РОЗВИТОК ОБШИРНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ВНАСЛІДОК МНОЖИННИХ АНЕВРИЗМ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11086Ключові слова:
аневризма коронарної артерії, діагностично-лікувальний алгоритмАнотація
Широкий діапазон коливань поширеності аневризматичної хвороби коронарних судин (від 0,02 до 1,4 %) пов’язують не лише з рідкісністю патології, а й з неспецифічністю клінічних проявів та труднощами візуалізаційної діагностики.
Мета – аналіз сучасних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із множинними аневризмами коронарних судин, ускладнених гострим інфарктом міокарда, та розбір власного клінічного випадку для оцінки клінічної адекватності запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
Матеріал і методи. Використали системний аналіз, бібліосемантику та аналіз випадку захворювання на множинні аневризмами коронарних судин.
Результати. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС), причиною якого стали множинні аневризми коронарних артерій. Ідентифікували етіологію ГКС шляхом проведення контрастної коронароангіографії. Згідно із запропонованим діагностично-лікувальним алгоритмом ведення таких хворих пацієнту проведено аортокоронарне шунтування і призначено подвійну антиагрегантну та статинотерапію, що дало стабільний клінічний ефект.
Висновки. Різноманітність клінічних проявів аневризматичної хвороби серця зумовлює суттєві діагностичні труднощі даної хвороби і обґрунтовує необхідність використання різноманітних діагностичних візуалізаційних підходів (коронаровентрикулографія, комп’ютерна томографія, аортографія), а безпосередня тактика лікування хворих на аневризми/ектазії коронарних артерій повинна бути індивідуалізована на основі запропонованого діагностично-лікувального алгоритму.
Посилання
Sherif, S.A., Tok, O.O., Tasköylü, Ö., Goktekin, O., & Kilic, I.D. (2017). Coronary artery aneurysms: A review of the epidemiology, pathophysiology, diagnosis, and treatment. Front Cardiovasc. Medicine, 12, 1-12. DOI:10.3389/fcvm.2017. 00024.
Kawsara, A., Núñez Gil, I.J., Alqahtani, F., Moreland, J., Rihal, C.S., & Alkhouli, M. (2018). Management of coronary artery aneurysms. JACC: Cardiovascular Interventions, 11 (13), 1211-1223. doi: 10.1016/j.jcin.2018.02.041. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcin.2018.02.041
ElGuindy, M., & ElGuindy, A. (2018). Aneurysmal coronary artery disease: An overview. Global Cardiology Scienceand Practice, 2017, 3, 1-17. DOI: https://doi.org/10.21542/gcsp.2017.26
Hartnell, G., Parnell, B., & Pridie, R. (1985). Coronary artery ectasia.Its prevalence and clinical significance in 4993 patients. Heart, 54 (4), 392-395.
Cohen, P., & O'Gara, P. (2008). Coronary artery aneurysms. Cardiology in Review, 16 (6), 301-304. DOI: https://doi.org/10.1097/CRD.0b013e3181852659
Shved, M., & Lesch, M. (1997). Coronary artery aneurysm: A review. Progressin Cardiovascular Diseases, 40 (1), 77-84.
Helgadottir, A., Thorleifsson, G., Magnusson, K., Grétarsdottir, S., Steinthorsdottir, V., Manolescu, ..., & Stefansson, K. (2008). The same sequence variant on 9p21 associates with myocardial infarction, abdominal aortic aneurysm and intracranial aneurysm. Nature Genetics, 40 (2), 217-224. DOI: https://doi.org/10.1038/ng.72
Ozaki, K., & Tanaka, T. (2015). Molecular genetics of coronary artery disease. Journal of Human Genetics, 61 (1), 71-77.
