МОЖЛИВОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЖОРСТКОГО КОНТРОЛЮ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОЇ ЕТІОЛОГІЇ ТА СУПУТНЬОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9744Ключові слова:
частота серцевих скорочень, фібриляція передсердь, серцева недостатність, бета-блокатори, контрольАнотація
Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС.
Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів.
Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлуночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза β-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг.
Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) β-адреноблокаторів (p<0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p=0,57), проте наявний дозозалежний ефект (p=0,02).
Посилання
Lévy, S. (2013). Recent Atrial Fibrillation Guidelines – Looking at Both Sides of the Atlantic. Arrhythmia & Electrophysiology Review, 2(1), 8-15. doi:10.15420/aer.2013.2.1.8
Lip, G.Y., Huber, K., Andreotti, F., Arnesen, H., Airaksinen, J. K., Cuisset, T., . . . Marin, F. (2010). Antithrombotic management of atrial fibrillation patients presenting with acute coronary syndrome and/or undergoing coronary stenting: Executive summary – a Consensus Document of the European Society of Cardiology Working Group on Thrombosis, endorsed by the European Heart Rhythm Association (EHRA) and the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI). European Heart Journal, 31(11), 1311-1318. doi:10.1093/eurheartj/ ehq117
Chiang, C., Naditch-Brûlé, L., Murin, J., Goethals, M., Inoue, H., O’Neill, J., . . . Steg, P.G. (2012). Distribution and risk profile of paroxysmal, persistent, and permanent atrial fibrillation in routine clinical practice. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 5 (4), 632-639. doi:10.1161/circep.112.970749
Benjamin, E.J., Wolf, P.A., D’Agostino, R.B., Silberhatz, H., Kannel, W.B., & Levy, D. (1998). Impact of atrial fibrillation on the risk of death. Circulation, 98 (10), 946-952. doi:10.1161/01.cir.98.10.946
Jørgensen, H.S., Nakayama, H., Reith, J., Raaschou, H.O., & Olsen, T.S. (1996). Acute stroke with atrial fibrillation. Stroke, 27 (10), 1765-1769. doi:10.1161/01.str.27.10.1765
Dries, D., Exner, D., Gersh, B., Domanski, M., Waclawiw, M., & Stevenson, L. (1998). Atrial fibrillation is associated with an increased risk for mortality and heart failure progression in patients with asymptomatic and symptomatic left ventricular systolic dysfunction: A retrospective analysis of the SOLVD trials. Journal of the American College of Cardiology, 32 (3), 695-703. doi:10.1016/s0735-1097(98)00297-6
Lip, G.Y., Heinzel, F.R., Gaita, F., Juanatey, J.R., Heuzey, J.Y., Potpara, T., . . . Pieske, B. (2015). European Heart Rhythm Association/Heart Failure Association joint consensus document on arrhythmias in heart failure, endorsed by the Heart Rhythm Society and the Asia Pacific Heart Rhythm Society. European Journal of Heart Failure, 17 (9), 848-874. doi:10.1002/ejhf.338
Zoni-Berisso, M., Lercari, F., Carazza, T., & Domenicucci, S. (2014). Epidemiology of atrial fibrillation: European Perspective. Clinical Epidemiology, 6, 213-220. doi:10.2147/CLEP.S47385
Marijon, E., Heuzey, J.L., Connolly, S., Yang, S., Pogue, J., Brueckmann, M., . . . Yusuf, S. (2013). Causes of death and influencing factors in patients with atrial fibrillation. Circu lation, 128 (20), 2192-2201. doi:10.1161/circulationaha. 112.000491
Chen, L.Y., Sotoodehnia, N., Bůžková, P., Lopez, F.L., Yee, L.M., Heckbert, S.R., . . . Alonso, A. (2013). Atrial fibrillation and the risk of sudden cardiac death. JAMA Internal Medicine, 173 (1), 29-35. doi:10.1001/2013.jamainternmed.744
Mcmurray, J.J., Adamopoulos, S., Anker, S. D., Auricchio, A., Bohm, M., Dickstein, K., . . . Ponikowski, P. (2012). ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal, 33 (14), 1787-1847. doi:10.1093/eurheartj/ehs104
Maeder, M.T., & Kaye, D.M. (2009). Heart failure with normal left ventricular ejection fraction. Journal of the American College of Cardiology, 53 (11), 905-918. doi:10.1016/j.jacc.2008.12.007
Lip, G.Y., Heinzel, F.R., Gaita, F., Juanatey, J.R., Heuzey, J.Y., Potpara, T., . . . Pieske, B. (2015). European Heart Rhythm Association/Heart Failure Association joint consensus document on arrhythmias in heart failure, endorsed by the Heart Rhythm Society and the Asia Pacific Heart Rhythm Society. European Journal of Heart Failure, 17 (9), 848-874. doi:10.1002/ejhf.338
Owan, T.E., Hodge, D.O., Herges, R.M., Jacobsen, S.J., Roger, V.L., & Redfield, M.M. (2006). Trends in prevalence and outcome of heart failure with preserved ejection fraction. New England Journal of Medicine, 355 (3), 251-259. doi:10.1056/nejmoa052256
Mcmurray, J.J., Carson, P.E., Komajda, M., Mckelvie, R., Zile, M.R., Ptaszynska, A., . . . Massie, B.M. (2008). Heart failure with preserved ejection fraction: Clinical characteristics of 4133 patients enrolled in the I-PRESERVE trial. European Journal of Heart Failure, 10 (2), 149-156. doi:10.1016/j.ejheart.2007.12.010
Linssen, G.C., Rienstra, M., Jaarsma, T., Voors, A.A., Gelder, I.C., Hillege, H.L., & Veldhuisen, D.J. (2011). Clinical and prognostic effects of atrial fibrillation in heart failure patients with reduced and preserved left ventricular ejection fraction. European Journal of Heart Failure, 13 (10), 1111-1120. doi:10.1093/eurjhf/hfr066
Bursi, F., Weston, S.A., Redfield, M.M., Jacobsen, S.J., Pakhomov, S., Nkomo, V.T., . . . Roger, V.L. (2006). Systolic and Diastolic Heart Failure in the Community. Jama, 296 (18), 2209-2216. doi:10.1001/jama.296.18.2209
Vasan, R.S., Larson, S.M., Benjamin, E.J., Evans, J.C., Reiss, C.K., & Levy, D. (1999). Congestive heart failure in subjects with normal versus reduced left ventricular ejection fraction. Journal of the American College of Cardiology, 33 (7), 1948-1955. doi:10.1016/s0735-1097(99)00118-7
Piccini, J.P., Hernandez, A.F., Zhao, X., Patel, M.R., Lewis, W.R., Peterson, E.D., & Fonarow, G.C. (2009). Quality of care for atrial fibrillation among patients hospitalized for heart failure. Journal of the American College of Cardiology, 54 (14), 1280-1289. doi:10.1016/j.jacc.2009.04.091
Lenzen, M., Scholte op Reimer, W.J., Boersma, E., Vantrimpont, P.J., Follath, F., Swedberg, K., . . . Komajda, M. (2004). Differences between patients with a preserved and a depressed left ventricular function: A report from the EuroHeart Failure Survey. European Heart Journal, 25 (14), 1214-1220. doi:10.1016/j.ehj.2004.06.006
Masoudi, F.A., Havranek, E.P., Smith, G., Fish, R.H., Steiner, J.F., Ordin, D.L., & Krumholz, H.M. (2003). Gender, age, and heart failure with preserved left ventricular systolic function. Journal of the American College of Cardiology, 41 (2), 217-223. doi:10.1016/s0735-1097(02)02696-7
Mcmurray, J.J., Carson, P.E., Komajda, M., Mckelvie, R., Zile, M.R., Ptaszynska, A., . . . Massie, B.M. (2008). Heart failure with preserved ejection fraction: Clinical characteristics of 4133 patients enrolled in the I-PRESERVE trial. European Journal of Heart Failure, 10 (2), 149-156. doi:10.1016/j.ejheart.2007.12.010
Jhund, P.S., Macintyre, K., Simpson, C.R., Lewsey, J.D., Stewart, S., Redpath, A., . . . Mcmurray, J.J. (2009). Long-term trends in first hospitalization for heart failure and subsequent survival between 1986 and 2003. Circulation, 119 (4), 515-523. doi:10.1161/circulationaha.108.812172
Doval, H., Nul, D., Grancelli, H., Perrone, S., Bortman, G., & Curiel, R. (1994). Randomised trial of low-dose amiodarone in severe congestive heart failure. The Lancet, 344 (8921), 493-498. doi:10.1016/s0140-6736(94)91895-3
Deedwania, P.C., Singh, B.N., Ellenbogen, K., Fisher, S., Fletcher, R., & Singh, S.N. (1998). Spontaneous conversion and maintenance of sinus rhythm by amiodarone in patients with heart failure and atrial fibrillation. Circulation, 98 (23), 2574-2579. doi:10.1161/01.cir.98.23.2574
Fonarow, G.C., & Corday, E. (2005). Overview of acutely decompensated congestive heart failure (ADHF): A Report from the ADHERE Registry. Heart Failure Reviews, 9 (3), 179-185. doi:10.1007/s10741-005-6127-6
Fung, J.W., Yu, C.M., Kum, L.C., Yip, G.W., & Sanderson, J.E. (2003). Role of beta-blocker therapy in heart failure and atrial fibrillation. Cardiac Electrophysiology Review, 7 (3), 236-242. doi:10.1023/b:cepr.0000012390.43937.2c
Neuberger, H., Mewis, C., Veldhuisen, D.J., Schotten, U., Gelder, I.C., Allessie, M. A., & Bohm, M. (2007). Management of atrial fibrillation in patients with heart failure. European Heart Journal, 28 (21), 2568-2577. doi:10.1093/eurheartj/ehm341
Maisel, W.H., & Stevenson, L.W. (2003). Atrial fibrillation in heart failure: Epidemiology, pathophysiology, and rationale for therapy. The American Journal of Cardiology, 91 (6), 2-8. doi:10.1016/s0002-9149(02)03373-8
Yusuf, S., Pitt, B., Davis, C.E., Hood, W.B., Jr., & Cohn, J.N. (1992). Effect of Enalapril on mortality and the development of heart failure in asymptomatic patients with reduced left ventricular ejection fractions. New England Journal of Medicine, 327 (10), 685-691. doi:10.1056/nejm199209033271003
Idänpään-Heikkilä, U., Gundersen, T., & Forsberg, S.Å. (1987). Effects of Enalapril on mortality in severe congestive heart failure. New England Journal of Medicine, 316 (23), 1429-1435. doi:10.1056/nejm198706043162301
Benjamin, E.J., Wolf, P.A., D’Agostino, R.B., Silbershatz, H., Kannel, W.B., & Levy, D. (1998). Impact of atrial fibrillation on the risk of death. Circulation, 98 (10), 946-952. doi:10.1161/01.cir.98.10.946
Swedberg, K., Olsson, L.G., Charlesworth, A., Cleland, J., Hanrath, P., Komajda, M., . . . Poole-Wilson, P. (2005). Prognostic relevance of atrial fibrillation in patients with chronic heart failure on long-term treatment with beta-blockers: Results from COMET. European Heart Journal, 26 (13), 1303-1308. doi:10.1093/eurheartj/ehi166
Veldhuisen, D.J., Aass, H., Allaf, D.E., Dunselman, P.H., Gullestad, L., Halinen, M., . . . Wikstrand, J. (2006). Presence and development of atrial fibrillation in chronic heart failure. European Journal of Heart Failure, 8 (5), 539-546. doi:10.1016/ j.ejheart.2006.01.015
Anter, E., Jessup, M., & Callans, D. J. (2009). Atrial fibrillation and heart failure. Circulation, 119 (18), 2516-2525. doi:10.1161/circulationaha.108.821306
Kotecha, D., & Piccini, J.P. (2015). Atrial fibrillation in heart failure: What should we do? European Heart Journal, 36 (46), 3250-3257. doi:10.1093/eurheartj/ehv513
Cleland, J.G., Swedberg, K., Follath, F., Komajda, J., Cohen-Solal, A., Aguilar, J.C., . . . Mason, J. (2003). The EuroHeart Failure survey programme–a survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe Part 1: Patient characteristics and diagnosis. European Heart Journal, 24 (5), 442-463. doi:10.1016/s0195-668x(02)00823-0
Dries, D., Exner, D., Gersh, B., Domanski, M., Waclawiw, M., & Stevenson, L. (1998). Atrial fibrillation is associated with an increased risk for mortality and heart failure progression in patients with asymptomatic and symptomatic left ventricular systolic dysfunction: A retrospective analysis of the SOLVD trials. Journal of the American College of Cardiology, 32 (3), 695-703. doi:10.1016/s0735-1097(98)00297-6
Lown, B., Amarasingham, R., & Neuman, J. (1962). Clinical Science. JAMA: The Journal of the American Medical Association, 182 (5), 548-555. doi:10.1001/jama.1962.03050440040012
Zoni-Berisso, M., Lercari, F., Carazza, T., & Domenicucci, S. (2014). Epidemiology of atrial fibrillation: European Perspective. Clinical Epidemiology, 6, 213-220. doi:10.2147/CLEP.S47385
Murin, J., Naditch-Brûlé, L., Brette, S., Chiang, C., O’Neill, J., & Steg, P.G. (2014). Clinical Characteristics, Management, and Control of Permanent vs. Nonpermanent Atrial Fibrillation: Insights from the RealiseAF Survey. PLoS ONE, 9( 1), е86443. doi:10.1371/journal.pone.0086443
Keating, R.J., Gersh, B.J., Hodge, D.O., Weivoda, P.L., Patel, P.J., Hammill, S.C., & Shen, W. (2005). Effect of atrial fibrillation pattern on survival in a community-based cohort. The American Journal of Cardiology, 96 (10), 1420-1424. doi:10.1016/j.amjcard.2005.07.050
Kirchhof, P., Benussi, S., Kotecha, D., Ahlsson, A., Atar, D., Casadei, B., . . . Zeppenfeld, K. (2016). 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 37 (38), 2893-2962. doi:10.1093/eurheartj/ehw210
Ponikowski, P., Voors, A.A., Anker, S.D., Bueno, H., Cleland, J.G., Coats, A.J., . . . Meer, P.V. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37 (27), 2129-2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128
Gelder, I.C., Van, Groenveld, H.F., Crijns, H.J., Tuininga, Y.S., Tijssen, J.G., Alings, A.M., . . . Berg, M.P., Van Den. (2010). Lenient versus strict rate control in patients with atrial fibrillation. The New England Journal of Medicine, 362, 1363-1373. doi:10.1056/NEJMoa1001337
Mulder, B.A., Veldhuisen, D.J., Van, Crijns, H.J., Tijssen, J.G., Hillege, H.L., Alings, M., . . . Gelder, I.C., Van. (2013). Lenient vs. strict rate control in patients with atrial fibrillation and heart failure: a post-hoc analysis of the RACE II study. European Journal of Heart Failure, 15 (11), 1311-1318. doi:10.1093/eurjhf/hft093
Tadros, R., Khairy, P., Rouleau, J. L., Talajic, M., Guerra, P.G., & Roy, D. (2013). Atrial fibrillation in heart failure: Drug therapies for rate and rhythm control. Heart Failure Reviews, 19 (3), 315-324. doi:10.1007/s10741-013-9395-6
January, C.T., Wann, L.S., Alpert, J.S., Calkins, H., Cigarroa, J.E., Cleveland, J.C., . . . Yancy, C.W. (2014). 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: Executive Summary. Circulation, 130 (23), 2071-2104. doi:10.1161/cir.0000000000000040
Murin, J., Naditch-Brûlé, L., Brette, S., Chiang, C., O’Neill, J., & Steg, P.G. (2014). Clinical Characteristics, Management, and Control of Permanent vs. Nonpermanent Atrial Fibrillation: Insights from the RealiseAF Survey. PLoS ONE, 9 (1), е86443. doi:10.1371/journal.pone.0086443
Groenveld, H.F., Tijssen, J.G., Crijns, H.J., Berg, M.P., Hillege, H.L., Alings, M., . . . Gelder, I.C. (2013). Rate Control Efficacy in Permanent Atrial Fibrillation: Successful and Failed Strict Rate Control Against a Background of Lenient Rate Control. Journal of the American College of Cardiology, 61 (7), 741-748. doi:10.1016/j.jacc.2012.11.038
Gelder, I.C., Van, Groenveld, H.F., Crijns, H.J., Tuininga, Y.S., Tijssen, J.G., Alings, A.M., . . . Berg, M.P., Van Den. (2010). Lenient versus Strict Rate Control in Patients with Atrial Fibrillation. The New England Journal of Medicine, 362, 1363-1373. doi:10.1056/NEJMoa1001337
Camm, A.J., Breithardt, G., Crijns, H., Dorian, P., Kowey, P., Heuzey, J.L., . . . Weintraub, W. (2011). Real-life observations of clinical outcomes with rhythm- and rate-control therapies for atrial fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 58 (5), 493-501. doi:10.1016/j.jacc.2011.03.034
Dorian, P., & Angaran, P. (2014). β-blockers and atrial fibrillation: hypertension and other medical conditions influencing their use. Canadian Journal of Cardiology, 30(5), 38-41. doi:10.1016/j.cjca.2013.09.029
Chao, T., Liu, C., Tuan, T., Chen, S., Wang, K., Lin, Y., . . . Chen, S. (2015). Rate-control treatment and mortality in atrial fibrillation CLINICAL PERSPECTIVE. Circulation, 132 (17), 1604-1612. doi:10.1161/circulationaha.114.013709
Chan, M.M., & Lam, C.S. (2013). How do patients with heart failure with preserved ejection fraction die? European Journal of Heart Failure, 15 (6), 604-613. doi:10.1093/eurjhf/hft062
Lund, L.H., Benson, L., Dahlström, U., Edner, M., & Friberg, L. (2014). Association between use of β-Blockers and outcomes in patients with heart failure and preserved ejection fraction. Jama, 312 (19), 2008-2018. doi:10.1001/jama.2014.15241
Deedwania, P.C., & Lardizabal, J.A. (2010). Atrial fibrillation in heart failure: a comprehensive review. The American Journal of Medicine, 123 (3), 198-204. doi:10.1016/ j.amjmed.2009.06.033
Cadrin-Tourigny, J., Shohoudi, A., Roy, D., Talajic, M., Tadros, R., Mondésert, B., . . . Khairy, P. (2017). Decreased mortality with beta-blockers in patients with heart failure and coexisting atrial fibrillation. JACC: Heart Failure, 5 (2), 99-106. doi:10.1016/j.jchf.2016.10.015
Packer, M., Coats, A. J., Fowler, M.B., Katus, H.A., Krum, H., Mohacsi, P., . . . Demets, D.L. (2001). Effect of carvedilol on survival in severe chronic heart failure. New England Journal of Medicine, 344 (22), 1651-1658. doi:10.1056/nejm200105313442201
Packer, M., Fowler, M.B., Roecker, E.B., Coats, A.J., Katus, H.A., Krum, H., . . . Demets, D.L. (2002). Effect of Carvedilol on the morbidity of patients with severe chronic heart failure. Circulation, 106 (17), 2194-2199. doi:10.1161/ 01.cir.0000035653.72855.bf
Brunhuber, K.W., Van Mieghem, W., & Aschermann, M. (1999). The cardiac insufficiency bisoprolol study II (CIBIS-II): A randomised trial. The Lancet, 353 (9146), 9-13. doi:10.1016/s0140-6736(98)11181-9
Lip, G.Y., Heinzel, F.R., Gaita, F., Juanatey, J.R., Heuzey, J.Y., Potpara, T., . . . Pieske, B. (2015). European Heart Rhythm Association/Heart Failure Association joint consensus document on arrhythmias in heart failure, endorsed by the Heart Rhythm Society and the Asia Pacific Heart Rhythm Society. European Journal of Heart Failure, 17(9), 848-874. doi:10.1002/ejhf.338
Konishi, M., Haraguchi, G., Kimura, S., Inagaki, H., Kawabata, M., Hachiya, H., . . . Isobe, M. (2010). Comparative effects of Carvedilol vs Bisoprolol for severe congestive heart failure. Circulation Journal, 74 (6), 1127-1134. doi:10.1253/circj.cj-09-0989
Tamariz, L.J., & Bass, E.B. (2004). Pharmacological rate control of atrial fibrillation. Cardiology Clinics, 22 (1), 35-45. doi:10.1016/s0733-8651(03)00111-5
