ЗМІНИ ЛІПІДНОГО ТА ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В ПАЦІЄНТІВ З ПОДАГРОЮ ТА НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11067Ключові слова:
подагра, неалкогольний стеатогепатит, ліпідний обмін, вуглеводний обмінАнотація
Патологія суглобового апарату належить до числа частих і поширених хвороб у популяції. Найчастіше серед так званих сольових артропатій виявляють подагру, на клінічний перебіг якої значно впливає коморбідна патологія. Поєднання подагри і неалкогольного стеатогепатиту є актуальним питанням сьогодення, оскільки обидва захворювання є мультисистемними, з метаболічними та серцево-судинними розладами.
Мета – виявити зміни ліпідного та вуглеводного обміну і оцінити клінічні прояви захворювання в пацієнтів із подагрою в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом.
Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 123 хворих на подагру в період загострення, з них 118 (95,9 %) чоловіків і 5 (4,1 %) жінок. Хворим проводили загальноклінічне обстеження (збір скарг, анамнезу, вимірювання зросту та маси тіла) та біохімічні тести (визначали функціональні проби печінки, показники ліпідного спектра, вуглеводного обміну, також рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові як маркер порушення пуринового обміну).
Усіх обстежених було поділено на дві групи. До групи І увійшло 65 хворих на подагру без ураження печінки, до групи ІІ – 58 осіб із супутнім НАСГ. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО).
Встановлено, що розвиток НАСГ у хворих на подагру асоціюється з більшими порушеннями показників функціонального стану печінки (підвищення вмісту СК, активності АлАТ, АсАТ, глікемії, загального білірубіну, зниження рівня загального білка), супроводжується суттєвою дис- та гіперліпідемією (зростання у крові ЗХС, проатерогенних ЛПНЩ, зниження протиатерогенних ЛПВЩ).
Висновок. Наявність НАСГ, як супутнього захворювання у пацієнтів з подагрою, погіршує їх загальний стан і якість життя. Встановлено глибші ліпідні порушення крові при поєднаному перебігу подагри і НАСГ, що погіршує перебіг основного захворювання і підвищує ризик кардіоваскулярних подій.
Посилання
Herasymenko, S.I., Poluliakh, M.V., Duda, M.S. & Pshenychnyi, T.Ie. (2013). Suchasni aspekty konservatyvnoho likuvannia hostroho podahrychnoho artrytu [Current aspects of conservative treatment of acute gouty arthritis]. Litopys travmatolohii ta ortopedii – Chronicle of Traumatology and Orthopedics, (1-2), 204-207 [in Ukrainian].
Bardin, T., & Richette, P. (2017). Impact of comorbidities on gout and hyperuricaemia: an update on prevalence and treatment options. BMC medicine, 15 (1), 123. doi:10.1186/s12916-017-0890-9.
Kambachokova, Z.A., & Aramisova, R.M. (2018). Trudnosti vedeniya patsiyentov s podagroy na fone komorbidnykh sostoyaniy [Difficulties in managing patients with gout amid comorbid conditions]. Trudnyy patsiyent – Difficult Patient, 16 (6), 46-52 [in Russian].
Maltsev, D.V., Natrus, L.V., Kondratiuk, V.Ye., & Degtyarova, I.E. (2018). Immunological aspects of pathogenesis of gout in light of recent scientic discoveries as a key for development of informative biomarkers and innovative therapeutic strategies. Studia Biologica, 12 (3-4), 103-116. DOI: 10.30970/sbi.1203.572.
Svintsitskyi, A.S., Kozak, N.P., & Ostafiichuk, A.S. (2011). Osoblyvosti perebihu podahry na foni metabolichnoho syndromu [Features of the course of gout on the background of metabolic syndrome]. Ukr. revmatol. zh. – Ukrainian Rheumatology Journal, (4), 46 [in Ukrainian].
Skliarov, Ye.Ya., Aksentiichuk, Kh.B., & Kurliak, N.V. (2015). Monitorynh porushen funktsii pechinky u patsiientiv z nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky na tli metabolichnoho syndromu [Monitoring of liver function disorders in patients with non-alcoholic fatty liver disease on the background of metabolic syndrome]. Hepatolohiia –Hepatology, (1), 34-41 [in Ukrainian].
Younossi, Z.M. (2019). Non-alcoholic fatty liver disease – A global public health perspective. Journal of Hepatology, 70 (3), 531-544. PMID:30414863 doi: 10.1016/ j.jhep.2018.10.033.
Ryu, S., Chang, Y., Kim, S.G., Cho, J., & Guallar, E. (2011). Serum uric acid levels predict incident nonalcoholic fatty liver disease in healthy Korean men. Metabolism, 60 (6), 860-866.
Shih, M.H., Lazo, M., Liu, S.H., Bonekamp, S., Hernaez, R., & Clark, J.M. (2015). Association between serum uric acid and nonalcoholic fatty liver disease in the US population. Journal of the Formosan Medical Association, 114 (4), 314-320.
Danchak, S.V. (2015). Dysmetabolichni porushennia u patsiientiv iz podahroiu v poiednanni z nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky [Dysmetabolic disorders in patients with gout in combination with non-alcoholic fatty liver disease]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, (3), 56-58 [in Ukrainian].
Yang, Y., Zhou, Y., Cheng, S., Sun, J. L., Yao, H., & Ma, L. (2016). Effect of uric acid on mitochondrial function and oxidative stress in hepatocytes. Genet. Mol. Res., 15 (2).
Hrytsenko, M.V. (2018). Vplyv metabolichnoho syndromu na stan funktsii nyrok u patsiientiv, shcho tryvalo khvoriiut na podahru [Influence of metabolic syndrome on kidney function in patients with chronic gout]. Zhurnal klinichnykh ta eksperymentalnykh medychnykh doslidzhen – Journal of Clinical and Experimental Medical Research, 6 (4), 447-452 [in Ukrainian].
Afzali, A., Weiss, N.S., Boyko, E.J., & Ioannou, G.N. (2010). Association between serum uric acid level and chronic liver disease in the United States. Hepatology, 52 (2), 578-589.
Shih, M.H., Lazo, M., Liu, S.H., Bonekamp, S., Hernaez, R., & Clark, J.M. (2015). Association between serum uric acid and nonalcoholic fatty liver disease in the US population. Journal of the Formosan Medical Association, 114 (4), 314-320.
