ВПЛИВ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВОК НА ВІДХИЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІТИЧНОГО СИНДРОМУ

  • I. V. Kuzminskyi Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», Київ
Ключові слова: реперфузія, експеримент, джгут, цитолітичний синдром.

Анотація

В останні роки в Україні, як і у всьому світі, зростає кількість надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. Особливе місце серед надзвичайних ситуацій займають терористичні акти, навмисне та ненавмисне використання вибухових пристроїв у побуті. Особливістю таких ситуацій є виникнення високоенергетичних пошкоджень, які супроводжуються масивною кровотечею, пошкодженням значного масиву м’яких тканин. Такі випадки потребують особливої уваги клініцистів, оскільки до несприятливих факторів у таких постраждалих додається ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок унаслідок накладання кровоспинних джгутів. Його дія при поєднаній травмі фактично не вивчена.

Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на показники цитолітичного синдрому при травмі органів черевної порожнини, ускладненій гіповолемічним шоком у ранньому післятравматичному періоді.

Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію.

Тварин поділили на контрольну і 3 дослідних групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболюванням (40 мг·кг-1) проксимально на нижні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв., що викликало розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі, моделювали закриту травму органів черевної порожнини за допомогою нанесення двох дозованих ударів у область черевної порожнини; шляхом пересічення стегнових судин та кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові в групі моделювали гіповолемічний шок. В третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм.

З метою визначення змін цитолітичного синдрому визначали активність ферментів – маркерів цитолітичного синдрому АлАТ і АсАТ уніфікованим методом.

Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця.

Результати. Наші дослідження виявили, що за умов змодельованих травм, незважаючи на їх тип, розвиваються цитолітичні процеси, які мають системний характер. Так, уже через 1 добу посттравматичного періоду зростає активність АлАТ та АсАТ, яке чітко відмічається не лише в ГД – 2 і ГД – 3, а і в ГД – 1. У подальшому, до 3 доби, процес деструкції клітинних мембран поглиблюється, що проявляється істотним збільшенням активності АлАТ і АсАТ сироватки крові, і продовжує поглиблення до 7 доби. Тенденція до зниження рівнів АсАТ і АлАТ спостерігається лише на 7 добу у ГД – 1. Порівняння у часовому інтервалі ГД – 2 і ГД – 3 дає розуміння того, що накладання джгутів на дві кінцівки у тварин з закритою травмою живота і масивною кровотечею поглиблює цитолітичні процеси, що відображається на активності АлАт і АсАТ.

Висновки. 1. В групах дослідження модельовані травми супроводжувались розвитком цитолітичних процесів, що мали тенденцію до розвитку в період ранніх проявів травматичної хвороби.

2.Ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок значно потенціює розвиток системних змін при травмі органів черевної порожнини та гіповолемічному шоку, що відображалось значним зростанням показників АлАт та АсАТ в ГД – 3, які через 7 днів спостереження перевищували контрольні відповідно на 118,2 % (р<0,001) та на 150,6 % (р<0,001).

Біографія автора

I. V. Kuzminskyi, Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», Київ
 

Посилання

Ode, G., Studnek, J., Seymour, R., Bosse, M.J. & Hsu, J.R. (2015). Emergency tourniquets for civilians: can military lessons in extremity hemorrhage be translated? J. Trauma Acute Care Surg., 79, 586-591.

Kafadar, H., Kafadar, S. & Tokdemir, M. (2014). Comparison of internal organ injuries by blunt abdominal trauma in rats with empty or full stomach. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg., 20(6), 395-400.

Singh, K.J. & Galagali, A. (2010). Abdominal Trauma in Combat. Med. J. Armed Forces India, 66(4), 333-337.

Stockinger, Z.T., Turner, C.A. & Gurney, J.M. (2018). Abdominal trauma surgery during recent US combat operations from 2002 to 2016. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 85, 122-128.

Inaba, K., Siboni, S., Resnick, S., Wong, Zh.J., Haltmeier, T., Benjamin, E. & Demetriades, D. (2015). Tourniquet use for civilian extremity trauma. J. Trauma Acute Care Surg., 79, 232-237.

Vrettos, T., Poimenidi, E., Athanasopoulos, P., Balasis, S., Karagiorgos, N., Siklis, … Fligkou, F. (2016). The effect of permissive hypotension in combined traumatic brain injury and blunt abdominal trauma: an experimental study in swines. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 20(4), 620-630.

Опубліковано
2018-10-02
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження