КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ЗАГАЛЬНІЙ ЛІКАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8617Ключові слова:
метаболічний синдром, ожиріння, клініко-патогенетичні особливості.Анотація
Метаболічний синдром на сьогодення є актуальною медико-соціальною проблемою в світі, до якої прикута увага широкого кола спеціалістів: ендокринологів, кардіологів,
Метаболічний синдром на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою, до якої прикута увага широкого кола спеціалістів: ендокринологів, кардіологів, гастроентерологів, ревматологів, гінекологів, урологів, сімейних лікарів та педіатрів. Експерти ВООЗ характеризують метаболічний синдром як пандемію ХХІ століття. В даній роботі проведено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, що формують поняття «метаболічного синдрому». Показано нагромаджені фундаментальні знання та клінічні спостереження, що дають можливість глибоко проаналізувати етіологію та клініко-патогенез, перебіг, прогресування та наслідки метаболічного синдрому. Актуальність проблеми зумовлена не тільки його значною поширеністю, а й вираженим помолодшанням недуги, негативним впливом на якість і тривалість життя, істотним збільшенням ризику серцево-судинних катастроф. В Україні летальність від атерогенних кардіоваскулярних захворювань посідає одне з перших місць у структурі загальної смертності населення. Наявність метаболічного синдрому в 3–6 разів підвищує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень і є важким економічним тягарем систем охорони здоров’я в Україні та світі. У таких умовах метаболічний синдром, який поєднує одразу декілька чинників високого судинного ризику, не може залишитися без уваги фахівців. Актуальність проблеми зумовлена й тим, що цей стан є зворотним, тобто при відповідному лікуванні можна домогтися зникнення чи бодай зменшення виразності основних його проявів. Пацієнт з метаболічним синдромом – це хворий з множинною поєднаною патологією, у якого, поряд з серцево-судинними проявами, наявні захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, виражені зміни ліпідного та вуглеводного обмінів, наявні проблеми із суглобами та вагою тощо. Хворі на метаболічний синдром найчастіше є пацієнтами загальної лікарської практики, проте доволі часто не всі складові синдрому привертають увагу лікаря, що призводить до однобічного лікування.
гастроентерологів, ревматологів, гінекологів, урологів, сімейних лікарів та педіатрів. Експерти ВООЗ характеризують метаболічний синдром як пандемію ХХІ століття. В даній роботі проведено аналіз наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених, що формують поняття «метаболічного синдрому». Показано нагромаджені фундаментальні знання та клінічні спостереження, що дають можливість глибоко проаналізувати етіологію та клініко-патогенез, протікання, прогресування та наслідки метаболічного синдрому. Актуальність проблеми зумовлена не тільки його значною поширеністю, але й вираженим помолодшанням недуги, негативним впливом на якість і тривалість життя, істотним збільшенням ризику серцево-судинних катастроф. В Україні летальність від атерогенних кардіоваскулярних захворювань посідає одне з перших місць у структурі загальної смертності населення. Наявність метаболічного синдрому в 3-6 разів підвищує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень і є важким економічним тягарем систем охорони здоров’я в Україні та світі. У таких умовах метаболічний синдром, у понятті якого поєднуються одразу декілька чинників високого судинного ризику, не може не привертати до себе уваги фахівців. Актуальність проблеми зумовлена й тим, що цей стан є зворотнім, тобто при відповідному лікуванні можна досягти зникнення чи бодай зменшення виразності основних його проявів. Пацієнт з метаболічним синдромом – це хворий з множинною поєднаною патологією, у якого поряд з серцево-судинними проявами наявні захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, виражені зміни ліпідного та вуглеводного обмінів, наявні проблеми з суглобами та вагою тощо. Хворі на метаболічний синдром найчастіше є пацієнтами загальної лікарської практики, проте доволі часто не всі складові синдрому привертають увагу лікаря маскуючись й в подальшому лікуються однобічно.
Посилання
Babinets, L.S., Shevchenko, N.O. (2017). Aktualnist vikovoho aspektu klinichnoho perebihu i vedennia khvorykh na khronichnyi pankreatyt [Actuality of the age-related aspect of clinical course and management of patients with chronic pancreatitis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 4, 5-11 [in Ukrainian].
Baydurin, S.A. (2013). Metabolicheskiy sindrom: osobennosti patogeneza, printsipy diagnostiki, profilaktiki i lecheniya [Metabolic syndrome: features of pathogenesis, principles of diagnosis, prevention and treatment]. Meditsina – Medicine, 1, 8-13 [in Russian].
Brodska, A.Iu. (2010). Abdominalno-vistseralne ozhyrinnia yak kliuchova lanka rozvytku metabolichnoho syndromu u zhinok v pre menopauzi [Abdominal-visceral obesity as a key link in the development of metabolic syndrome in premenopausal women]. Pryrodnychyi almanakh – Natural Almanac, 14, 25-31 [in Ukrainian].
Butrova, S.A. (2001). Metabolicheskiy sindrom: patogenez, klinika, diagnostika, podkhody k lecheniyu [Metabolic syndrome: pathogenesis, clinic, diagnosis, approaches to treatment]. Russkiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 2, 56-60 [in Russian].
Ginzburg, M.M. (2000). Ozhirenie i metabolicheskiy sindrom. Vliyanie na sostoyanie zdorovya, profilaktika i lechenie [Ozhirenie i metabolicheskiy sindrom. Vliyanie na sostoyanie zdorovya, profilaktika i lechenie]. Samara: Parus [in Russian].
Dontsov, A.V. (2013). Svyaz abdominalnogo ozhireniya s metabolicheskimi i gormonalnymi narusheniyami u bolnykh IBS [The connection of abdominal obesity with metabolic and hormonal disorders in patients with IHD]. Nauchnye vedomosti – Seriya Meditsina. Farmatsiya – Scientific Bulletin – Series Medicine. Pharmacy, 11, 80-83 [in Russian].
Zaiats, M.M., & Zimenkovskyi, A.B. (2013). Kliniko-ekonomichnyi analiz yak skladova optymizatsii farmakoterapii metabolichnoho syndromu [Clinical and economic analysis as a component of optimization of pharmacotherapy of metabolic syndrome]. Zaporozhskiy meditsynskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 4, 10-12 [in Ukrainian].
Zorii, I.A., Biletskyi, S.V., Shevchuk, N.M., & Kretsu, T.M. (2007). Kliniko-biokhimichni markery metabolichnoho syndromu v ditei ta pidlitkiv [Clinical and biochemical markers of metabolic syndrome in children and adolescents]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 2, 40-44[in Ukrainian].
Kovalenko, V.M., Talaieva, T.V., & Kozliuk, A.S. (2013). Metabolichnyi syndrom: mekhanizmy rozvytku, znachennia yak faktora sertsevo-sudynnoho ryzyku, pryntsypy diahnostyky ta likuvannia [Metabolic syndrome: mechanisms of development, significance as a factor of cardiovascular risk, principles of diagnosis and treatment]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiological Journal, 5, 80-87 [in Ukrainian].
Kogay, M.A., Lutov, Yu.V., Pingasov, B.B., Selyatitskaya, V.G., Shorin, Yu.P. (2008). Metabolicheskiy sindrom u lits raznogo pola s izbytochnoy massoy tela i ozhireniem [Metabolic syndrome in persons of different sex with excessive body weight and obesity]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy – Bulletin of New Medical Technologists, 1, 141-143 [in Russian].
Korylchuk, N.I. (2007). Kompleksnyi pidkhid do korektsii hiperinsulinemii, hiperleptynemii ta insulinorezystentnosti v khvorykh z abdominalnym typom ozhyrinnia [Comprehensive approach to the correction of hyperinsulinemia, hyperleptinemia and insulin resistance in patients with abdominal type of obesity]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 4, 44-46 [in Ukrainian].
Liashhuk R.P., & Liashhuk P.M. (2017). Metabolichnyi syndrom yak mizhdystsyplinarna problema [Metabolic syndrome as an interdisciplinary problem.]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Endocrinology Journal, 7, 499-502 [in Ukrainian].
Krasiuk, O.A. (2008). Metabolichnyi syndrom v praktytsi klinitsysta [Metabolic syndrome in the practice of a clinician]. Viiskova medytsyna Ukrainy – Military Medicine of Ukraine, 4, 105-110 [in Ukrainian].
Martyniuk, H.V., Skoreiko, N.T., Skoreiko, R.S., & Skoreiko, S.Ch. (2016). Metabolichnyi syndrom – deiaki osoblyvosti patohenezu ta yoho vplyv na rozvytok arterialnoi hipertenzii [Metabolic syndrome – some features of pathogenesis and its influence on the development of arterial hypertension]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 2, 85-87 [in Ukrainian].
Melnik, A.A. (2017). Metabolicheskiy sindrom i risk khronicheskoy bolezni pochek [Metabolic syndrome and the risk of chronic kidney disease]. Pochki – Kidneys, 2, 80-90 [in Russian].
Stroev, Yu.I., Tsoy, M.V., Churilov, L.P., & Shishkin, A.N. (2007). Klassicheskie i sovremennye predstavleniya o metabolicheskom sindrome [Classical and modern notions about metabolic syndrome]. Vestnik Sankt-Petersburgskogo universiteta – Bulletin of Saint-Petersburg University, 3-13 [in Russian].
Uchamprina, V.A., Romancova, T.I., Kalashnikova, M.F. (2012). Metabolicheskij sindrom: argumenty “za” i “protiv” [Metabolic syndrome: arguments "for" and "against"]. Ozhirenie i metabolizm – Obesity and Metabolism, 2, 17-27 [in Russian].
CHumakova, G.A., Veselovskaya, N.G., Gricenko, O.V., Ott, A.V. (2014). Metabolicheskij sindrom: slozhnye i nereshennye problemy [Metabolic syndrome: complex and unresolved problems]. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal – The Russian Cardiology Journal, 3, 63-71 [in Russian].
Alexander, C.M., Landsman, P.B., Teutsch, S.M., & Haffner, S.M. (2003). NCEP-defined metabolic syndrome, diabetes, and prevalence of coronary heart disease among NHANES III participants age 50 years and older. Diabetes, 52,1210-1214.
Cefalu, W.T. Cannon, Ch.P. (2007). Insulin resistance and cardiometabolic risk. Atlas of Cardiometabolic Risk, 27-37.
Day, C. (2005). Diagnostic definitions – metabolic syndrome. Br. J. Diab. Vasc. Dis., 5, 115-118.
Despres, J.P., & Brewer, H.B. (2008). Metabolic syndrome: The dysmetabolic state of dysfunctional adipose tissue and insulin resisyance. Eur. Heart J., 10, 1–3.
Fan, J.G., Zhu, J., & Li, X.J. (2005). Fatti liver and the metabolic syndrome among Shanghai adults. J. Gastroenterol. Hepatol., 12, 1825-1832.
Ferrannini, E., Sironi, A.M., Iozzo, P., & Gastaldelli, A. (2008). Intraabdominal adiposity, abdominal obesity, and cardiometabolic risk. Eur. Heart J., 10, 4-10.
Ford, E.S. (2005). Risks for all-cause mortality, cardiovascular disease, and diabetes associated with the metabolic syndrome: a summary of evidence. Diabetes Care., 28, 1769-1778.
Grundy, S.M., Brewer, H.B. Jr., & Cleeman, J.I. (2004). Definition of metabolic syndrome: Report of the National Heart, Lung, and Blood Institute. American Heart Association conference on scientific issues related to definition Circulation, 109 (3), 433-438.
Kahn, R., Buse, J., Ferrannini, E., & Stern, M. (2005) The Metabolic syndrome: time for a critical appraisal. Diabetes Care, 28, 2289-2304.
Matfin, G. (2007). Challenges in developing therapies for the metabolic syndrome. Br. J. Diabetes Vasc. Dis., 4, 152-156.
Panchal, S.K., Poudyal, H., & Brown, L. (2012). Quercetin ameliorates cardiovascular, hepatic, and metabolic changes in diet-induced metabolic syndrome in rats. J. Nutr., 142 (6), 1026-1032.
Reaven, G.M. (1988). Banting lecture: Role of insulin resistance in human disease. Diabetes, 37, 1595-1607.
Reaven, G.M. (2004). Insulin resistance, cardiovascular disease, and the metabolic syndrome. Diabetes. Care, 27, 1011-1012.
Reaven, G.M. (2003). Insulin resistance/compensatory hyperinsulineamia, essential hypertension, and cardiovascular disease. J. Clin. Endocrinol. Metabol., 88, (6), 2399-2403.
Shea, S., Aymong, E., & Zybert, P. (2003). Obesity, fasting plasma insulin, and C-reactive protein levels in healthy children. Obes. Res., 11, 95-103.