ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕВЕНТИВНИХ ЗАХОДІВ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ

Abstract

Вступ. Надзвичайна в Україні, порівняно із країнами Європи, захворюваність та поширеність хронічного панкреатиту (ХП) може пояснюватися
як гіпердіагностикою ХП, так і більш високим рівнем споживання алкоголю як основної причини розвитку ХП [1]. Проте не слід ігнорувати профі-
лактичну роботу у групах ризику ХП, здатну запобігти розвитку, рецидивуванню і прогресуванню патологічного процесу у підшлунковій залозі (ПЗ).
Відповідно до класифікації клінічних стадій ХП за M-ANNHEIM [2], пацієнтів із епізодом гострого панкреатиту (ГП) в анамнезі (за відсутності симптомів
ХП, але за наявності факторів ризику (ФР)) слід віднести до групи субклінічного ХП 0b при відсутності структурних і функціональних змін ПЗ, а отже планувати комплекс превентивних заходів щодо запобігання прогресуванню захворювання.