ГЕПАТОГЕННА ВИРАЗКА ТА ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ: ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ХВОРИХ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8623Ключові слова:
гепатогенна виразка, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, психологічний статус.Анотація
Метою даної роботи було вивчення психологічного статусу особистості хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та симптоматичну гепатогенну виразку та виявлення його відмінностей при даних захворюваннях.
Матеріали та методи: обстежено 36 хворих, які розділені на дві групи: 22 хворих із хронічними захворюваннями печінки та поєднаною патологією шлунково-кишкового тракту та 14 хворих пептичною виразкою дванадцятипалої кишки. Усім хворим проводились загальноклічні дослідження та для оцінки психологічного статусу були проведені набори анкетних тестів: тест Люшера (тест вибору кольору), тест САН (тест диференційної самооцінки функціонального стану), опитувальник Спілбергера (шкала реактивної та особистісної тривожності) та опитувальник Айзенка (для визначення рівня нейротизму і показників екстра- та інтроверсії). Результати тестування оцінювали в балах.
Результати досліджень. За методикою Люшера, як при симптоматичній гепатогенній виразці, так і при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки значно підвищена тривога супроводжується нестійкістю емоційної сфери. Загальний стан хворих за даними САН погіршується в обох групах пацієнтів і значно покращується під впливом лікування, хоч далеко не всі показники повністю нормалізуються. Аналізуючи отримані нами дані за методикою Спілбергера, ми спостерігали підвищені рівні реактивної та особистісної тривожності в обох групах хворих та достовірне їх пониження після проведеного лікування. Тест Айзенка в обох групах досліджуваних нами хворих свідчить про односпрямованість психоемоційних порушень у хворих та їх покращення під впливом лікування. Однак, за його результатами психоемоційний профіль жінок, хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, погіршується значніше ніж у чоловіків, на відміну від хворих гепатогенною виразкою жінок і чоловіків.
Висновки: у обидвох групах обстежених хворих є виражені розлади психоемоційної сфери у вигляді тривожних та депресивних тенденцій, нестійкості емоційної сфери та невротизації особистості, що слід враховувати при проведенні терапії.
Посилання
Volkov, V.S., Smirnova, L.E. (1996). Vliyaniye psikhicheskikh narusheniy na techeniye yazvennoy bolezni [Influence of mental disorders on peptic ulcer disease]. Kliniches- kaya meditsina – Clinical Medicine, 6, 81-82 [in Russian].
Babak, O.Ya., Fadeenko, G.D. (1997). Farmakote rapiya pepticheskikh yazv zheludka i dvenadtsatiperstnoy kishki [Pharmacotherapy of peptic ulcers of the stomach and duodenum]. Kharkov : Osnova, 150 [in Russian].
Ivashkin, V.T., Lapina, T.L., Megro, F. (1999). Helico bacter pylori – revolyutsiya v gastroenterologii [Helicobacter pylori – revolution in gastroenterology]. Moskow: Triada [in Russian].
Grinevich, V.B. (2002). Osobennosti yazvennoy bolezni, ne svyazannoy s Helicobacter pylori [Features of peptic ulcer, not associated with Helicobacter pylori]. Terapevticheskiy arkhiv – Therapeutic archive, 2, 24-27 [in Russian].
Zimmerman, Ya.S., Belousov, F.V. (1999). Psikhosomaticheskaya meditsina i problema yazvennoy bolezni [Psychosomatic medicine and the problem of peptic ulcer]. Klinicheskaya meditsina – Clinical medicine, 8, 9-16 [in Russian].
Vashchenko, M.A., Novikova, O.V. (1982). Ob izmeneniyakh nervnoy sistemy u bolnykh virusnym gepatitom i tsirrozom pecheni [On the changes in the nervous system in patients with viral hepatitis and cirrhosis]. Virusy i virusnyye zabolevaniya – Viruses and viral diseases, 10, 10- 15 [in Russian].
