РОЛЬ ЧИННИКІВ РИЗИКУ У РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Анотація

Вступ. Немає сумнівів, що деменція є акту­альною медичною та соціальною проблемою. Щорічно реєструється близько 10 мільйонів но­вих випадків захворювання. Прогнозується, що загальне число хворих на деменцією складе близько 82 мільйонів в 2030 році і зросте майже вдвічі до 2050 року. Появі деменції завжди пере­дують когнітивні порушення. Так, через рік у 5–15 % пацієнтів з помірними когнітивними роз­ладами виникне деменція (для порівняння – в за­гальній популяції вірогідність її розвитку складає 1–5 %).

Також відомо, що найважливішим фактором ризику розвитку когнітивних порушень є артері­альна гіпертензія (АГ). Взаємозв’язок між висо­ким артеріальним тиском (АТ) і розладами когні­тивних функцій у літніх пацієнтів встановлений у великих епідеміологічних дослідженнях: Framingham, EVA, Gothenburg, Honolulu-Asia Aging Study – наявність артеріальної гіпертензії в середньому віці асоційована з підвищеним ризиком розвитку порушень пам’яті в літньому і старечому віці. Суб­клінічні ураження головного мозку відмічаються в 44 % хворих, що приблизно вдвічі перевищує поширеність ураження серця і нирок.

Мета роботи – проаналізувати стан когнітив­них функцій у хворих на артеріальну гіпертензію та оцінити роль чинників ризику у їх виникненні.

Матеріал і методи дослідження. Ми обсте­жили 22 хворих віком до 60 років (середній вік становив (51,1±7,3) року) з гіпертонічною хворо­бою (ГХ) І–ІІІ стадій. До контрольної групи увійшли 10 практично здорових осіб відповідного віку з нормальним рівнем АТ.

Усім хворим проведено клініко-анамнестичне обстеження, лабораторні (рівень холестерину, глюкози крові, креатиніну з розрахунком швидко­сті клубочкової фільтрації, електролітів крові) та інструментальні методи дослідження (добове мо­ніторування артеріального тиску, електрокардіо­графію, ультразвукове обстеження серця). Для об’єктивізації когнітивних порушень використову­вали нейропсихологічне тестування: коротка шка­ла дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination – MMSE), оцінка когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG), таблиці Шульте.

Отримані результати обробляли за допомо­гою програми “STATISTIKA FOR WINDOWS 5,5”. Для порівняння параметричних характеристик застосовували критерій Манна–Уїтні.

Результати й обговорення. Основними скар­гами серед пацієнтів були: головний біль, запамо­рочення, поганий сон, порушення пам’яті та уваги, швидка втомлюваність при розумовій праці.

Аналіз результатів за нейропсихологічними шкалами показав достовірне погіршення когні­тивного статусу у хворих основної групи, тоді як у контрольній групі когнітивних розладів не зафік­совано в жодного з пацієнтів (табл. 1). Такі показ­ники відповідають легким та помірним когнітив­ним порушенням.