ДЕЯКІ КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ЛІПІТЕНЗІЇ

Автор(и)

  • N. V. Pasechko ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • L. V. Radecka ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • N. I. Yarema ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • A. O. Bob ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • I. V. Smachylo ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • M. Ye. Gavriluk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • T. I. Kryckyi ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • Z. P. Mandzii ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
  • G. I. Osinchuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8634

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, холестерин, ліпопротеїди.

Анотація

Метою дослідження є оцінка ефективності сучасної антигіпертензивної терапії у поєднанні зі статинотерапією та урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) у хворих з ліпітензією (артеріальна гіпертензія (АГ) та гіперхолестеринемія).

Матеріал і методи. Обстежено 36 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії, 2–3 ступенів, та гіперхолестеринемією, яким на фоні терапії діфорсом, аторвакором, урсохолом проводили комплексне клінічне дослідження, моніторування артеріального тиску (АТ) та ліпідного метаболізму.

Результати. Результати моніторування свідчать про сприятливий вплив вказаного лікування на добовий профіль АТ: через 2 місяці терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного та діастолічного АТ. Під впливом аторвастатину та урсохолу поліпшилися показники ліпідного обміну, що проявля­лось достовірним зниженням рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності, тенденцією до зростання вмісту ліпопротеїдів високої щільності.

Висновки. У статті обґрунтовано поєднане використання антигіпертензивної терапії, статинотерапії та урсохолу у хворих з ліпітензією, особливо у клінічних випадках, при яких необхідно обмежити дозування статинів, з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижувального потенціалу і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.

Посилання

Mancia, G., Fagard, R., & Narkiewicz, K. (2013). Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC): ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension. J. Hypertension, 31, 1925-1938.

Yusuf, S., Phil, D., & Bosch, J. (2016). Cholesterol lowering in intermediate-risk persons without cardiovascular disease. New Engl. J. Med., 374, 2021-2031.

Yusuf, S., Sleight, P., & Anderson, C. (2008). Telmi­sartan, Ramipril, or both for patients of high risk of vascular events. New Engl. J. Med., 358, 1547-1559.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-02

Як цитувати

Pasechko, N. V., Radecka, L. V., Yarema, N. I., Bob, A. O., Smachylo, I. V., Gavriluk, M. Y., … Osinchuk, G. I. (2018). ДЕЯКІ КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ЛІПІТЕНЗІЇ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8634

Номер

Розділ

Погляд на проблему