ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8915Ключові слова:
діагностика, рентгенологічні ознаки, внутрішньосуглобові ушкодження, коксартроз.Анотація
Цікавим в науковому та практичному плані є проведення аналізу даних рентгенологічного обстеження хворих з метою визначення патогномонічних рентгенологічних ознакокомплексів, які визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба та які були підтверджені артроскопічно.
Мета дослідження – визначити патогномонічні рентгенологічні ознакокомплекси, які характеризують внутрішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС). Було проведено обстеження 105 хворих з коксартрозом I–II cтадії з визначенням патогномонічних рентгеноознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким проводили артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова в період з 2006–2015 р.
Матеріали і методи. Для оцінки поширеності рентгенологічних ознак у хворих з ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднанням був проведений частотний аналіз.
Результати. У обстежених хворих визначена низька частота поширеності рентгенологічних ознак, які характерні для ВУМЕКС при ранніх стадіях КА. До рентгенологічних ознак, що характерні для рincer-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: ознака заднього краю (posterior wall sing) (0,47); кут Віберга менше 39° (0,45); зменшення величини індексу екструзії (0,40), ацетабулярний індекс менше 0 (0,42) та поєднання ознак: ознака заднього краю (posterior wall sing) + кут Віберга менше 39° (0,4). Серед рентгенологічних ознак, що характерні для cam-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета (0,46); горизонтальне положення росткової зони (0,45); ШДК менше 125° (0,46), кут альфа більше 50° (0,48); індекс офсету менше 0,18 (0,40) та поєднання ознак: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета + кут альфа більше 50° (0,42). У той же час достовірними вважали дані, що складали ≥0,60.
Висновок. Жодну з визначених рентгенологічних ознак (ознакокомплекс) не можна вважати достовірною в діагностиці ФАК у обстежених хворих, що доводить доволі низьку діагностичну цінність рентгенологічного обстеження даної категорії хворих.
Посилання
Badokin, V.V. (2010). Znacheniye vospaleniya v razvitii i techenii osteoartrozu [The importance of inflammation in the development and flow of osteoarthritis]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 19 (248), 26-28 [in Russian].
Berglezov, M.A., & Andreyeva, T.M. (2006). Osteoartroz (etiologiya, patogenez) [Osteoarthrosis (etiology, pathogenesis)]. Vestnik travmatologii i ortopedii im. N. N. Priorova – N. N. Priorov Bulletin of Traumatology and Orthopedics, 4, 79-86 [in Russian].
Dmitriyeva, L.A. (2007). Rol tsitokinov v patogeneze osteoartrozov (obzor literatury) [The role of cytokines in the pathogenesis of osteoarthrosis (literature review)]. Byull. VSNTS SO RAMN – Bull. VSSC of the RAMS, 56 (4), 165-169 [in Russian].
Lapach, S.N., Chubenko, A.V, & Babich, P.N. (2000). Statisticheskiye metody v biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniyem Excel [Statistical methods in biological research using Excel]. Kyiv: “Morion” [in Russian].
Mintser, O.P., Voronenko, Yu.V., & Vlasov, V.V. (2003). Informatsiini tekhnolohii v okhoroni zdorovia i praktychnii medytsyni: [u 10 kn.]. Obroblennia klinichnykh i eksperimentalnykh danykh u medytsyni: navch. posib. [Information technologies in healthcare and practical medicine: [in 10 books]. Treatment of clinical and experimental data in medicine: Teaching manual, book]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Mironov, S.P., Omelyanenko, N.P., & Orletskiy, A.K. (2001). Osteoartroz: Sovremennoye sostoyaniye problemy (analiticheskiy obzor) [Osteoarthrosis: Current state of the problem (analytical review)]. Vestn. travmatol. i ortoped. im. N. N. Priyarova – N. N. Priyarov Bulletin of Traumatology and Orthopedics, 2, 96-99 [in Russian].
Byrd, J.W., & Jones, K.S. (2000). Prospective analysis of hip arthroscopy. Arthroscopy, 2, 578-587.
Byrd, W.T. (2001). Operative hip arthroscopy. Stuttgart, Thilme, 213 p.
Dietrich, F., Ries, C., & Eiermann, C. (2014). Complications in hip arthroscopy: necessity of supervision during the learning curve. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc., 22, 953-958.
Kelly, B.T., & Buly, R.L. (2005). Hip arthroscopy update. J. Hss., 1, 40-48.
Stoller, D.W., Li, A.E., & Lichtman, D.M. (2007). Magnetic resonance imaging in orthopedics and sports medicine. 3rd Edition Philladelphia: Lippincott William, 1049.
Mc Carthy, J.C., & Lee, J.A. (2006). Hip arthroscopy: indications, outcomes, and complications. Instr. Course Lect., 55, 301-308.
James, S., Ali, K., & Malara, F. (2006). MRI Findings of Femaroacetabular impingement. A. J. R. Am. J. Roentgtnol, 6 (187), 1412-1419.
Botser, I.B., Jr. Smith, T.W., & Nasser, R. (2011). Open surgical dislocation versus arthroscopy for femoroacetabular impingement: a comparison of clinical outcomes. Arthroscopy, 27, 270-278.
Philippon, M.J., Briggs, K.K., & Yen, Y.M. (2009). Outcomes following hip arthroscopy for femoroacetabular impingement with associated chondrolabral dysfunction: minimum two-year follow-up. J. Bone Joint. Surg Br., 91, 16-23.
