РОЛЬ АДИПОКІНІВ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ У ПРОГРЕСУВАННІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ

Abstract

Вступ. Бронхіальна астма (БА) належить до
хронічних рецидивуючих захворювань внутрішніх
органів, що має спадкову схильність, тобто її фор-
мування та перебіг є генетично зумовленим. Поєд-
нання БА з іншими неінфекційними захворюван-
нями внутрішніх органів доволі часто обумовлює
тяжкий перебіг, що проявляється формуванням
рефрактерних до загальновизнаної терапії форм.
До захворювань, вплив яких може призвести до
розвитку ускладнень, належить ожиріння.
На теперішній час ожиріння розглядають у
контексті самостійної хвороби з метаболічними
наслідками, а жирову тканину – як ендокринний
орган, що продукує багато активних речовин. При-
єднання ожиріння у хворих на БА в такому разі до-
дає не тільки механічних перешкод, які виникають
внаслідок зменшення екскурсії діафрагми та на-
вантаження загальною масою тіла, але й сприяє
накопиченню в організмі адипокінів (ІЛ-1, ФНП-α,
лептину, резистину, апеліну тощо), які можуть під-
тримувати запальний процес у бронхолегеневій
системі. Тобто можна припустити, що загострен-
ня БА у хворих з ожирінням не завжди пов’язане
з несприятливими позалегеневими умовами (ін-
фекційні агенти), а її перебіг, формування тяжких
форм та ускладнень може бути результатом ендо-
кринної активності жирової тканини.