МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ: АНАЛІЗ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

  • G. M. Chornenka ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • M. V. Logach Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: ендометрій, проліферація, секреція, репродуктивний вік, морфометрія.

Анотація

Ендометрій – це головна структура у реалізації імплантації, яка зазнає постійних морфофункціональних змін, а його адекватні стан та прегравідарна трансформація є необхідними умовами для нормального розвитку вагітності, надто в її першому триместрі. Дослідження особливостей морфологічної структури нормального ендометрія із застосуванням сучасних морфометричних методів є необхідним для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, розвиток яких може перешкоджати настанню вагітності.

Матеріал і методи. Для морфометричного дослідження використовували гістологічні препарати функціонального шару матки 20 жінок репродуктивного віку із нормальним ендометрієм у фазах проліферації та секреції. Виконували серійні поступові зрізи з парафінових блоків товщиною 2–4 мікрона, зафарбовували за стандартною методикою гематоксиліном і еозином. Проводили замір та аналіз діаметра залоз ендометрія, товщини стінки залоз, співвідношення площі перерізу залоз до площі ендометрія.

Результати. У результаті морфометричного дослідження гістологічних препаратів функціонального шару матки у жінок репродуктивного віку, із нормальним менструальним циклом, середній вік яких становив (32±10) років, з’ясовано, що результати морфологічного дослідження можуть використовуватись з метою аналітичного дослідження як фізіологічної, так і патологічної трансформативності ендометрія людини.

Діаметр залоз ендометрія у фазі проліферації коливався в межах 28,29–70,29 мкм при значенні IQR=21,94. Товщина стінки була рівномірна і її значення становили (15,02±3,61) мкм. Співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми були рівномірними у всьому зразку і коливалися в межах від 7 % до 13 % із середнім значенням 10 %.

При морфометричному дослідженні поліморфність залозистих структур ендометрія секреторного типу підтверджується певними показниками: діаметр залоз становить 71,81 (47,71; 83,95) мкм та коливається від 33,39 мкм до 125,02 мкм при значенні IQR=36,24. Збільшення діаметра, порівняно з показниками у фазі проліферації, є статистично достовірним (р<0,05 при точному значенні критерію Манна–Уіттні U=72). Товщина стінок залоз при цьому дещо зменшилась і становила (13,13±3,37) мкм, що було статистично достовірно менше показника товщини у фазі проліферації. Розташовувались залози більш хаотично, порівняно із зразками фази проліферації, – показник співвідношення площі перерізу залоз до площі перерізу паренхіми коливався від 17 % до 52 % із середнім значенням 32 % (різниця статистично достовірна, р<0,05 при значенні c2=97).

Висновки. Морфологічній структурі ендометрія жінок репродуктивного віку притаманні не лише гістологічні, а й морфометричні відмінності. Отримані нами дані свідчать про достовірну різницю основних морфометричних показників залоз слизової матки в проліферативній та секреторній фазах менструального циклу в нормі.

Перспективи подальших досліджень. Морфологічна структура ендометрія за умов норми та патології вимагає нових підходів із застосуванням сучасних доступних методів, необхідних для розуміння суті патологічних процесів фукціонального шару матки, особливо у жінок репродуктивного віку, що звертаються з приводу непліддя, спричиненого матковим фактором.

Біографії авторів

G. M. Chornenka, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Випускник ТДМУ, заочний аспірант кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини

M. V. Logach, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

 Кафедра нормальної анатомії, асистент. 

Посилання

Abràmoff, M.D., Magalhães, P.J., & Ram, S.J. (2004). Image processing with Image J. Biophotonics Int., 11 (7), 36-42.

Schneider, C.A., Rasband, W.S., & Eliceiri, K.W. (2012). NIH Image to ImageJ: 25 years of image analysis. Nat. Methods, 9 (7), 671-675.

Tschanz, S., Burri, P., & Weibel, E. (2011). A simple tool for stereological assessment of digital images: the STEPanizer. J. Microsc., 243

Crum, C.P., & Lee, K.L. (2006). Evolution of cyclic endometrium and, benign endometrial disorders. In: Diagnostic ginecologic and obstetric pathology. Elsevier Sanders.

Dubnitskaya, L.V., & Nazarenko, T.A. (2007). Khronicheskiy endometrit: vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [Chronic endometritis: diagnostic and treatment options]. Consilium Medicum, 9 (6), 25-28 [in Russian].

Kondrikov, N.I. (2008). Patologiya matki [Pathology of the uterus]. Moscow: Prakticheskaya meditsina [in Russian].

Kondrikov, N.I. (2008). Patologiya matki [Pathology of the uterus]. Moscow: Prakticheskaya meditsina [in Russian].

Zakharenko, N.F. (2012.) Imunohistokhimichni markery proliferatsii ta apoptozu endometriiu u zhinok z endometriozom riznoi lokalizatsii [Immunohistochemical markers of proliferation and apoptosis of endometrium in women with endometriosis of different localization]. Zdorovye zhenshchiny – Women’s Health, 10 (78), 98-100 [in Ukrainian].

Опубліковано
2018-10-02
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження