ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8475Ключові слова:
гіпертензія, тестостерон, холестерин.Анотація
Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх для оцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.
Мета дослідження. На підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM ) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.
Матеріал і методи дослідження. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. Всім учасникам дослідження поряд із загальноклінічним обстеженням визначалися параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювався серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. В залежності від рівня ЗТ обстежені були розподілені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.
Результати досліджень. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6% чоловіків 1 групи та 43,5% осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20% мали 66,7% та 39,1% пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8% серед чоловіків 1 групи та 39,1% - 2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групою 1 та 2 виявлено не було, в той час як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0.05).
Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.
Посилання
Timmis, A., Townsend, N., Gale, C., Grobbee, R., Maniadakis, N., & Flather, M. (2017). European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2017. European Heart Journal. doi:10.1093/eurheartj/ehx628
Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the Ukrainian health care system in 2016 (2017). Ministry of Health of Ukraine, State Institution "Ukrainian Institute for Strategic Studies of the Ministry of Health of Ukraine", 2016 (1), 36-44 [in Ukrainian].
Oskui, P. M., French, W. J., Herring, M. J., Mayeda, G. S., Burstein, S., & Kloner, R. A. (2013). Testosterone and the Cardiovascular System: A Comprehensive Review of the Clinical Literature. Journal of the American Heart Association, 2(6), e000272-e000272. doi:10.1161/jaha.113.000272
Saad, F. (2009). The role of testosterone in type 2 diabetes and metabolic syndrome in men. Arquivos Brasileiros de Endocrinologia & Metabologia, 53(8), 901-907. doi:10.1590/s0004-27302009000800002
Dubey, R. (2002). Sex hormones and hypertension. Cardiovascular Research, 53(3), 688-708. doi:10.1016/s0008-6363(01)00527-2
Barton, M., Prossnitz, E. R., & Meyer, M. R. (2012). Testosterone and Secondary Hypertension: New Pieces to the Puzzle. Hypertension, 59(6), 1101-1103. doi:10.1161/hypertensionaha.112.195149
Fogari, R., Preti, P., Zoppi, A., Fogari, E., Rinaldi, A., Corradi, L., & Mugellini, A. (2005). Serum Testosterone Levels and Arterial Blood Pressure in the Elderly. Hypertension Research, 28(8), 625-630. doi:10.1291/hypres.28.625
Ponholzer, A., & Madersbacher, S. (2009). Re: Christina Wang, Eberhard Nieschlag, Ronald Swerdloff, et al. Investigation, Treatment, and Monitoring of Late-Onset Hypogonadism in Males: ISA, ISSAM, EAU, EAA, and ASA Recommendations. Eur Urol 2009;55:121–30. European Urology, 55(5), e92. doi:10.1016/j.eururo.2008.11.053
D'Agostino, R. B., Vasan, R. S., Pencina, M. J., Wolf, P. A., Cobain, M., Massaro, J. M., & Kannel, W. B. (2008). General Cardiovascular Risk Profile for Use in Primary Care: The Framingham Heart Study. Circulation, 117(6), 743-753. doi:10.1161/circulationaha.107.699579
Assmann, G. (2002). Simple Scoring Scheme for Calculating the Risk of Acute Coronary Events Based on the 10-Year Follow-Up of the Prospective Cardiovascular Munster (PROCAM) Study. Circulation, 105(3), 310-315. doi:10.1161/hc0302.102575
Conroy, R. (2003). Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project. European Heart Journal, 24(11), 987-1003. doi:10.1016/s0195-668x(03)00114-3
Malkin, C. J., Pugh, P. J., Morris, P. D., Asif, S., Jones, T. H., & Channer, K. S. (2010). Low serum testosterone and increased mortality in men with coronary heart disease. Heart, 96(22), 1821-1825. doi:10.1136/hrt.2010.195412
Ohlsson, C., Barrett-Connor, E., Bhasin, S., Orwoll, E., Labrie, F., Karlsson, M. K., … Tivesten, Å. (2011). High Serum Testosterone Is Associated With Reduced Risk of Cardiovascular Events in Elderly Men. Journal of the American College of Cardiology, 58(16), 1674-1681. doi:10.1016/j.jacc.2011.07.019
Yeap, B. B. (2014). In Older Men, Higher Plasma Testosterone or Dihydrotestosterone Is an Independent Predictor for Reduced Incidence of Stroke but Not Myocardial Infarction. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99(12), 4565-4573. doi:10.1210/jc.2014-2664
Laughlin, G. A., Barrett-Connor, E., & Bergstrom, J. (2008). Low Serum Testosterone and Mortality in Older Men. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 93(1), 68-75. doi:10.1210/jc.2007-1792
Chock, B., Lin, T., Li, C., & Swislocki, A. (2012). Plasma testosterone is associated with Framingham risk score. The Aging Male, 15(3), 134-139. doi:10.3109/13685538.2011.654369