ФАКТОРИ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ПРОЯВИ ПЕРСИСТУЮЧОГО СИCТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

  • O. M. Kovalenko ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»
  • V. V. Rodionova ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»
Ключові слова: ХОЗЛ, артеріальна гіпертензія, системне запалення, високочутливий С-реактивний білок, фактори серцево-судинного ризику, тромбоцитарна активність.

Анотація

Підвищення рівня персистуючого системного запалення, одним з важливих біомаркерів якого є С-реактивний білок (СРБ), є фактором, що сприяє виникненню серйозних серцево-судинних подій як у хворих із серцево-судинною патологією, так і з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Мета – оцінити рівень сироваткового ультрачутливого С-реактивного білка (hsCPБ) та його зв’язок із факторами серцево-судинного ризику, активністю тромбоцитів у хворих з коморбідністю хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та артеріальної гіпертензії (АГ).

Матеріал і методи. У дослідження увійшли 84 пацієнти в стабільному стані, І гр. склали 44 хворих на ХОЗЛ у поєднанні з АГ І–ІІ стадії, ІІ гр. – 40 хворих з АГ І–ІІ стадії. Проведені оцінка клініко-анамнестичних даних, визначення офісного артеріального тиску (АТ), індексу маси тіла (ІМТ), статусу куріння та ступеня нікотинової залежності (Fagerstrom Test for Nicotine Dependence – FTND); високочутливе визначення концентрації сироваткового hsСРБ (ІФА), ліпідного профілю, ступеня адгезії, індукованої агрегації тромбоцитів (Тр) та фібриногену (ФГ), в І гр. – оцінка задишки за mMRS, частоти загострень протягом року, спірографія.

Результати. Рівень hsСРБ в І гр. був незалежний від віку, ІМТ, статусу куріння, ліпідного профілю, але мав зв'язок із збільшенням бронхообструкції та рівнем mMRS (р<0,05). При ІМТ ≤ 25 кг/м2 в І гр. був вище, ніж в ІІ гр. (р=0,007). В ІІ гр. hsСРБ вище при ІМТ>25кг/м2, ніж при ІМТ ≤ 25 кг/м2 (0,008), у курців (0,016) був пов'язаний із дисліпідемією (p <0,05). Індукована колагеном, тромбіном агрегація (Агр) в І гр. мала зворотний зв’язок, в ІІ гр. індукована колагеном Агр – прямий кореляційний зв’язок із hsСРБ (p<0,05), але загальна адгезивна та індукована Агр активність Тр в І гр. була вище, ніж в ІІ гр. У І гр. рівень фібриногену мав прямий кореляційний зв’язок із hsСРБ та зворотний – з ОФВ1.

Висновки. Підвищення рівня hsСРБ та ФГ у стабільних пацієнтів із ХОЗЛ, поєднаним з АГ, пов’язано із респіраторними порушеннями, при АГ – із збільшенням ІМТ, дисліпідемією, залежністю від куріння. Загальний протромботичий потенціал у хворих І гр. був вищим, ніж у ІІ гр., особливо при курінні, що обумовлено підвищенням адгезивно-агрегаційної активності Тр, а також зростанням фібриногенемії із збільшенням рівня hsСРБ.

Посилання

Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Di­sease (GOLD) The Global Strategy for tre Diagnosis, Mana­gement, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease (2018 report). Retrieved from: http://www.goldcopd.org

Chen, W., Thomas, J., Sadatsafavi, S., & FitzGe­rald, J.M. (2015). Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis. Lancet Respir. Med., 3 (8), 631-639.

Dercamer, M., & Yanssen, W. (2013). Chronic obstructive pulmonary diseases and comorbidities. Lancet Respir. Med., 1, 73-78.

Maclay, J.M., & MacNee, W. (2013). Assessment of cardiovascular comorbidity. Eur. Respir. Monogr., 59, 28-49.

Gimbrone, M., & García-Cardeña, G. (2016). Endothelial cell dysfunction and the pathobiology of atherosclerosis. Circulation Research, 118, 620-636.

Varga-Szabo, D., Pleines, I., & Nieswandt B. (2008). Cell adhesion mechanisms in pletelets. Arteriosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology, 28, 403-412.

Ostrovskyi, M.M., & Herych, P.R. Do pytannia polimorbidnosti i komorbidnosti u patsiientiv iz KhOZL [On the issue of polymorbidity and comorbidity in patients with COPD]. Ukr. pulmonol. zhurn. – Ukrainian Pulmonological Journal, 4, 19-24. Ukrainian.

Barnes, P.J. (2016). COPD: inflammatory mechanisms and systemic consequences. J. Allergy Clin. Immunol., 138 (1), 16-27.

Dahi, M., Vestbo, J., & Lange, P. (2013). C-reactive protein as a predictor of prognosis in chronic obstructive pulmonary disease. Am. J. Respir. Crit. Care Med., 175, 250-255.

Yousuf Omair, Mohanty, B.D., & Martin, S.S. (2013). High-sensitivity C-reactive protein and cardiovascular disease. JACC, 62 (5), 397-408.

Rodionova, V.V. (2006). Aktualnost problem khro­nichnykh obstruktivnykh zabolevaniy v structure profzabolevaniy. Kriterii i ekspertizy trudosposobnosti [Actuality of the problem of chronic obstructive pulmonary diseases in the structure of occupational diseases. Criteria for diagnosis and examination of work capacity]. Ukr. terapevt. zhurn. – Ukrainian Therapeutical Journal, 1, 105-112 [in Russian].

Опубліковано
2018-10-02
Як цитувати
Kovalenko, O., & Rodionova, V. (2018). ФАКТОРИ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ПРОЯВИ ПЕРСИСТУЮЧОГО СИCТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 157-162. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9346
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження