ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИГЕЛІКОБАКТЕРНОЇ ТЕРАПІЇ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЕМОЗАРУ ТА ЛАЦІУМУ

Анотація

Виразкова хвороба – надзвичайно поширене захворювання. Ефективність ерадикації H. pylori при виразковій хворобі в останні роки зменши­лась до 70 %, що вимагає корекції та удосконален­ня лікувальної тактики.

Мета роботи − вивчити ефективність антиге­лікобактерної терапії виразкової хвороби два­надцятипалої кишки, в складі якої як інгібітор протонної помпи використовують пемозар та пробіотик лаціум.

Матеріал і методи дослідження. Обстеже­но 24 хворих (14 жінок, 10 чоловіків) віком від 25 до 65 років. Хворі були поділені на 2 групи: 1 − 14 осіб (контрольна) приймали стандартну анти­гелікобактерну терапію 14 днів; 2 − 10 пацієнтів (основна) одержували пемозар по 40 мг 2 рази на день на тлі цієї терапії впродовж 14 днів. Одночас­но хворі приймали лаціум по 1 сш 2 рази на день протягом 14 днів. Через місяць після закінчення лікування хворим проводили ЕГФДС з уреазним тестом, за яким оцінювали ефективність еради­кації.

Результати досліджень показали, що під впливом проведеного лікування ефективність ерадикації H. pylori в 2 групі становила 92 %, тоді як в 1 − 68 %. Також у пацієнтів 2 групи після ліку­вання зникли запори, зменшився метеоризм. У 1 групі спостерігали запори у 14 %, метеоризм – у 11 %.

Висновок. Включення до складу антигеліко­бактерної терапії пемозару і лаціуму підвищує ефективність ерадикації гелікобактерної інфекції та покращує клінічну картину захворювання.

Перспективи подальших досліджень поля­гають у вивченні нових схем антигелікобактерної терапії виразкової хвороби.