ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗГІДНО З МІЖНАРОДНИМ ДОСВІДОМ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

  • P. F. Kolisnyk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • O. V. Dolynna Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • S. P. Kolisnyk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • I. V. Baranova Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Ключові слова: кардіореабілітація, ефективність, моделі, країни з низьким і середнім рівнями доходу

Анотація

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності праце­здатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР).

Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України.

Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness.

Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ.

Біографії авторів

P. F. Kolisnyk, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

доктор філософії, доцент кафедри внутрішньої медицини № 2, лікар фізіотерапевт ТОВ «Центр медичної реабілітації та спортивної медицини»

вул. Івана Пулюя 7, Вінниця, Україна

O. V. Dolynna, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

аспірант кафедри медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи ВНМУ ім. М.І. Пирогова, лікар терапевт ТОВ «Центр медичної реабілітації та спортивної медицини»

Адреса: вул. Марії Литвиненко-Вольгемут буд. 25, кв. № 9, м. Вінниця, Україна, 21018

тел.: 0937301955

S. P. Kolisnyk, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Колісник Сергій Петрович – доктор філософії, доцент кафедри внутрішньої медицини № 2, лікар фізіотерапевт ТОВ «Центр медичної реабілітації та спортивної медицини»

вул. Івана Пулюя 7, Вінниця, Україна

I. V. Baranova, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

доктор філософії, асистент кафедри медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи, лікар фізіотерапевт, зав. фізіотерапевтичним відділенням МКЛ №2

вул. Коцюбинського буд. 78, кв. 169, м. Вінниця, Україна, 21000

тел.: 0964420243

Посилання

Kovalenko, V.M., & Dorohoi, A.P. (2016). Sertsevo-sudynni khvoroby: medychno-sotsialne znachennia ta stratehiia rozvytku kardiolohii v Ukraini [Cardiovascular diseases: medical and social significance and strategy of cardiology development in Ukraine]. [in Ukrainian].

Al Quait, A.I.M., & Doherty, P.J. (2017). Overview of Cardiac Rehabilitation Evidence, Benefits and Utilisation. Global Journal of Health Science, 38-48.

Wenger, N. (2007). Cardiac rehabilitation. Cardiovasc. Prev. and Rehab., 34, 1-11.

Lavie, C.J., & Milani, R.V. (2006). Adverse psychologi­cal and coronary risk profiles in young patients with coronary artery disease and benefits of formal cardiac rehabilitation. Archives of Internal Medicine, 166 (17), 1878-1883.

Clark, A.M., Hartling, L., Vandermeer, B., & McAlis­ter, F.A. (2005). Meta-analysis: secondary prevention programs for patients with coronary artery disease. Annals of Internal Medicine, 143 (9), 659-672.

Willmer, K.A., & Waite, M. (2009). Clinical papers-Long-term benefits of cardiac rehabilitation: A five-year follow-up of community-based phase 4 programmes. Bri­tish Journal of Cardiology, 16 (2), 73.

Shields, G.E., Wells, A., Doherty, P., Heagerty, A., Buck, D., & Davies, L. M. (2018). Cost-effectiveness of cardiac rehabilitation: a systematic review. Heart.

Taylor, R.S., Brown, A., Ebrahim, S., Jolliffe, J., Noorani, H., Rees, K., & Oldridge, N. (2004). Exercise-based rehabilitation for patients with coronary heart disease: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. The American Journal of Medicine, 116 (10), 682-692.

Pesah, E., Supervia, M., Turk-Adawi, K., & Grace, S.L. (2017). A review of cardiac rehabilitation delivery around the world. Progress in Cardiovascular Diseases.

Piepoli, M.F., Corrà, U., Dendale, P., Frederix, I., Prescott, E., Schmid, J. P., ... & Graham, I. (2016). Challenges in secondary prevention after acute myocardial infarction: A call for action. European Journal of Preventive Cardio­logy, 23 (18), 1994-2006.

Lear, S.A., & Ignaszewski, A. (2001). Cardiac rehabilitation: a comprehensive review. Trials, 2 (5), 221.

Williams, M.A., Ades, P.A., Hamm, L.F., Keteyian, S.J., LaFontaine, T.P., Roitman, J.L., & Squires, R.W. (2006). Clinical evidence for a health benefit from cardiac rehabilitation: an update. American Heart Journal, 152 (5), 835-841.

Bittner, V., & Foody, J.A.M. (2007). Core components of cardiac rehabilitation/secondary prevention programs: 2007 Update. Journal of Cardiopulmonary Rehabilitation and Prevention, 27 (121/129).

Woodruffe, S., Neubeck, L., Clark, R. A., Gray, K., Ferry, C., Finan, J., ... & Briffa, T. G. (2015). Australian Cardiovascular Health and Rehabilitation Association (ACRA) core components of cardiovascular disease secondary prevention and cardiac rehabilitation 2014. Heart, Lung and Circulation, 24 (5), 430-441.

Sandesara, P.B., Lambert, C.T., Gordon, N.F., Flet­cher, G.F., Franklin, B. A., Wenger, N.K., & Sperling, L. (2015). Cardiac rehabilitation and risk reduction: time to “rebrand and reinvigorate”. Journal of the American College of Car­diology, 65 (4), 389-395.

Juocevicius, A., Oral, A., Lukmann, A., Takáč, P., Tederko, P., Hāznere, I., ... & Christodoulou, N. (2018). Evidence-based position paper on Physical and Rehabilitation Medicine (PRM) professional practice for people with cardiovascular conditions. The European PRM position (UEMS PRM Section). European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine, 54 (4), 634-643.

Piepoli, M.F., Corra, U., Adamopoulos, S., Benzer, W., Bjarnason-Wehrens, B., Cupples, M., ... & McGee, H. (2014). Secondary prevention in the clinical management of patients with cardiovascular diseases. Core components, standards and outcome measures for referral and delivery: a policy statement from the cardiac rehabilitation section of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. Endorsed by the Committee for Practice Guidelines of the European Society of Cardiology. European Journal of Preventive Cardiology, 21 (6), 664-681.

Grace, S.L., Turk-Adawi, K.I., Contractor, A., Atrey, A., Campbell, N.R., Derman, W., ... & Buckley, J. (2016). Cardiac rehabilitation delivery model for low-resource settings: an international council of cardiovascular prevention and rehabilitation consensus statement. Progress in Cardiovascular Diseases, 59 (3), 303-322.

Centers for Medicare & Medicaid Services. (2014). Decision memo for cardiac rehabilitation (CR) programs–chronic heart failure (CAG-00437N). Medicare Coverage Database. Baltimore, MD: CMS.

Balady, G.J. (2007). American Heart Association Exercise, Cardiac Rehabilitation, and Prevention Committee, the Council on Clinical Cardiology; American Heart Association Council on Cardiovascular Nursing; American Heart Association Council on Epidemiology and Preventi­on; American Heart Association Council on Nutrition, Physi­cal Activity, and Metabolism; American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation. Core compo­nents of cardiac rehabilitation/secondary prevention prog­rams: 2007 update: a scientific .... Circulation, 115, 2675-2682.

ESC Prevention of CVD Programme: Rehabilitation. (2018). Retrieved from https://www.escardio.org/Education/ESC-Prevention-of-CVD-Programme/Rehabilitation.

Ades, P.A., Keteyian, S.J., Wright, J.S., Hamm, L.F., Lui, K., Newlin, K., ... & Thomas, R.J. (2017). Increasing cardiac rehabilitation participation from 20 % to 70 %: a road map from the Million Hearts Cardiac Rehabilitation Collabo­rative. In Mayo Clinic Proceedings, 92 (2), 234-242. Elsevier.

Malinovskaya, I.E., Shumakov, V.A., & Tereshchenko, N.M. (2016). Rannyaya postgospitalnaya kardioreabilitatsiya patsiyentov posle infarkta miokarda – osnova effektivnoy vtorichnoy profilaktiki [Early post-hospital cardiorehabilitation of patients after myocardial infarction is the basis of effective secondary prevention]. [in Russian].

Kaiser, M., Varvel, M., & Doherty, P. (2013). Making the case for cardiac rehabilitation: modelling potential impact on readmissions. NHS Improvement, London.

De Gruyter, E., Ford, G., & Stavreski, B. (2016). Economic and social impact of increasing uptake of cardiac rehabilitation services–a cost benefit analysis. Heart, Lung and Circulation, 25 (2), 175-183.

Mufunda, J., Nyarango, P., Kosia, A., Obgamariam, A., Mebrahtu, G., Usman, A., ... & Tesfay, A. (2005). Noncommunicable diseases in Africa: a silent hypertension epidemic in Eritrea. Journal of Human Hypertension, 19 (3), 255.

World Health Organization. (2005). Part three – what works: the evidence for action. Preventing chronic diseases: a vital investment. WHO Global Report.

Babu, A. S., Lopez-Jimenez, F., Thomas, R. J., Isara­nu­watchai, W., Herdy, A.H., Hoch, J.S., & Grace, S.L. (2016). Advocacy for outpatient cardiac rehabilitation globally. BMC Health Services Research, 16 (1), 471.

(2018). Fond sotsialnoho strakhuvannia Ukrainy [Social Insurance Fund of Ukraine]. Retrieved from: http://www.fse.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/954736.

(2018). Fond sotsialnoho strakhuvannia Ukrainy [Social Insurance Fund of Ukraine]. Retrieved from: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/kievobl/uk/publish/article/92793;jsessionid=430E4043EAC9CC889FCB73708E712C38.

(2018). Fond sotsialnoho strakhuvannia Ukrainy [Social Insurance Fund of Ukraine]. Retrieved from: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/952253.

(2018). Kabinet Ministriv Ukrainy – Uriad povnistiu zabezpechuie finansuvannia sanatorno-kurortnoho likuvannia dlia pilhovykh katehorii hromadian [The Cabinet of Ministers of Ukraine. The government fully provides funding for sanatorium treatment for privileged citizens]. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-povnistyu-zabezpechuye-finansuvannya-sanatorno-kurortnogo-likuvannya-dlya-pilgovih-kategorij-gromadyan.

(2018). Kardiotsentry [Cardiocenters]. Retrieved from: http://moz.gov.ua/kardiocentri.

Опубліковано
2019-01-24
Як цитувати
Kolisnyk, P., Dolynna, O., Kolisnyk, S., & Baranova, I. (2019). ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗГІДНО З МІЖНАРОДНИМ ДОСВІДОМ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 6-16. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9599
Номер
Розділ
Огляд літератури