ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯІНФАРКТНОГО ПЕРІОДУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КОМОРБІДНІСТЮ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПЕРКУТАННЕ КОРОНАРНЕ ВТРУЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8955Ключові слова:
інфаркт міокарда, перкутанне коронарне втручання, коморбідність, цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ускладнення інфаркту міокарда, післяінфарктний період.Анотація
Цукровий діабет 2 типу (ЦД) та інфаркт міокарда (ІМ) часто поєднуються, на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) це поєднання зумовлює швидкий розвиток ускладнень з боку судин нирок, великих судин серця, мозку, периферійних судин нижніх кінцівок. У таких пацієнтів прогноз зазвичай гірший, а летальність перевищує аналогічні показники у осіб без порушень вуглеводневого обміну. Навіть після успішно проведеного перкутанного коронарного втручання (ПКВ) ризик несприятливих подій складає 10 % в перший рік та 5 % щорічно впродовж наступних чотирьох років.
Мета дослідження – вивчити особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією, які перенесли перкутанне коронарне втручання.
Матеріали та методи. Обстежено 325 пацієнтів із гострим коронарним синдромом в поєднанні із ЦД та АГ, віком від 37 до 92 років (в середньому (66,22±0,53) роки), із них 133 жінки та 192 чоловіки. Відповідно до методу відновлення коронарного кровотоку хворих було поділено на дві групи: 1 група – пацієнти, яким провели ПКВ (n=124), 2 група – пацієнти, яким не проводили інвазивне втручання (n=201). Далі проаналізували та оцінили клініко-лабораторні та інструментальні показники для виявлення особливостей.
Результати. У пацієнтів обох груп виявлено й іншу супутню патологію, надмірну вагу тіла, шкідливі звички (куріння), Ехо-показники, притаманні концентричній гіпертрофії міокарда. Осіб 1 гр. закономірно швидше госпіталізовано в стаціонар (через (14,50±2,04) год), ніж 2 гр. (47,42±5,63) год (p<0,001). Ранній післяінфарктний період у них характеризувався достовірно меншою кількістю ускладнень, таких як ГСН ІІІ і ІV (за Killip) – 9 та 5 % у 1 гр. проти 25 та 16 % у 2 гр.; аритмії – 13 проти 25 %, та блокади – 11 проти 20 %. Механічні та тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів із ПКВ виявлені не були. Інтервенційне відновлення коронарної прохідності стало профілактикою розвитку ранньої післяінфарктної стенокардії, яка виникла у 11 % у пацієнтів без ПКВ. 30-денна летальність у пацієнтів обох груп суттєво не відрізнялась і становила у 1 гр. 3,17 %, у 2 гр. – 5,74 %, (p>0,05). Однак річне виживання було достовірно вищим у пацієнтів із ендоваскулярним втручанням – 92,60 % у 1 гр. проти 85,63 % у 2 гр., p = 0,029.
Висновки. 1. Перебіг післяінфарктного періоду у пацієнтів із поєднанням АГ та ЦД характеризувався високою часткою таких грізних ускладнень як кардіогенний шок, серцева астма, гостра лівошлуночкова недостатність, нерідко з розвитком набряку легень. Вказана коморбідність достовірно відрізнялась проаритмогенною активністю міокарда та розвитком блокад серця.
2. Перкутанне коронарне втручання в умовах коморбідності суттєво впливало на зменшення ускладнень у гострому періоді інфаркту міокарда: рідше виникали порушення ритму та провідності, гостра серцева недостатність ІІІ – ІV ст. (Killip) та механічні ускладнення. Коронарне втручання також служило профілактикою розвитку ранньої післяінфарктної стенокардії.
3. Річне виживання пацієнтів після інвазивного відновлення коронарного кровотоку достовірно вище, ніж у пацієнтів, яким реваскуляризація не проводилася.
Посилання
Hadartsev, A.A., Smolenskiy, A.V., Makisheva, R.T., & Prilepa, S.N. (2014). Mehanizmy adaptatsii i ikh korektsiya v klinike vnutrennikh bolezney pri sakharnom diabete 2 tipa [Adaptation mechanisms and their correction at Clinic of Internal Diseases in type 2 diabetes mellitus]. Terapevt – Therapist, 10, 46-49 [in Russian].
Oganov, R.G. (2014). Dostizeniya i neudachi v profilaktike serdechno-sosudistykh zabolevaniy [Achievements and failures in the prevention of cardiovascular diseases]. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika – Cardiovascular Therapy and Prevention, 1, 4-7 [in Russian].
Bilovol, O.M., Shalimova, A.S., & Kochuieva, M.M. (2014). Komorbidnist hipertonichnoi khvoroby ta tsukrovoho diabetu 2 typu – aktualna problema suchasnoi medytsyny [Comorbidity hypertension and diabetes mellitus – actual problem of modern medicine]. Ukr. terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 1, 11-17 [in Ukrainian].
Fadieienko, H.D., Hridnev, A.O., & Nesen, A.O. (2013). Komorbidnist i vysokyi kardiovaskuliarnyi ryzyk – kliuchovi pytannia suchasnoi medytsyny [Comorbidity and high cardiovascular risk are the key issues of modern medicine]. Ukr. terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 1, 102-107 [in Ukrainian].
Kornienko, E.A., Oinotkinova, O.Sh., & Baranov, A.P. (2015). Sovremennye vzgliady na etiopatogenez infarkta miokarda pri sakharnom diabete 2 tipa i metody lecheniya (obzor literatury) [Modern views on the etiopathogenesis of myocardial infarction in type 2 diabetes mellitus and methods of treatment (literature review)]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy – Bulletin of the New Medical Technologies, 2, 3-8. – Retrieved from: http//www.medtsu.tula.ru/VNMT/ Bulletin/E2015-2/5198.pdf [in Ukrainian].
