ДИНАМІКА CТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СОННИХ АРТЕРІЙ В ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГХ НА ТЛІ ТЕРАПІЇ КОМБІНАЦІЙ ЛОСАРТАНУ І РАМІПРИЛУ З ІНДАПАМІДОМ УПРОДОВЖ 6-ТИ МІСЯЦІВ ЛІКУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ РІВНЯ УРИКЕМІЇ ТА ФОРМИ АГ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8365Ключові слова:
сечова кислота, гіпертонічна хвороба, сонні артерії, комбінація лосартану і раміприлу з індапамідом.Анотація
Мета – вивчити динаміку cтруктурно-функціонального стану сонних артерій у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі терапії комбінаціями лосартану і раміприлу з індапамідом упродовж 6 місяців лікування залежно від рівня урикемії та форми артеріальної гіпертензії.
Матеріал і методи. Обстежували чоловіків похилого та старечого віку з артеріальною гіпертензією другої стадії та різним рівнем урикемії. Вивчена динаміка cтруктурно-функціонального стану сонних артерій у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі терапії комбінаціями лосартану і раміприлу з індапамідом упродовж 6 місяців лікування.
Результати. Ключовою ідеологією дослідження, проведеного нами, було підвищення ефективності лікування чоловіків похилого і старечого віку із ГХ ІІ стадії на підставі вивчення звʼязку між плазмовим рівнем СК і структурно- функціональним станом сонних артерій, вазопротективної ефективності комбінацій і АПФ раміприлу і БРАІІ лосартану з індапамідом та визначення предикторів їх ефективності. Дана концепція давала перспективу для розробки диференційного антигіпертензивного лікування пацієнтів із ГХ похилого і старечого віку. Було обстежено 90 чоловіків з ГХ ІІ стадії похилого і старечого віку (середній вік 72,5 року) і 28 відносно здорових чоловіка того ж віку (середній вік 70,9 року) без ознак суттєвої серцево-судинної патології.
Висновки. Доведений позитивний вплив комбінацій лосартану і раміприлу з індапамідом на структурно- функціональний стан СА у чоловіків із ГХ упродовж 6 місяців лікування. При цьому в цілому по групі не виявлено переваг того чи іншого варіанта антигіпертензивної терапії за впливом на динаміку показників структурно- функціонального стану СА. Вплив комбінації раміприлу з індапамідом на структурно-функціональний стан СА в чоловіків із ГХ упродовж 6 місяців не виявляє статистично достовірної асоціації з вихідним рівнем СК і формою ГХ. Натомість застосування комбінації лосартану з індапамідом виявляє статистично достовірну асоціацію з рівнем СК і формою ГХ, що характеризується більш суттєвим зменшенням ТІМ, ВТ СА, V CА і RI та збільшенням Д СА і PI у пацієнтів з гіперурикемією та ІСГХ. Застосування комбінації лосартану з індапамідом впродовж 6 місяців у чоловіків із ГХ виявляє статистично значимі переваги перед комбінацією раміприлу з індапамідом за впливом на структурно- функціональний стан СА у хворих із вихідною гіперурикемією та ІСГХ, що дозволяє стверджувати про більш переконливий вазопротективний ефект препарату в цих пацієнтів.
Посилання
Bilchenko, A.V. (2009). Giperurikemiya kak faktor riska serdechno-sosudistoy zabolevayemosti i smertnosti [Hyperuricemia as a risk factor for cardiovascular morbidity and mortality]. Zdorovia Ukrainy – Health Ukraine, 10 (1), 46-48 [in Russian].
Kovalenko, V.M., & Lutai, M.I. (Eds.) (2016). Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia: rekomendatsii z diahnostyky, profilaktyky ta likuvannia [Cardiovascular diseases: recommendations for diagnosis, prevention and treatment]. Kyiv: MORION [in Ukrainian].
Kolomoets, M.Yu., & Vasheniak, O.O. (2012). Komorbidnist ta polimorbidnist u terapevtychnii praktytsi [Comorbidity and polymorbidity in therapeutic practice]. Ukr. med. Chasopys – Ukrainian Medical Journal, 5 (91), 140-143 [in Ukrainian].
Chernyshov, V.A., & Bohun, L.V. (2008). Vzaiemozviazok porushen vuhlevodnoho ta purynovoho obminu z vyrazhenistiu oznak metabolichnoho syndromu u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia [Interrelation of carbohydrate and purine metabolism disorders with the severity of signs of metabolic syndrome in patients with coronary heart disease]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 1 (17), 24-31 [in Ukrainian].
Shuba, N.M. (2013). Giperurikemiya – multimorbidnaya patologiya v revmatologii [Hyperuricemia is a multimorbid pathology in rheumatology]. Ukr. revmatol. Zhurn. – Ukr. Rheumatology. Journal, 2 (52), 14-22 [in Russian].
Hoieggen, A., Alderman, M.H., Kjeldsen, S.E., Julius, S., Devereux, R.B., De Faire, U. et al. (2004). The impact of serum uric acid on cardiovascular outcomes in the LIFE study. Kidney Int., 65 (3), 1041-1049.
Messerli, F.H., Frohlich, E.D., Dreslinski, G.R., Suarez, D.H., & Aristimuno, G.G. (1980). Serum uric acid in essential hypertension: an indicator of renal vascular involment. Ann. Intern. Med., 93 (6), 817-821.
Rosolowsky, E.T., Ficociello, L.H., Maselli, N.J., Niewczas, M.A., Binns, A.L., Roshan, B. et al. (2008). High-normal serum uric acid is associated with impaired glomerular filtration rate in nonproteinuric patients with type 1 diabetes. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., 3 (3), 706-713.
Verdecchia, P., Schillaci, G., Reboldi, G., Santeusanio, F., Porcellati, C., & Brunetti, P. (2000). Relation between serum uric acid and risk of cardiovascular disease in essential hypertension. The PIUMA study. Hypertension, 36 (6), 1072-1078.
Zhang, W., Doherty, M., Pascual, E., Bardin, T., Barskova, V., Conaghan, P. et al. (2006). EULAR evidence based recommendations for gout. Part I: Diagnosis. Report of a task force of the standing committee for international clinical studies including therapeutics (ESCISIT). Ann. Rheum. Dis., 65 (10), 1301-1311.
Greenland, P., Alpert, J.S., Beller, G.A., Benjamin, E.J., Budoff, M.J., Fayad, Z.A. et al. (2010). 2010 ACC/AHA guidelines for assessment of cardiovascular risk in asymptomatic adults: executive summury: a reports of the American College of Cardiology Foundation, American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J. Amer. Coll. Cardiology, 56, 2182-2199.
