ДИНАМІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДОРОСЛИМИ ПАЦІЄНТАМИ З ЮВЕНІЛЬНИМ РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ

Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, дорослий вік, якість життя, лікування

Анотація

Протягом останніх років у лікуванні ювенільного ревматоїдного артириту (ЮРА) відбувся суттєвий прогрес, пов’язаний із розробленням інноваційних лікарських засобів, хоча доступність для українських пацієнтів обмежена через високу ціну та відсутність достатнього державного забезпечення.

Мета роботи – провести обстеження молодих дорослих пацієнтів з ЮРА на момент звернення до дорослого ревматолога та через рік спостереження з оцінкою динаміки клінічних, лабораторних показників, психологічного стану, стану мінеральної щільності кісткової тканини та проведеного лікування.

Матеріал і методи. У дослідження включено 168 пацієнтів з ЮРА, що досягли 18-річного віку, які були обстежені на базі Олександрівської міської клінічної лікарні, м. Київ з оцінкою клініко-лабораторних паказників активності захворювання, якості життя (ЯЖ) за SF-36, алекситимії за TAS, рівня депресії за PHQ-9, стану мінеральної щільності кісткової тканини та отриманого лікування.

Результати. При динамічному спостереженні за дорослими пацієнтами з ЮРА протягом 1 року на фоні терапії згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги хворим з ЮРА виявлено зменшення тривалості ранкової скутості (p<0,05), покращення суглобового синдрому, зменшення артриту кистей (p<0,05), артриту більше трьох суглобів (p<0,05), симетричного артриту (p<0,05), ентезитів (p<0,05), болю в хребті (p<0,05), що відоб­разилося в зниженні (p<0,05) ступеня функціональної недостатності суглобів та відсутності рентгенологічного прогресування, не збільшилася потреба в протезуванні суглобів, не виявлено динамічних змін системних проявів, наявності увеїту та сакроілеїту. Виявлено відсутність позитивної динаміки лабораторних показників активності ЮРА в дорослому віці за DAS28 та JADAS, ШОЕ, СРБ, хоча є тенденція до їх зменшення. У пацієнтів з ЮРА залишається активність захворювання через 1 рік спостереження в дорослому віці. За рік спостереження виявлено збільшення рівня вітаміну 25-(ОН) (p<0,05), хоча він все ще не нормалізувався. Встановлено, що як на момент первинного огляду, так і після спостереження протягом 1 року МЩКТ в різних ділянках скелета та Z- і T-показники відповідних ділянок були достовірно нижчими, порівняно з групою контролю. Однак, при оцінці МЩКТ в різних відділах скелета та Z- і T-показників відповідних ділянок не виявлено їх динамічних змін протягом року спостереження. Через 1 рік спостереження не виявлено відмінностей ні за ЯЖ та її шкалами, ні за рівнем алекситимії, ні за ступенем депресії. Хоча 4 % пацієнтів з ЮРА після 1 року спостереження в дорослому віці мали від легкої «субклінічної» до середнього ступеня тяжкості депресію, тоді як на момент первинного огляду дорослим ревматологом ознаки депресії різного ступеня спостерігали у 61,1 % пацієнтів.

Висновки. У дорослих пацієнтів з ЮРА, що перебували під спостереженням протягом 1 року, відмічена стабілізація як клінічного, так і психологічного стану. Через 1 рік спостереження виявлено зменшення тривалості ранкової скутості та покращення суглобового синдрому, що відобразилося в зниженні ступеня функціональної недостатності суглобів та припиненні рентгенологічного прогресування, однак утримувалась висока лабораторна активність. При оцінці МЩКТ у різних відділах скелета та Z- і T-показників відповідних ділянок не виявлено її позитивних динамічних змін протягом року спостереження. Через 1 рік спостереження за дорослими пацієнтами з ЮРА не виявлено відмінностей в ЯЖ за її шкалами, алекситимії, та ступені депресії, що свідчить про необхідність корекції за участі відповідних спеціалістів. Встановлено, що 32 (19 %) пацієнти від дебюту захворювання до дорослого віку не приймали хворобомодифікуючих препаратів, та отримували терапію лише НПЗП та локально глюкокортикоїдами, 53 (31,5 %) пацієнти приймали протягом всієї тривалості захворювання 1 хворобомодифікуючий препарат, 34 (20,2 %) пацієнти отримували послідовно або паралельно 2 хворобомодифікуючих препарати, 11 (6,5 %) пацієнтів отримували послідовно або паралельно 3 хворобомодифікуючих препарати, 19 (11,3 %) пацієнтів отримували 1 хворобомодифікуючий препарат та 1 препарат ІБТ, 10 (6 %) пацієнтів отримували 2 хворобомодифікуючих препарати та 1 препарат ІБТ, 9 (5,4 %) пацієнтів отримували більше 3 хворобомодифікуючих препаратів або більше 2 препаратів ІБТ.

Біографія автора

M. B. Dzhus, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

доцент, кафедра внутрішньої терапії №2

Посилання

Kovalenko, V.M., Omelchenko, L.I., Yaremenko, O.B., Marushko, T.V., Bohmat, L.F., Harmish, O.O., … Dzhus, M.B. (2016). Spadkoiemnist ta efektyvnist terapii yuvenilnoho idiopatychnoho artrytu: napriamky personifikovanoi tera­pii [Continuity and effectiveness of juvenile idiopathic arthritis therapy: the direction of personified therapy]. Ukr. Revm. Zhurnal – Ukrainian Rheumatological Journal, 64 (2), 9-16 [in Ukrainian].

Stasenko, T. (2018). Chy zmozhut prodovzhyty likuvannia yuvenilnoho revmatoidnoho artrytu dorosli patsiienty? [Will adult patients continue to treat juvenile rheumatoid arthritis?]. Ukr. Med. Chasopys – Ukrainian Medical Journal. Retrieved from: https://www.umj.com.ua/article/121020/chi-zmozhut-prodovzhiti-likuvannya-yuvenilnogo-revmatoyidnogo-artritu-dorosli-patsiyenti [in Ukrainian].

Petty, R.E., Southwood, T.R. & Manners, P. (2004). International League of Associations for Rheumatology classification of juvenile idiopathic arthritis: second revision, Edmonton 2001. J. Rheumatol., 31, 390-392.

Jenkinson, C., Stewart-Brown, S., Petersen, S. & Paice, C. (1999). Assessment of the SF-36 version 2 in the Uni­ted Kingdom. J. Epidemiol. Community Health, 53 (1), 46-50.

Campolina, A.G. & Ciconelli, R.M. (2008). SF-36 and the development of new assessment tools for quality of life. Acta Reumatol. Port, 33 (2), 127-133.

Kroenke, K., Spitzer, R.L. & Williams, J.B. (2001). The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. J. Gen. Intern. Med., 16 (9), 606-613. doi: 10.1046/j.1525- 1497.2001.016009606.x

Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy (2012). Nakaz MOZ Ukrainy vid 22.10.2012 r. № 832 “Pro zatverdzhennia Unifikovanoho klinichnoho protokolu medychnoi dopomohy ditiam, khvorym na yuvenilnyi artryt” [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 22.10.2012 № 832 "On approval of the Unified clinical protocol for medical care for children with juvenile arthritis"]. Kyiv.

Relas, H., Luosujarvi, R. & Kosola, S. (2017). Outcome of transition phase patients with juvenile idiopathic arthritis. Modern Rheumatology. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/14397595.2017.1416890

Vidqvist, K.L., Malin, M., Varjolahti-Lehtinen, T. & Korpela, M.M. (2013). Disease activity of idiopathic juvenile arthritis continues through adolescence despite the use of biologic therapies. Rheumatology, 52, 1999-2003.

Опубліковано
2018-10-01
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження