ВПЛИВ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ МІКРОПОЛЯРИЗАЦІЇ НА МОЗКОВУ ГЕМОДИНАМІКУ У ПАЦІЄНТІВ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ГІПОКСІЙНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ

  • K. V. Yatsenko Інститут фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук України, Київ «Неврологічна клініка доктора Яценко», м. Київ, Україна
Ключові слова: мікрополяризація, перинатальна гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, транскраніальна доплерографія

Анотація

Перинатальна гіпоксійно-ішемічна енцефалопатія (ПГІЕ) – актуальна проблема неврології та неонатології. Перспективним для лікування ПГІЕ є неінвазивний інструмент моделювання активності головного мозку – транскраніальна мікрополяризація.

Мета – дослідити можливість застосування методу мікрополяризації в комплексному лікуванні пацієнтів з перинатальною гіпоксійно-ішемічною енцефалопатією.

Матеріали та методи. У ході дослідження на базі «Неврологічної клініки доктора Яценко» (м. Київ) було обстежено і комплексно проліковано 45 дітей у віці від 2 до 12 років з гіпоксійно-ішемічною енцефалопатією. До групи порівняння, яким проводили базисні лікувально-реабілітаційні заходи, увійшли 15 дітей, до основної – 30, яким на фоні базисної терапії додатково проводили курс мікрополяризації. Транскраніальну мікрополяризацію (ТМП) виконували згідно з розробленими індивідуальними схемами лікування залежно від локалізації патології. Мозкову гемодинаміку дітей з ПГІЕ до і після комплексного лікування з застосуванням методу ТМП аналізували за допомогою транскраніальної доплерографії судин голови.

Результати. ТМП зменшувала коефіцієнт асиметрії кровообігу по середніх мозкових артеріях (СМА) на 12,7 %, тоді як у групі порівняння лише на 4,4 %; по передніх мозкових артеріях (ПМА) – на 9,5 %, а у групі порівняння цей показник становив 1,1 %. ТМП вірогідно зменшувала високі середні швидкості кровообігу за цикл (СШК) по базилярній артерії (БА), СМА та ПМА (на 22,0 %, 17,7 % та 7,5 % відповідно); у групі порівняння вірогідної позитивної динаміки відзначено не було. ТМП вірогідно збільшувала низькі СШК по БА, СМА та ПМА (на 28,4 %, 21,9 % та 10,4 % відповідно); статистично вірогідне зростання СШК на 10,1 % було лише по СМА у пацієнтів групи порівняння.

Висновки. Отримані дані свідчать про те, що комплексна терапія з використанням транскраніальної мікрополяризації у пацієнтів з ПГІЕ покращує показники мозкової гемодинаміки, а також позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання.

Посилання

Volpe, J.J. (2001). Perinatal brain injury: From pathogenesis to neuroprotection. Mental Retardation and Developmental Disabilities Research Reviews, 7 (1), 56-64.

Douglas-Escobar, M., & Weiss, M.D. (2015). Hy­poxic-ischemic encephalopathy: A review for the clinician. JAMA Pediatrics, 169, 397-403. doi: 10.1001/jamapediatrics.2014.3269.

Shetty, J. (2015). Neonatal seizures in hypoxic-ischae­mic encephalopathy-risks and benefits of anticonvulsant therapy. Developmental Medicine and Child Neuro­logy, 57, 40-43. doi: 10.1111/dmcn.12724.

Riljak, V., Kraf, J., Daryanani, A., Jiruška, P., & Otáhal, J. (2016). Pathophysiology of perinatal hypoxic-ischemic encephalopathy – biomarkers, animal models and treatment perspectives. Physiological Research, 65 (Supplementum 5), S533-S545.

Northington, F.J., Chavez-Valdez, R., & Martin, L.J. (2011). Neuronal cell death in neonatal hypoxia-ischemia. Annals of Neurology, 69, 743-758. doi: 10.1002/ana.22419.

Thornton, C., Baburamani, A.A., Kichev, A., & Hagberg, H. (2017). Oxidative stress and endoplasmic reticulum (ER) stress in the development of neonatal hypoxic-ischaemic brain injury. Biochemical Society Transactions, 45 (5), 1067-1076. doi: 10.1042/BST20170017.

Leaw, B., Nair, S., Lim, R., Thornton, C., Mallard, C., & Hagberg, H. (2017). Mitochondria, bioenergetics and excito­toxicity: new therapeutic targets in perinatal brain injury. Frontiers in Cell Neuroscience, 11, 199. doi: 10.3389/fncel.2017.00199.

Takai, H., Tsubaki, A., Sugawara K., Miyaguchi S., Oyanagi K., Matsumoto T., ... Yamamoto N. (2016). Effect of transcranial direct current stimulation over the primary motor cortex on cerebral blood flow: a time course study using near-infrared spectroscopy. Advances in Experimental Medicine and Biology, 876, 335-341. doi: 10.1007/978-1-4939-3023-4_42.

Nitsche, M.A., Cohen, L.G., Wassermann, E.M., Priori, A., Lang, N., Antal, A., ... Pascual-Leone, A. (2008). Trans­cranial direct current stimulation: State of the art 2008. Brain Stimulation, 1, 206-223. doi: 10.1016/j.brs.2008.06.004

Hawkins, B.T. & Davis, T.P. (2005). The blood-brain barrier/neurovascular unit in health and disease. Pharmacological Reviews, 57, 173-185.

Mishra, A.J. (2017). Binaural blood flow control by astrocytes: listening to synapses and the vasculature. The Journal of Physiology, 595 (6), 1885-1902. doi: 10.1113/JP270979.

Attwell, D., Buchan, A.M., Charpak, S., Lauritzen, M., Macvicar, B.A., Newman, E.A. (2010). Glial and neuronal control of brain blood flow. Nature, 468, 232-243. doi: 10.1038/nature09613.

Han, C.H., Song, H., Kang, Y.G., Kim, B.M., & Im, C.H. (2014). Hemodynamic responses in rat brain during trans­cranial direct current stimulation: a functional near-in­frared spectroscopy study. Biomedical Optics Express, 5 (6), 1812-1821. doi: 10.1364/BOE.5.001812.

Zheng, X., Alsop, D.C., Schlaug, G. (2011). Effects of transcranial direct current stimulation (tDCS) on human regional cerebral blood flow. Neuroimage, 58 (1), 26-33. doi: 10.1016/j.neuroimage.2011.06.018.

Giovannella, M., Ibañez, D., Gregori-Pla, C., Kacprzak, M., Mitjà, G., Ruffini, G., & Durduran, T. (2018). Concurrent measurement of cerebral hemodynamics and electroencephalography during transcranial direct current stimulation. Neurophotonics, 5 (1), 015001. doi: 10.1117/1.NPh.5.1.015001.

Pelletier, S.J, Cicchetti, F. (2014). Cellular and molecular mechanisms of action of transcranial direct current stimulation: evidence from in vitro and in vivo models. The International Journal of Neuropsychopharmacology, 18 (2), 1-13. doi: 10.1093/ijnp/pyu047.

Опубліковано
2018-10-02
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження