 [in Ukrainian].

Inter-society consensus for the management of peripheral arterial disease (TASC II). J. Vasc. Surg., 45, 5-67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2006.12.037

Vasina, L.V., Petryshhev, N.N., & Vlasov, T.D. (2017). Endotelialnaya disfunktsiya i ee osnovnye marker [Endothelial dysfunction and its main markers]. Regionarnoe krovoobrashcheniye i mikrotsyrkulyatsiya – Regional Blood Circulation and Microcirculation, 16 (1), 4-15 [in Russian].

Anzell, A.R., Maizy, R., Przyklenk, K., & Sanderson T.H. (2018). Mitochondrial quality control and disease: Insights into ischemia reperfusion injury. Mol. Neurobiol., 55, 2547-2564. DOI: https://doi.org/10.1007/s12035-017-0503-9

Santistevan, J.R. (2017). Acute limb ischemia: an emergency medicine approach. Emerg. Med. Clin. North Am., 35, 889-909. DOI: https://doi.org/10.1016/j.emc.2017.07.006

Mehmet Bozkurt, Melihcan Sezgic, Percin Karakol, Can Uslu, Tevfik Balikci, & Emad Shalaby (2019). The effect of antioxidants on ischemia-reperfusion injury in flap surgery, antioxidants. Intech. Open. DOI: 10.5772/intechopen.85500. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.85500

Eltzschig, H.K., & Eckle, T. (2011). Ischemia and reperfusion – from mechanism to translation. Nat. Med., 17, 1391-1401. DOI: https://doi.org/10.1038/nm.2507

Venher, I.K., Kolotylo, O.B., Kostiv, S.Ya., Vaida, A.R., & Herasymiuk, N.I. (2018). Profilaktyka ta likuvannia reperfuziinoho poshkodzhennia tkanyn pry rekonstruktsii arterialnoho rusla aorto-stehno-pidkolinnoho sehmenta v umovakh khronichnoi krytychnoi ishemii [Prevention and treatment of reperfusion tissue damage in the reconstruction of the arterial bed of the aorto-femoral-popliteal segment in conditions of chronic critical ischemia]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 3, 75-77 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-17

Як цитувати

Herasymiuk, N. I., & Loyko, I. I. (2020). ПРОФІЛАКТИКА РЕПЕРФУЗІЙНО-РЕОКСИГЕНАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ КРОВІ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 83–87. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11315

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження